Іменем України
29 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2738/21
Луганський окружний адміністративний суд:
головуючого судді Борзаниці С.В.
при секретарі судового засідання Печегіної Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головне управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якій після уточнення вимог просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у сумі 3375,17 грн за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 3375,17 грн за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 включно.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач з 12.07.1993 проходила службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 - в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.
Наказом від 07.04.2021 № 178 о/с позивача звільнено за частиною 1 пункту 7 статті 77 (за власним бажанням) зі служби в поліції з 14.04.2021.
27.04.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою з вимогою повідомити, чи здійснювалося нарахування та виплата сум індексації грошового забезпечення за період проходження мною служби з 07.11.2015 по 14.04.2021 включно, якщо ні, з яких причин, та вимога провести розрахунок щодо індексації грошового забезпечення за цій період.
У відповіді від 11.05.2021 № 817/111/22-2021 ГУНП в Луганській області зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, якою доповнено абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Таким чином, правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейських Національної поліції України з листопада 2015 року по жовтень 2017 року були відсутні, та надано довідку № 534/111/22-2021 від 08.05.2021, з якої вбачається, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу не здійснювалося в період часу з 07.11.2015 по жовтень 2017 року включно.
Фактично цією відповіддю позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період.
Розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017, зокрема, становить: прожитковий мінімум для працездатних осіб за 2016 рік складав: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень; за 2017 рік складав: з 1 січня - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривень. Індекс інфляції з розрахунку базового місяця листопада 2015 року складав у червні 2016 року - 1,058, липні 2016 року - 1,058, серпні 2016 року - 1,058, вересні 2016 року - 1,058, жовтні 2016 року - 1,058, листопаді 2016 року - 1,058, грудні 2016 року - 1,101, січні 2017 року - 1,101, лютому 2017 року - 1,101, березні 2017 року - 1,143, квітні 2017 року - 1, 143, травні 2017 року - 1,143, червні 2017 року - 1,186, липні 2017 року - 1,186, серпні 2017 року -1,186, вересні 2017 року - 1,2022, жовтні 2017 року - 1,2022. Відповідно до наведених даних розрахунок складає: 84,1 х 6 + 161,6 х 5 + 228, х 2 + 240, 81 + 313,22 х 3 + 373,85 х 2 =504, 6 + 484,8 + 457,6 + 240, 81 + 939, 66 + 747,7 = 3375,17 грн.
З посиланням на положення статті 62, 94 Закону України «Про Національну поліцію», статей 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 № 1078, позивач вважає, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позов (арк. спр. 39-42).
В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, І співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
При цьому відповідач зазначає, що Порядок № 1078 в редакції, яка діяла до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 782, взагалі не передбачав індексацію грошового забезпечення поліцейських, а тому бюджетні асигнування на ці виплати не надходили, а кошторис на сплату грошового забезпечення такі виплати не передбачав.
З урахуванням викладених обставин у грудні 2017 року для виплати грошового забезпечення поліцейським ГУНП в Луганській області розпорядником бюджетних коштів другого рівня - НП України, було додатково направлено кошти для виплати індексації за листопад 2017 року.
Згідно письмового пояснення УФЗБО ГУНП в Луганській області від 13.08.2021 № 991/111/22-2021 та довідки від 13.08.2021 № 992/111/22-2021 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 складала 0,00 грн., та здійснена останній не була у зв'язку з тим, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Таким чином, правові підстави для нарахування та виплати індексації грошових доходів поліцейським Національної поліції України з листопада 2015 по жовтень 2017 року відсутні.
Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 20-21).
Ухвалою від 09.08.2021 відкрито провадження у справі та визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 34-35).
Ухвалою від 27.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні (арк. спр. 83).
У судове засіданні позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала (арк. спр. 87, 91).
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 12.07.1993 проходила службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 - в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області (арк. спр. 43, 45, 46).
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції України в Луганській області від 07.04.2021 № 178 о/с позивача було звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Луганській області за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) з 14.04.2021 (арк. спр. 45).
Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 06.05.2021 № 534/111//22-2021 індексація грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 не нараховувалася та не виплачувалася (арк. спр. 16), що підтверджено довідкою від 13.08.2021 № 993/111//22-2021 за спірний період (арк. спр. 47).
Відповідачем не заперечується, що у зв'язку із відсутністю відповідних видатків на проведення індексації грошового забезпечення вказані кошти позивача, починаючи з 07.11.2015 по 31.10.2017, не виплачувались, що підтверджується довідкою від 13.08.2021 № 990/111//22-2021 (арк. спр. 15).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580).
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пунктом 4 частини десятої статті 62 Закону № 580 визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно із частинами першою, другою і п'ятою статті 94 Закону № 580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Частиною першою статті 2 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
У частині п'ятій статті 2 Закону № 1282-ХІІ вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Частинами першою та другою статті 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до преамбули та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» постановлено з метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» затвердити Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
З метою реалізації положень Закону № 1282-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1 Порядок № 1078 встановлено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено чіткий перелік видів грошових доходів громадян, що підлягають індексації.
Так, пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції від 24.11.2016) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи із служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому, обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Суд наголошує, що статтею 94 Закону № 580 безпосередньо визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
У зв'язку з чим за спірний період з 07.11.2015 по 31.10.2017 стосовно позивача були визначені законом підстави для індексації грошове забезпечення як поліцейського.
Посилання представника відповідача на ті обставини, що зміни до Порядку № 1078 в частині розповсюдження його дії і на поліцейських були внесені шляхом доповнення абзацу п'ятого пункту 2 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення» є незмістовним, оскільки Порядок № 1078 є підзаконним нормативним актом порівняно з нормами Закону № 580, якими передбачена індексація грошового забезпечення поліцейських. Порядок № 1078 лише деталізує та розвиває норми законів, якими передбачений обов'язок індексувати грошові доходи населення. У зв'язку з чим вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення за період часу з 07.11.2015 по 31.10.2017 підлягають задоволенню.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача порушено, тому воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Щодо обраного позивачем способу судового захисту, суд зазначає.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суд зазначає, що розрахунок розміру та нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. І оскільки така індексація позивачу не нараховувалася взагалі, суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача її суму.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно норм КАС України по даній справі підлягали оплаті судові витрати за позовні вимоги немайнового характеру у сумі 908,00 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 908,00 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (ідентифікаційний код: 40108845, місцезнаходження: вул. Вілєсова, буд. 1, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93406) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 07.11.2015 по 31.10.2017.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань до Державного бюджету України судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця