Іменем України
28 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2919/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказу,
До Луганського окружного адміністративного суду 07 червня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21 травня 2021 року № 11-дс про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача 01 червня 2020 року наказом ДФС України № 597-0 призначено на посаду начальника слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області.
ДФС 21 квітня 2021 року на виконання наказу від 04 березня 2021 року № 63 «Про проведення службового розслідування» (із змінами, внесеними наказом від 05 квітня 2021 року № 98) проведено службове розслідування стосовно керівників податкової міліції ГУ ДФС у Закарпатській області, підставою проведення якого стало звернення директора ТОВ «Ресалис Трейд» (код за ЄДРПОУ 40895532) ОСОБА_2 від 18 лютого 2021 року (вх. ДФС від 18 лютого 2021 року № 517/6) щодо можливих неправомірних дій службових осіб ГУ ДФС у Закарпатській області. Згідно з висновком службового розслідування від 21 квітня 2021 року комісію працівників ДФС лише в діях позивача встановлено порушення, що заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді усного зауваження. Із зазначеним висновком службового розслідування позивач не погодилась та 22 квітня 2021 року спрямувала для розгляду на адресу ДФС зауваження щодо його змісту.
Позивача 21 травня 2021 року ознайомлено з наказом ДФС від 21 травня 2021 року № 11-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», згідно з яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Позивач вважає, що накладене дисциплінарне стягнення є протиправним, оскільки жодних порушень статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, вимог частини першої статі 9, пункту 4 частини другої статті 39 КПК України позивачем не допущено. Крім того зазначене стягнення не може бути вжите до позивача, оскільки при проведенні службового розслідування відповідачем порушено приписи абзацу 10 статті 14 Дисциплінарного статуту та не враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Також не враховано, що в діях позивача, в частині вжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим, відсутні жодні порушення законодавства, оскільки жодного слідчого, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, до дисциплінарної відповідальності не притягнуто, що свідчить про відсутність порушень слідчими вимог КПК України, що в свою чергу виключає порушення з боку позивача.
При проведенні службового розслідування також не враховано, що у вказаному періоді з 16 лютого 2021 року 18 лютого 2021 року позивач перебувала у відрядженні, тому не здійснювала контрольні функції за особовим складом слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області.
Крім того, на думку позивача, накладене стягнення є занадто суворим, не враховано, що позивач перебуває на службі в податковій міліції з 2009 року, за період проходження служби не мала жодного дисциплінарного стягнення, до виконання обов'язків відноситься серйозно.
Ухвалою від 11 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху (том 1 арк. спр. 34-35).
Ухвалою від 29 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі; витребувано від відповідача додаткові докази; запропоновано відповідачу надати відзив на позов (том 1 арк. спр. 44-45).
Від ДФС 27 липня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (том 1 арк. спр. 50-54).
Як вбачається з висновку службового розслідування, до Головного управління внутрішньої безпеки надійшло звернення директора ТОВ «Расалис Трейд» щодо можливих неправомірних дій службових осіб ГУ ДФС у Закарпатській області. Отримавши повідомлення від 13 лютого 2021 року за вих. № 5/148 про виявлене кримінальне правопорушення, у порушення вимог частини 1 статті 214 КПК України слідчим ОСОБА_3 відомості про вчинення злочину, передбаченого статтею 212 КК України, про який зазначено у вказаному повідомленні, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не внесені, досудове розслідування не розпочато.
Будучи обізнаною про надходження до СУ ГУ ДФС у Закарпатській області повідомлення від 13 лютого 2021 року про виявлення кримінального правопорушення, а також про невнесення слідчим ОСОБА_3 до ЄРДР відповідних відомостей, начальником СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцовою І.Я. у порушення вимог пункту 4 частини другої статті 39 КПК України не вжито заходів щодо усунення допущених слідчим порушень.
Вказане свідчить про порушення позивачем вимог Положення про слідче управління ГУ ДФС у Закарпатській області, а також вимог КПК України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018, відсутність належного контрою з боку позивача, що створило негативні передумови неналежного розслідування кримінального провадження, а також порушення прав та законних інтересів ТОВ «Расалис Трейд».
Щодо тверджень позивача про перебування у відрядженні, відповідачем вказано, що відповідно до матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 15 лютого 2021 року наклала резолюцію на повідомлення Чопського прикордонного загону про виявлення 13 лютого 2021 року у діях невстановлених осіб кримінального порушення, передбаченого статтею 212 КК України, в той же час не проконтролювала внесення повідомлення до ЄРДР.
Відповідач вважає, що на позивача дисциплінарне стягнення накладено із дотриманням вимог чинного законодавства, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування відповідного наказу.
