27 вересня 2021 року
справа №380/12268/20
провадження № П/380/12525/20
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування обмежень граничним розміром при виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром, з урахуванням вже виплаченої пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, шо отримує пенсію за вислугу років, як особа льотного екіпажу повітряних суден та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Зазначає що відповідач здійснює перерахунок пенсії ОСОБА_1 в хаотичному порядку протягом року. При цьому, основний розмір його пенсії при виплаті був обмежений максимальним розміром пенсії, який встановлений ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 25.02.2020 розмір пенсії позивача становить 20537,17, однак з 01.12.2020 виплачується з обмеженням в розмірі 17690,00 грн. Позивач також зазначає, що 21.10.2020 відповідач перерахував розмір його пенсії та зменшив такий до 17578,46 грн. Після поданої ним скарги пенсія позивача відповідачем 19.11.2020 була нарахована у розмірі 20468,01 грн, однак виплачувалась з обмеженням в розмірі 17690,00 грн.
Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2018 по справі №127/4267/17, та зазначає, що пенсія ОСОБА_1 була призначена у 2011 році на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01.01.2016, а тому дія положень законодавства щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується.
На підставі викладеного вважає зазначені дії відповідача протиправними та такими, що вчинені не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 13.01.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає що розмір пенсійної виплати позивача обчислено відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону Ураїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що станом на 01.12.2020 становить 17690,00 грн. Просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відзив на позовну заяву поданий та підписаний не уповноваженою на це особою. Крім цього, щодо предмету спору вказав, що відповідно до постанови Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №360/1428/17 дія положень Закону України від 24.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо визначення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. З цих підстав вважає дії відповідача по обмеженню виплати йому пенсії протиправними та просить позов задовольнити в повному обсязі.
15.01.2021 ухвалою судді відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачем подано заперечення з приводу доводів позивача, викладених у відповіді на відзив.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 18.02.2009 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років як працівник льотного складу цивільної авіації відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до матеріалів справи пенсія обрахована по двох складових. Під час перерахунків загальний розмір пенсії за віком з 01.03.2018 по 06.12.2018 (по 2-м складовим) становив 14606,12 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 13730,00 грн; з 01.12.2018 по 30.06.2019 загальний розмір пенсії за віком - 14845,66 грн; з 01.07.2019 по 30.11.2019 загальний розмір пенсії за віком - 14846,41 грн; з 01.03.2019 по 30.06.2019 загальний розмір пенсії за віком - 18349,15 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 14970 грн; з 01.07.2019 по 30.11.2019 загальний розмір пенсії за віком - 18359,87 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 15640,00 грн; з 01.12.2019 по 30.06.2020 загальний розмір пенсії за віком - 21382,73 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 16380,00 грн; з 01.07.2020 по 30.11.2020 загальний розмір пенсії - 21394,57 грн максимальний розмір пенсії до виплати - 17120,00 грн; з 01.12.2020 - 21401,76 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 17690,00 грн.
Виплата пенсії позивача з 01.03.2018 по 06.12.2018 обмежена максимальним розміром - 13730,00 грн, з 01.03.2019 по 30.06.2019 -14970,00 грн, з 01.12.2019 по 30.06.2020 - 16380,00 грн, з 01.07.2020 по 30.11.2020 - 17120,00 грн, а з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
Позивач 20.11.2020 року звернувся до відповідача із скаргою в якій просив вжити заходів для відновлення виплати розміру пенсії, нарахованої станом на 01.03.2020 в сумі 20537,17 грн.
Листом від 14.12.2020 за № 8615-8759/С-52/8-1300/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те що розмір пенсії при виплаті обмежено 10-ма розмірами прожиткового мінімуму на підставі п. 3 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». Пенсійна виплата обчислена з урахуванням страхового стажу 51 рік 02 місяці 23 дні (в тому числі 41 рік 09 місяців 05 днів на посадах льотного складу. Законом України від 14.11.2019 № 294-ХІ «Про державний бюджет України на 2020 рік» визнано прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який становить 1769,00 грн. Розмір пенсійної виплати позивача з 01.12.2020 становить 21596,95 грн, з урахуванням максимального розміру - 17690,00 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження розміру його пенсії до виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон №1058-VI), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі також - Закон №1788-ХІІ).
Відповідно до статті 51 Закону №1058-IV пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Частиною третьою статті 53 Закону №1788-XII встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року №418.
Відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2015 №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Згідно з пунктом 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
Проте, відповідачем було відмовлено позивачу у відновленні виплати розміру пенсії нарахованої станом на 01.03.2020 в сумі 20537,17 згідно з проведеним перерахунком, та виплачено пенсію із обмеженням розміру призначеної йому пенсії, оскільки проведений перерахунок перевищив максимальний розмір пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі Закон №3667-VI).
За правилами статті 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини третьої статті 85 Закону №1788-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положення Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
В свою чергу, частина третя статті 86 Закону №1788-XII, на підставі якої здійснюється нарахування та виплата пенсії позивачу викладена в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011 року (основний закон), яким і було встановлено обмеження максимального розміру пенсії, із змінами, внесеними згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015.
Закон України 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у пункті 2 Прикінцевих положень містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Разом з тим, дана норма стосується призначення пенсій, а не їх перерахунку.
Як слідує із матеріалів справи позивачу проводились перерахунки, внаслідок чого відбулося підвищення загального розміру пенсії за віком з 01.03.2018р. в сумі 11 534,98 грн. (розпорядження від 05.07.2018 № 192905 та рішення №913070192905); з 01.12.2018 - 14846,41 грн (рішення від 14.12.2018 №913070192905); з 01.03.2019 - 18349,15 грн. (рішення від 08.12.2020 №913070192905); з 01.03.2020 - 21382,73 грн. (рішення від 08.12.2020р. №913070192905).
З урахуванням обмежень встановлених ч. 3 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія виплачувалась в наступному розмірі: 13730,00 грн, з 01.03.2019 по 30.06.2019 -14970,00 грн, з 01.12.2019 по 30.06.2020 - 16380,00 грн, з 01.07.2020 по 30.11.2020 - 17120,00 грн, а з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону №911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI.
Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положення Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положення Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Пункт 2 розділу ІІ Закону №3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України «Про статус суддів» (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України вказав, що зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом №3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
При цьому, варто відмітити, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту обмеження максимального розміру пенсії за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Норми статті 2 Закону №3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, лише починаючи з 01.03.2018 по 06.12.2018 року та з 01.03.2019 внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону №3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування відповідачем.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновок суду по даній справі щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правомірність дій відповідача щодо виплати пенсії із обмеженим розміром виплати після проведеного перерахунку, узгоджується із правовим висновком Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 справа №580/234/19 провадження № К/9901/16845/19.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Стосовно посилання позивача на висновки Верховного Суду по інших справах, в тому числі і викладеної у постанові Верховного Суду у справі №360/1428/17, № 127/4267/17, суд зазначає, що при розгляді справи №580/234/19 (провадження № К/9901/16845/19) Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі №360/1428/17.
Так, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 справа №580/234/19 провадження №К/9901/16845/19 визнала правомірні висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, а відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру пенсії була законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Враховуючи наведене, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.06.2020 справа №580/234/19 провадження №К/9901/16845/19, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області у виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що адміністративний позов є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан