Іменем України
29 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4326/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 23.07.2021 ВП № 65591279,
16.08.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі - позивач, ГУПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 23.07.2021 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн 00 коп. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 65591279 за виконавчим листом № 360/4138/18, виданим Луганським окружним адміністративним судом 26.05.2021.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 26.07.2021 позивачем отримано постанову відповідача від 23.07.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 65591279, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Головним державним виконавцем відділу відповідача не перевірено виконання позивачем постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18.
Постановою від 15.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а.
Листом від 26.12.2017 № 330/111/58-2017 сектором з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області на адресу позивача направлено документи для призначення і виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , серед яких подання про призначення пенсії від 26.12.2017, заява ОСОБА_1 від 26.12.2017 про призначення пенсії за вислугу років, грошовий атестат від 06.12.2017 № 146, довідка управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06.12.2017 № 1059/111/22-2017 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262- ХІІ, витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28.11.2017 № 835 о/с, розрахунок вислуги років, згідно з яким станом на 30.11.2017 вислуга років ОСОБА_1 становить час служби у календарному обчисленні - 21 рік 00 місяців 16 днів, загальний трудовий стаж 04 роки 09 місяців 01 день, вислуга років для призначення пенсії становить 25 років 09 місяців 17 днів, а також інші документи, необхідні для призначення пенсії.
Згідно з поданням про призначення пенсії від 26.12.2017 ОСОБА_1 з 01.12.2017 призначено пенсію за вислугу років відповідно до по пункту «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
11.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про переведення її з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону.
При цьому оновленого розрахунку стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 від уповноваженого структурного підрозділу до позивача не надходило.
07.11.2018 позивачем прийнято рішення № 12 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
Листом від 09.11.2018 № 660/К-11 позивач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для переведення на пенсію за вислугу років за п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ через недостатність вислуги років у календарному обчисленні.
З 11.07.2018 (з дня набрання рішенням у справі № 812/711/18 законної сили) та до сьогодні Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області на підставі пункту 12 Порядку № 3-1 не прийнято рішення у вигляді подання для призначення пенсії за вислугою років та не направлено відповідні матеріалі до позивача для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років по лінії МВС.
На виконання Постанови від 15.04.2021, з метою отримання оновленого пакету документів та подання про призначення пенсії ОСОБА_1 , у тому числі розрахунку вислуги років з додаванням пільгового стажу, керуючись п. 1 Порядку № 3-1, позивач 12.05.2021 направив до Сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області запит № 1200-0306-8/10956.
Листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 Сектором з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області у наданні оновленого пакету документів на ОСОБА_1 відмовлено. Підставами для відмови у наданні позивачу оновленого пакету документів на ОСОБА_1 слугувало те, що Постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 на Сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області жодних зобов'язань щодо вчинення будь-яких дій не покладено.
За нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, пунктів 23, 24 Порядку № 3-1 перерахунок призначеної пенсії здійснюється на підставі наданих додатково документів від уповноваженого структурного підрозділу, в яких зазначено зміну грошового забезпечення для перерахунку 1 пенсії.
Разом з тим, наказ від 28.11.2017 № 835 о/с про звільнення ОСОБА_1 не містить вказівки пільгового стажу.
За таких обставин, оскільки на день звільнення - 30.11.2017 ОСОБА_1 мала загальний трудовий стаж 25 років 09 місяців 17 днів, у тому числі календарна вислуга - 21 рік 00 місяців 16 днів, страховий стаж - 04 років 09 місяців 01 день, що не відповідає вимогам, встановленим пунктом «а» частини першої статті 12 Закону N 2262-ХІІ (23 років 06 місяців і більше), позивач повторно розглянувши заяву від 11.10.2018, рішенням від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ) відмовив ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону через відсутність підтвердженої календарної вислуги років структурним підрозділом, з якого ОСОБА_1 було звільнено зі служби.
04.06.2021 позивачем отримано постанову відповідача від 28.05.2021 про відкриття виконавчого провадження № 65591279 за виконавчим листом № 360/4138/18, виданим 26.05.2021 Луганським окружним адміністративним судом.
Листом від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482 відповідача повідомлено про те, що для забезпечення виконання Постанови від 15.04.2021 Головним управлінням зроблено запит від 12.05.2021 № 1200-0306-8/10956 до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області. Посилаючись, що Постановою Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 не зобов'язано вчинити певні дії, листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомив про відсутність підстав для підготовки оновленого пакету документів для призначення пенсії за вислугою років на ім'я ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням висновків Верховного Суду.
Таким чином, постанова від 15.04.2021 по справі № 360/4138/18 позивачем фактично виконана в повному обсязі у відповідності до норм діючого законодавства, заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду, повторно розглянута, та 22.07.2021 прийнято відповідне рішення № 34 ( ОСОБА_1 ).
Враховуючи ті обставини, що виконання судового рішення у справі № 360/4138/18 залежало не тільки від боржника, а й від надходження відповідних документів від Головного управління Національної поліції в Луганській області, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн.
Тому позивач вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу від 23.07.2021 у ВП № 65591279 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.
На думку управління у відповідача не було фактичних підстав для накладення штрафу, оскільки не підтверджено існування (у сукупності) двох умов: невиконання рішення суду та відсутність поважних причин такого невиконання.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 20.08.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 20.09.2021 відкрито провадження у справі.
Від відповідача 27.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову з таких підстав.
27.05.2021 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 № 360/4138/18 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду.
28.05.2021 державним виконавцем, керуючись вимогами ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65591279. Копії постанови направлені боржнику для виконання, стягувачу - для відома. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482, від 30.06.2021 № 1200-0306-5/20262 повідомлено наступне.
Постановою Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області (далі - Головне управління) зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262 (далі - Закон № 2262) з урахуванням висновків Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» з 01.01.2007 року до органів Пенсійного фонду України передані функції тільки з призначення (перерахунку) і виплати пенсій військовослужбовцям.
Підготовку необхідних для призначення (перерахунку) пенсій документів, в тому числі розрахунок вислуги років, здійснюють уповноважені органи міністерств та відомств, в яких військовослужбовці проходили службу.
Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань.
Для забезпечення виконання постанови Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головним управлінням зроблено запит від 12.05.2021 № 1200-0306-8/10956 до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Посилаючись, що Постановою Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 не зобов'язано вчинити певні дії, листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомив про відсутність підстав для підготовки оновленого пакету документів для призначення пенсії за вислугою років на ім'я ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного суду.
В зв'язку з вищевикладеним Головним управлінням, в межах своїх повноважень, зроблено всі можливі дії для забезпечення виконання постанови Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18.
Державним виконавцем, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду, якою, зокрема, зазначено про необхідність надання інформації щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду, а також копії рішення, прийнятого за результатами повторного розгляду зазначеної заяви.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 21.07.2021 № 1200-0306-8/25082 надано інформацію, аналогічну наданій раніше.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.Ураховуючи вищезазначене, 23.07.2021 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, де також було зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Щодо повного та фактичного виконання вищезазначеного рішення боржником не було надано інформації і станом на 17.08.2021.
Враховуючи вищезазначене, 17.08.2021 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі 10200 грн, направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів до судового розслідування.
Таким чином, накладаючи штраф постановою від 23.07.2021 на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 48-52).
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позові просив суд розглянути справу без участі представника.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України, у відзиві на позов просив суд розглянути справу без його участі.
Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду 14.01.2019 в адміністративній справі № 360/4138/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 15.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 у справі № 360/4138/18 скасовано; позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду (арк. спр. 101-104).
При цьому Верховний Суд у своїй постанові вказав:
«29. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугою років, мотивуючи відмову відсутністю у ОСОБА_1 права на пенсію відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262- XII. При цьому, пенсійний орган не досліджував документи на підтвердження наявності у позивача 01 рік 10 місяців 26 днів - служби в підрозділах карного розшуку, 02 роки 09 місяців 01 день - час навчання у ВУЗІ. Тобто, пенсійний орган має обрахувати вислугу позивача у пільговому обчисленні.
30. Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій невірно застосували норми матеріального права та відмовили у повному обсязі у задоволенні позову, оскільки відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності права на таку пенсію відповідно до п. «а» ч. 1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ є помилковою».
27.05.2021 на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 у справі № 360/4138/18 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду (арк. спр. 53, 55-56).
28.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65591279, в якій зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів (арк. спр. 58).
Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 17.06.2021 № 5790 щодо надання інформації про повне та фактичне виконання рішення суду та копій підтверджуючих документів (арк. спр. 63-64).
Листами від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482, від 30.06.2021 № 1200-0306-5/20262 позивач повідомив відповідача, що постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду. Для забезпечення виконання вказаної постанови від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 Головним управлінням зроблено запит від 12.05.2021 № 1200-0306-8/10956 до сектору з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області. Посилаючись, що постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 не зобов'язано вчинити певні дії, листом від 25.05.2021 № 264/111/58-2021 сектор з питань пенсійного забезпечення Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомив про відсутність підстав для підготовки оновленого пакету документів для призначення пенсії за вислугою років на ім'я ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду.
Зазначено, що Головним управлінням в межах своїх повноважень, зроблено всі можливі дії для забезпечення виконання постанови Касаційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 (арк. спр. 10, 61-62, 63-64).
Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 07.07.2021 № 6749 про надання інформації щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років, на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків Верховного Суду, а також копії рішення, прийнятого за результатами повторного розгляду зазначеної заяви (арк. спр. 69-70).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 21.07.2021 № 1200-0306-8/25082 надано інформацію, аналогічну наданій в листах від 25.06.2021 № 1200-0306-5/19482, від 30.06.2021 № 1200-0306-5/20262 (арк. спр. 71-72).
Постановою державного виконавця від 23.07.2021 накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у сумі 5100,00 грн у зв'язку з невиконанням судового рішення (арк. спр. 86).
При цьому судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ) на виконання постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 та відмовлено в переведенні з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону через відсутність підтвердженої календарної вислуги років структурним підрозділом з якого ОСОБА_1 звільнено зі служби (арк. спр. 13).
Доказів направлення вказаного рішення від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ) до відділу примусового виконання рішень станом на час винесення державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу від 23.07.2021 до суду не надано.
Державним виконавцем 17.08.2021 винесено постанову ВП № 65591279 про накладення на боржника штрафу в сумі 10200 грн за невиконання судового рішення (арк. спр. 90).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Судом установлено, що станом на дату винесення спірної постанови про накладення штрафу відомості про повне виконання боржником рішення суду в добровільному порядку у державного виконавця були відсутні.
Щодо посилання позивача на повне та фактичне виконання постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 360/4138/18 шляхом розгляду заяви ОСОБА_1 та прийняття рішення від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ) суд зазначає таке.
Як слідує зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.07.2021 № 34 ( ОСОБА_1 ), ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за вислугою років по пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» ст. 12 цього ж Закону через відсутність підтвердженої календарної вислуги років.
При цьому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області проігноровано вимогу Верховного Суду щодо необхідності пенсійному органу дослідити документи на підтвердження наявності у позивача 01 рік 10 місяців 26 днів - служби в підрозділах карного розшуку, 02 роки 09 місяців 01 день - час навчання у ВУЗі, та обрахувати вислугу позивача у пільговому обчисленні (пункт 29 постанови). Так, при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення на інший вид пенсії пенсійним органом у рішенні від 22.07.2021 № 34 не наведено вказаний обрахунок вислуги років у пільговому обчисленні та не надано оцінку періоду служби позивачки в підрозділах карного розшуку та часу навчання у ВУЗі, як зазначено в рішенні суду.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області всупереч висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.04.2021, про те, що відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу з підстав відсутності права на таку пенсію відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ є помилковою (пункт 30 постанови), знову прийнято рішення про відмову в переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсії.
Посилання позивача на ту обставину, що Головним управлінням Національної поліції в Луганській області було відмовлено в направленні до органу Пенсійного фонду оновленого пакету документів для призначення пенсії за вислугою років на ім'я ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, відтак, виконання рішення суду залежало не тільки від боржника, а й від надходження документів від Головного управління Національної поліції в Луганській області, суд вважає незмістовними, оскільки рішення суду не містить зобов'язання щодо Головного управління Національної поліції в Луганській області підготувати й направити оновлений пакет документів, а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути вже наявну заяву позивачки про переведення на інший вид пенсії.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано судове рішення у визначений строк за відсутності поважних причин.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пунктах 52-54 пілотного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04, від 15.10.2009, ЄСПЛ зазначив, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, пункт 40 ) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії («Immobiliare Saffi «проти Італії»), заява № 22774/93, пункт 66).
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Першого Протоколу (пункт 53 рішення ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02).
У пункті 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04,) ЄСПЛ, посилаючись на попередню практику, зазначив, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 № 18966/02; рішення у справі «Ромашов проти України», № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України», № 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України», № 29508/04, від 7 грудня 2006 року).
В силу вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За встановлених обставин суд вважає, що позивач не довів обґрунтованості своїх вимог, натомість відповідач довів правомірність прийнятого рішення про накладення штрафу на боржника у зв'язку з невиконанням судового рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн, понесені позивачем при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 23.07.2021 ВП № 65591279 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.О. Свергун