В ході підготовчого провадження по справі ухвалою від 11 серпня 2021 року витребувано від відповідача додаткові докази та продовжено строк підготовчого провадження у справі (том 1 арк. спр. 92-93).
Ухвалою від 25 серпня 2021 року витребувано додаткові докази від ГУ ДФС у Закарпатській області (том 1 арк. спр. 104-105).
Ухвалою від 14 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 арк. спр. 52).
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 53, 54).
Позивачем подано клопотання про розгляд справи за її відсутності (арк. спр. 42).
Керуючись положеннями частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходить службу в податковій міліції з вересня 2009 року, з 05 червня 2020 року призначена в порядку просування по службі на посаду начальника слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області (наказ ДФС від 01 червня 2020 року № 597-о), що підтверджено копіями відповідних документів (том 1 арк. спр. 25-27, 174-176).
Згідно з копією наказу ДФС від 04 березня 2021 року № 63 «Про проведення службового розслідування» призначено службове розслідування стосовно, зокрема начальника слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцової І.Я.; визначено строк проведення службового розслідування з 05 березня по 05 квітня 2021 року; відсторонено на строк проведення службового розслідування, зокрема ОСОБА_1 від посади начальника слідчого управління; для проведення службового розслідування створено комісію (том 1 арк. спр. 57-58, 116-117).
Наказом ДФС від 05 квітня 2021 року № 98 «Про внесення змін до наказу ДФС від 04.03.2021 № 63 «Про проведення службового розслідування» слова та цифри «05 березня по 05 квітня 2021 року» замінено словами та цифрами «05 березня по 05 травня 2021 року», що підтверджено копією цього наказу (том 1 арк. спр. 59).
За наслідками проведення службового розслідування складено висновок службового розслідування, який 21 квітня 2021 року затверджено головою ДФС (том 1 арк. спр. 6-24, 66-85).
Як вказано у висновку, службовим розслідуванням встановлено, що до Головного управління внутрішньої безпеки надійшло звернення директора ТОВ «Расалис Трейд» Добровольського А.М. від 18 лютого 2021 року (вх. ДФС № 517/6) щодо можливих неправомірних дій службових осіб ГУ ДФС у Закарпатській області, яке з метою перевірки листом від 18 лютого 2021 року № 747/7/99-99-12-02-01-17 скеровано до ВВБ ГУ ДФС у Закарпатській області. За результатами заступником начальника ВВБ ГУ ДФС у Закарпатській області складено відповідний рапорт та направлено на адресу ГУВБ листом від 25 лютого 2021 року № 134/8/07-97-12.
Відповідно до наданої довідки членом комісії з проведення службового розслідування страшим слідчим з особливо важливих справ другого відділу процесуального контролю контрольно-методичного управління Головного слідчого управління фінансових розслідувань Пономарчуком Д., із доповідної записки Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 26 лютого 2021 року № 127/99-99-12-01-02-18, матеріалів кримінального провадження № 32019070000000018, пояснень начальника СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцової І.Я. від 17 березня 2021 року, пояснень заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Сагайдака В.І. від 17 березня 2021 року, пояснень старших слідчих з ОВС СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Ільницького Т.П. та Романенка Б.О., Положення про СУ ГУ ДФС у Закарпатській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Закарпатській області 01 липня 2020 року № 54, Положення про перший відділ розслідування кримінальних проваджень СУ ГУ ДФС у Закарпатській області, затвердженого 01 липня 2020 року начальником ГУ ДФС у Закарпатській області, табелю обліку робочого часу СУ ГУ ДФС у Закарпатській області за лютий 2021 року, документів кадрової роботи стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , наданих на запит від 12 березня 2021 року № 281/99-99-03-01-18 встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 32019070000000018, розпочате 28 березня 2019 року за фактом вчинення невстановленими особами злочину, передбаченого частиною першою статті 212 КК України.
Згідно з ЄРДР із 08 квітня 2019 року по 11 березня 2021 року проведення досудового розслідування здійснювалось старшим слідчим з ОВС слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області (старшим групи слідчих) Романенком Богданом Олександровичем, із 23 липня 2020 року - керівником органу досудового розслідування визначено Стрільцову І.Я.
