справа№380/7690/21
про залишення позовної заяви без розгляду
27 вересня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції ( ЄДРПОУ 40108646) завдану шкоду в розмірі 5434,84 грн.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 02.09.2021 позовну заяву Департаменту патрульної поліції залишено без руху та запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
24.09.2021 Департаментом патрульної поліції подано до суду платіжне доручення №1605 та клопотання у якому щодо строку звернення до суду зазначає, що відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установу, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку. Відтак, вважає, що строк на звернення до суду не пропущений.
Вирішуючи подане клопотання суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 зазначено, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи…. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України).
При цьому, за приписами частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини виникли щодо прийняття позивача на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За частиною 3 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, у даному випадку, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до адміністративного суду (ч.5 ст.122 КАС України), що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Необхідно зазначити, що за загальним правилом строк для звернення до суду слід обраховувати з моменту звільнення відповідача зі служби, оскільки саме з цього моменту позивач набув права на звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, строк звернення до адміністративного суду в даній справі становить один місяць з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Відповідач звільнений Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.05.2020 №310 о/с за ст. 77 ч.1 п.7 Закону України «Про національну поліцію».
Отже, саме з 12.05.2020 року розпочався перебіг місячного строку звернення позивача до суду з вимогами пов'язаними з проходженням, звільненням з публічної служби відповідача.
Однак дану позовну заяву Департамент патрульної поліції направив засобами поштового зв'язку до суду 07.05.2021 року.
Доводи позивача, про те що відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установу, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди є безпідставними, оскільки у даних правовідносинах по проходженню публічної служби застосуванню підлягають норми Кодексу адміністративного судочинства України, якими регламентовано місячний строк звернення особи до адміністративного суду (ч.5 ст.122 КАС України), що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
У відповідності до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із доказами поважності причин пропуску звернення до суду протягом місяця з дня звільнення відповідача зі служби (10.05.2020).
Окрім того, за подання даної позовної заяви до суду позивачеві належало сплатити судовий збір в сумі 2270,00 грн, про що зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, позивачем до клопотання від 24.09.2021 долучено платіжне доручення №16051 про сплату судового збору в сумі 681,00 грн. Окрім того, реквізитами для сплати судового збору до Львівського окружного адміністративного суду є: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: Судовий збір, за позовом, Львівський окружний адміністративний суд. При цьому вказаний судовий збір сплачено на рахунок отримувача UA338999980313161206081013952, код банку отримувача 38008294, та у призначенні платежу вказано с/з за позовом ОСОБА_2 на рішення від 20.04.2021 по справі №463/1528/21, Восьмий апеляційний адміністративний суд.
Ба більше, ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху позивачеві надано строк протягом п'яти днів для усунення недоліків, що обчислюється з моменту вручення такої ухвали. Так, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 13.09.2021 в свою чергу клопотання подано до суду 24.09.2021 засобами електронного зв'язку. Таким чином, клопотання подане позивачем поза межами встановленого ухвалою строку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що станом на 27.09.2021 позивач не виконав вимоги ухвали суду від 02.09.2021 та не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом спосіб та строк.
Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи, що вимоги ухвали суду від 02.09.2021 залишились не виконані, судом не визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 123, 169, 171, 240, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Грень Н.М.