справа №380/8195/21
з питань закриття провадження у справі
22 вересня 2021 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,
за участю:
позивач ОСОБА_1 ,
представника відповідача Онищак М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Львові про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Львові (місцезнаходження: 79008, Львівська область, м.Львів, вул. Кривоноса, 6 код ЄДРПОУ 42334907) (далі - відповідач, ТУ ДБР у м.Львові), в якому просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Львові, що виявилися у відмові надати інформацію позивачу, яка дата, місяць, рік, надходження в ТУ ДБР, розташоване у м.Львові, вул.Кривоноса, 6, першого примірника постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту зареєстрованої під №15/4/1-294 т від 12.02.2020 в прокуратурі Львівської області, що запитувалася;
- зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Львові надати протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду інформацію ОСОБА_1 - яка дата, місяць, рік, надходження в ТУ ДБР, розташоване у м.Львові, вул.Кривоноса, 6, першого примірника постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту зареєстрованої під №15/4/1-294 т від 12.02.2020 в прокуратурі Львівської області, що запитувалася.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 28.04.2021 надіслав на ім'я директора ТУ ДБР у м.Львові інформаційний запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому просив надати інформацію про дату, місяць, рік надходження в ТУ ДБР у м.Львові першого примірника постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, зареєстрованої в Прокуратурі Львівської області 12.02.2020 під №15/4/1-294. Ця інформація, на переконання позивача, стосується незаконних дій слідчого ДБР щодо незаконного затримання ОСОБА_1 , підроблення та фальсифікації доказів у межах кримінального провадження відносно позивача.
У відповідь на вказаний інформаційний запит відповідач листом №12-11-7798 вих-21 від 06.05.2021 відмовив у наданні запитуваної інформації з посилання на те, що 15.07.2020 у кримінальному провадженні ОСОБА_1 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до всіх матеріалів досудового розслідування №62020140000000172 від 10.02.2020 в підшитому та пронумерованому вигляді. Вказав, що відомості щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій міститься в матеріалах кримінального провадження та будуть надані прокурором як докази під час розгляду справи судом. Крім цього, відповідач повідомив, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом (службова інформація), яка оприлюдненню та наданню на запити не підлягає. Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача, а тому звернувся до суду за судовим захистом.
Ухвалою від 26.05.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 06.09.2021 суд призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 22.09.2021.
Відповідач в судовому засіданні 22.09.2021 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до обставин справи, на момент подання згаданого вище запиту позивач був підозрюваним у кримінальному провадженні № 62020140000000172 від 10.02.2020 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. В межах цього кримінального провадження проводились негласні слідчі дії і, зокрема, на підставі постанови прокурора проводився контроль за вчиненням злочину шляхом проведення спеціального слідчого експерименту із використанням технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи, візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі. Відповідач звертає увагу, що інформація яка створена під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження і, зокрема, запитувана позивачем інформація, не відноситься до публічної інформації, оскільки не створювалась під час здійснення прокурором чи відповідачем публічно-владних управлінських функцій. Таким чином, оскільки спір у цій справі виник у зв'язку з протиправними, на переконання позивача, діями та бездіяльністю посадових і службових осіб ТУ ДБР у м. Львові як органу досудового розслідування, учинених або не вчинених останніми у рамках кримінального провадження № 62020140000000172 від 10.02.2020, перевірка правомірності таких діянь, з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України, знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їхнє оскарження має здійснюватися у порядку, установленому КПК України. З врахуванням наведених обставин, відповідач вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Позивач щодо поданого клопотання заперечив, з підстав необґрунтованості такого.
Представник відповідача подане клопотання підтримав та просив закрити провадження у справі.
При розгляді справи, суд керувався таким.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.5 ст.5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічно-правовий спір» означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).
Відповідно до п.7 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Позивач вважає, що даний спір підсудний адміністративному суду, оскільки ним оскаржуються дії відповідача, як розпорядника публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Судом, з долучених до позовної заяви матеріалів, встановлено, що ОСОБА_1 є обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020140000000172 від 10.02.2020 про обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводилось ТУ ДБР, розташованим у м.Львові.
Чекайло А.С. 28.04.2021 звернувся до Начальника Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові із запитом щодо отримання інформації в межах кримінального провадження №62020140000000172 від 10.02.2020, в якому просив надати інформацію про те, яка дата, місяць та рік надходження в ТУ ДБР, розташоване у м.Львові, вул.Кривоноса, 6, першого примірника постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту, зареєстрованої під №15/4/1-294 т від 12.02.2020 в прокуратурі Львівської області.
Зі змісту листа начальника Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові №12-11-7798 вих-21 від 06.05.2021 суд встановив, що 15.07.2020 слідчим у кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_1 про завершення досудового розслідування та, у відповідності до ст.ст.104, 290 КПК України, йому та його захиснику Голоду А.Я. у приміщенні ТУ ДБР у м.Львові надано доступ до матеріалів досудового розслідування №62020140000000172 від 10.02.2020 в підшитому і пронумерованому стані, в тому числі речових доказів та документів в повному обсязі, про що ОСОБА_1 власноручно підписався. Частина запитуваних відомостей щодо проведення негласних слідчих дій містяться в матеріалах кримінального провадження №62020140000000172 від 10.02.2020 та будуть надані прокурором як докази під час розгляду справи.
Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державне бюро розслідувань» державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Суд враховує, що викладені в запиті питання, на які позивач просив надати відповідь, не стосуються публічної інформації, розпорядником якої є Територіальне управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Львові.
Відповідно до ст.2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Суд зазначає, що фактичною підставою для звернення позивача до відповідача про надання запитуваної інформації є необхідність доведення ОСОБА_1 у кримінальному провадженні протиправності дій слідчого в межах досудового розслідування при проведенні негласних слідчих дій, а також прокурора щодо порушення ним порядку та строків прийняття та доведення до відома органу досудового розслідування постанови про контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. При цьому, при отриманні та реєстрації цієї постанови прокурора відповідач не здійснював владні управлінські функції, а діяв як орган досудового розслідування.
Таким чином, оскільки спір у цій справі виник у зв'язку з протиправними, на переконання позивача, діями та бездіяльністю посадових і службових осіб ТУ ДБР у м.Львові як органу досудового розслідування, учинених або не вчинених останніми у рамках кримінального провадження № 62020140000000172 від 10.02.2020, перевірка правомірності таких діянь з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 19 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їхнє оскарження має здійснюватися у порядку, установленому КПК України.
Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 листопада 2019 в справі № 440/1137/19, де предметом оскарження також було ненадання прокурором учаснику кримінального провадження інформації на запит, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» і в цій справі Верховний Суд підтвердив, що на правовідносини між учасниками кримінального провадження, які стосуються досудового розслідування цього кримінального провадження, не поширюються положення Закону України «Про доступ до публічної інформації», що в свою чергу виключає можливість розгляду такого спору саме за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вказане зумовлює висновок суду, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, а провадження у справі закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст.132, 238, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити повністю.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідування розташованого у місті Львові про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.09.2021
Суддя Р.І. Кузан