У вказаному кримінальному провадженні 21 січня 2021 року за вих. № 155/10/07-16-23-02-04 заступнику начальника Чопського прикордонного загону з оперативно-розшукової роботи - начальнику головного оперативно-розшукового відділу Кособуцькому Ю.Л. та заступнику начальника ВОВЕЗ УПЕП ГУ ДФС у Закарпатській області Плисці Ю.С. слідчим Романенком Б.О. надано письмове доручення на встановлення, зокрема: фактів умисного ухилення від сплати митних платежів, шляхом ввезення на митну територію України товарів, які не декларуються у повному обсязі та ввозяться автотранспортом через митний пункт пропуску «Ужгород вантажний» Закарпатської митниці Держмитслужби; осіб, причетних до організації групи людей, які здійснюють переміщення товарів подрібненими партіями через митний пункт пропуску «Ужгород-вантажний».
Від заступника начальника Чопського прикордонного загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного оперативно-розшукового відділу ОСОБА_5 для начальника СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцової І.Я. надійшло повідомлення про виявлення 13 лютого 2021 року у діях невстановлених осіб кримінального правопорушення, передбаченого статтею 212 КК України.
Вказане повідомлення зареєстровано 15 лютого 2021 року за вх. № 249, на якому ОСОБА_1 накладено резолюцію: « ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до розгляду та вжиття заходів».
Слідчим Романенком Б.О. листом від 23 лютого 2021 року за вих. № 393/10/07-97-03-01 проінформовано начальника Чопського прикордонного загону Кособуцького Ю.Л. про те, що повідомлення про злочин від 13 лютого 2021 року № 5/148 приєднано до кримінального провадження № 32019070000000018.
Отримавши повідомлення від 13 лютого 2021 року за вх. № 5/148 про виявлене кримінальне правопорушення, у порушення вимог частини першої статті 214 КПК України слідчим Романенком Б.О. відомості про вчинення злочину, передбаченого статтею 212 КК України, про який зазначено у вказаному повідомленні, до ЄРДР внесені не були, досудове розслідування не розпочато.
Будучи обізнаною про надходження до СУ ГУ ДФС у Закарпатській області повідомлення про виявлення кримінального правопорушення, а також про те, що до ЄРДР слідчим відповідні відомості не внесені, начальником СУ Стрільцовою І.Я. у порушення вимог пункту 4 частини другої статті 39 КПК України, заходи щодо усунення порушень вимог частини першої статті 214 КПК України, допущених слідчим при розгляді зазначеного вище повідомлення, не вжито.
Начальником СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцовою І.Я. 15 лютого 2021 року за вих. № 375/10/07-97-03-01 на № 373/10/07-97-03-01 у кримінальному провадженні № 32019070000000018, на підставі пункту 7 частини другої статті 39 КПК України та пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України», надано письмове доручення начальнику Закарпатської митниці Держмитслужби на проведення огляду «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , а також на звернення до митних органів Польської Республіки для отримання копій документів.
У період з 17 по 19 лютого 2021 року на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2021 року у справі № 308/3861/19, старшим слідчим Ільницьким Т.П. проведено обшук автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому товар було вилучено, у зв'язку з наявними ознаками заниження митної вартості.
Незважаючи на те, що під час обшуку автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , проведеного згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2021 року в справі № 308/3861/19, не здобуто доказів заниження митної вартості вилученого товару, який описано у протоколі обшуку від 17 лютого 2021 року, а також те, що зазначений імпортований товар, не відповідає критеріям статті 98 КПК України, у порушення вимог частини першої статті 9, частини третьої статті 110 КПК України, слідчим Романенком Б.О. постановою від 19 лютого 2021 року вилучений товар визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32019070000000018.
У порушення вимог пункту 4 частини другої статті 39 КПК України, начальником СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцовою І.Я. заходів щодо усунення порушень вимог частини третьої статті 110 КПК України щодо визнання речовим доказом товару, вилученого під час обшуку автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , які допущено слідчим Романенком Б.О., не вжито.
Першим заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури постанову слідчого Романенка Б.О. від 19 лютого 2021 року про визнання речовим доказом товару, вилученого з автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , скасовано як незаконну, оскільки: із вилучених під час обшуку документів не підтверджено заниження митної вартості товару, вилученого під час обшуку, який також не відповідає критеріям статті 98 КПК України та не є доказом у кримінальному провадженні. Прийнято рішення про повернення вилученого товару власнику із зняттям обмеження щодо володіння, користування та розпорядження ним.
Вказано, що надані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 пояснення не спростовують виявлені в ході службового розслідування порушення вимог КПК України під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018 слідчим ОСОБА_3 допущено порушення вимог частини першої статті 9, частини третьої статті 110, частини першої статті 214 КПК України, а начальником СУ ГУ ДФС у Закарпатській області Стрільцовою І.Я., у порушення вимог пункту 4 частини другої статті 39 КПК України, не вжито заходів по усуненню зазначених порушень законодавства, допущених слідчим ОСОБА_3 .
Відсутність належного відомчого контролю з боку начальника СУ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_1 , неналежного виконання покладених на неї завдань та функцій, визначених Положенням про слідче управління ГУ ДФС у Закарпатській області, затвердженим наказом ГУ ДФС у Закарпатській області від 01 липня 2020 року № 54, створило негативні передумови неналежного розслідування кримінального провадження № 32019070000000018.
Враховуючи вищевикладене, службовим розслідуванням встановлено допущені начальником СУ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_1 порушення вимог пункту 4 частини другої статті 39 КПК України та підпунктів 4.8 та 4.21 розділу 4 Положення про слідче управління ГУ ДФС у Закарпатській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Закарпатській області від 01 липня 2020 року № 54. Таким чином в її діях вбачається порушення вимог статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, в частині неналежного контролю за станом службової дисципліни підпорядкованим особовим складом податкової міліції.
Наказом ДФС від 21 травня 2021 року № 11-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» за неналежне виконання завдань та функцій, що призвели до порушення статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, вимог частини першої статті 9, пункту 4 частини другої статті 39 КПК України та підпунктів 4.8 та 4.21 розділу 4 Положення про слідче управління ГУ ДФС у Закарпатській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Закарпатській області від 01 липня 2020 року № 54, у вигляді недодержання вимог КПК України, невжиття належних заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим та невжиття всіх необхідних організаційних і методичних заходів для забезпечення своєчасного і якісного виконання всіма працівниками покладених на управління завдань та функцій, що зумовило порушення підлеглим слідчим частини першої статті 9, частини третьої статті 110, частини першої статті 214 КПК України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018, накладено на начальника СУ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (том 1 арк. спр. 86-87).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 8 КПК України керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, перший заступник або заступник Директора Державного бюро розслідувань, керівник (начальник) Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина перша статті 9 КПК України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 КПК керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.
Частиною першою статті 40 КПК України визначено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 КПК України).
Відповідно до частини третьої статті 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування (частина перша статті 214 КПК України).
Відповідно до пункту 348.1 статті 348 ПК України податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є, зокрема запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (абзаци перший та другий пункту 348.2 статті 348 ПК України).
Підпунктами 350.1.1 та 350.1.2 пункту 350.1 статті 350 ПК України визначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків.
Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність (пункт 354.1 статті 354 ПК України).
Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку (пункт 354.4 статті 354 ПК України).
Відповідно до пункту 1.3. Положення про слідче управління ГУ ДФС у Закарпатській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Закарпатській області від 01 липня 2020 року № 54 (далі - Положення), діяльність слідчого управління здійснюється відповідно до принципів поваги прав і свобод людини, законності, справедливості, гуманізму, презумпції невинуватості, рівності всіх громадян перед Законом незалежно від соціальної, національної і расової, майнового, службового чи іншого стану, віросповідання та політичних переконань.
Підпунктами 2.2.29.2 та 2.2.29.3 пункту 2.2 розділу 2 Положення визначено, що на виконання покладених завдань слідче управління здійснює функції та процедури щодо внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР та проведення досудового розслідування за фактами вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 Положення слідче управління фінансових розслідувань очолює начальник.
Відповідно до підпунктів 3.3.1.3, 3.3.1.4, 3.3.1.35 пункту 3.3 розділу 3 Положення начальник слідчого управління здійснює функції та процедури щодо: організації, забезпечення контролю в межах компетенції виконання структурним підрозділом Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДФС, ГУ, доручень керівництва ГУ (визначених наказами і розпорядженнями ГУ, протокольними дорученнями щотижневих апаратних нарад керівного складу, планами роботи, тощо), запитів і звернень народних депутатів України, запитів територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, громадян та платників податків; надання обов'язкових до виконання доручень працівникам структурного підрозділу з питань, що належать до його функціональних повноважень, контролю за їх виконанням; організації досудового розслідування.
Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення начальник слідчого управління має право вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.
Начальник управління зобов'язаний безпосередньо здійснювати всі необхідні організаційні і методичні заходи для забезпечення своєчасного і якісного виконання всіма працівниками покладених на управління завдань та функцій (пункту 4.21 розділу 4 Положення).
Пунктом 5.1 розділу 5 Положення визначено, що начальник слідчого управління несе відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу відповідальність, передбачену чинним законодавством України, за невиконання або неякісне виконання завдань і функцій, передбачених цим положенням.
Згідно з абзацом першим статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі - Статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Статуту).
Згідно з частиною першою статті 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини першої статті 7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу (частина перша статті 8 Статуту).
Статтею 12 Статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Статут визначений порядок накладення дисциплінарних стягнень, згідно з якою:
- з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування Частина перша);
- службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (частина друга);
- порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта);
- перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина п'ята);
- про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина шоста);
- при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (частина десята).
Відповідно до частини другої статті 16 Статуту у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Аналізуючи приписи Статуту суд зауважує, що підставою для притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання нею службової дисципліни.
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
При цьому всі встановлені службовим розслідуванням обставини та заходи, здійснені в ході службового розслідування з метою встановлення усіх обставин порушення службової дисципліни, обов'язково мають бути зазначені у висновку службового розслідування - підсумковому документі службового розслідування.
Тільки у разі, якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, що відповідає ступеню вини особи, з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У свою чергу адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження начальника щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у відповідності із вимогами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на відповідність вищевказаним критеріям виключно з огляду на зміст оскаржуваного рішення (наказу), а також на підсумковий документ службового розслідування, що став підставою для прийняття рішення, яким є висновок службового розслідування.
Так зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 7, 8 Статуту, частини першої статті 9, пункту 4 частини другої статті 39 КПУ України, пунктів 4.8 та 4.21 розділу 4 Положення у вигляді недодержання норм КПК України, невжиття всіх необхідних організаційних і методичних заходів для забезпечення своєчасного і якісного виконання всіма працівниками покладених на управління завдань та функцій, що зумовило порушення підлеглим слідчим частини першої статті 9, частини третьої статті 110, частини першої статті 214 КПК України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018.
Притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності передувало службове розслідування, призначене на підставі наказу ДФС від 04 березня 2021 року № 63 «Про проведення службового розслідування».
За результатами дослідження матеріалів службового розслідування та висновку службового розслідування суд дійшов висновку, що комісією службове розслідування здійснено із дотриманням вимог Статуту, у визначений цим нормативно-правовим актом строк - протягом 60 днів з дня видання наказу про проведення службового розслідування від 04 березня 2021 року № 63 із змінами, внесеними за наказом від 05 квітня 2021 року № 98, до дня затвердження висновку - 21 квітня 2021 року.
Судом також встановлено, що за результатами проведення службового розслідування, комісія дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Такі висновки у повній мірі спираються на зібрані в ході службового розслідування докази.
Оскільки позивачем суду не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, та не встановлено таких обставин й під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що відповідачем у повній мірі дотриманий порядок проведення службового розслідування, визначений Статутом.
Як вказано в позовній заяві, ОСОБА_1 висловлює свою незгоду з наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки вважає, що нею жодних порушень вимог статей 7, 8 Статуту, частини першої статті 9, пункту 4 частини другої статті 39 КПУ України, пунктів 4.8 та 4.21 розділу 4 Положення не допущено, а також, що відповідачем порушено частину десяту статті 14 Статуту та не враховано тяжкість проступку, обставини, з яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи, визнання нею своєї вини, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Що стосується тверджень позивача щодо відсутності в її діях будь-яких порушень службової дисципліни, то, по-перше, суд їх відхиляє, з огляду на те, що надання оцінки діям позивача на відповідність вимогам чинного законодавства, тобто порушення останньою службової дисципліни, віднесено до компетенції відповідача та є його дискреційним повноваженням, в які адміністративний суд не має права втручатися під час вирішення спору.
Як вже вище вказано, адміністративний суд повноважний перевірити рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
По-друге, позивачем суду не надано жодних доказів на спростування встановлених службовим розслідуванням обставин та вжиття ОСОБА_1 належних заходів по усуненню порушень вимог частини першої статті 9, частини третьої статті 110, частини першої статті 214 КПК України, допущених слідчим ОСОБА_3 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019070000000018, тобто належного здійснення ОСОБА_1 контрольних функцій за діяльністю підлеглого слідчого у вказаному кримінальному провадженні.
Щодо доводів позивача, що на період відрядження вона не могла виконувати контрольні функції за діяльністю підлеглих їй слідчих, суд зазначає, що за матеріалами службового розслідування позивач дійсно перебувала у відрядженні з 16 по 18 лютого 2021 року. Однак, при цьому, суд погоджується з твердженнями відповідача, що допущене слідчим порушення вимог частини першої статті 214 КПК України щодо реєстрації отриманого 15 лютого 2021 року повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення в ЄРДР протягом 24 годин після подання заяви було триваючим та залишилося неусунутим, як на час повернення позивача з відрядження, так і на час проведення службового розслідування, тому таке тимчасове невиконання нею контрольних функцій не звільнило її від обов'язку вжити відповідних заходів щодо усунення такого порушення після повернення з відрядження.
Що стосується доводів позивача, що жодного слідчого, що здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що виключає вину ОСОБА_1 , суд зазначає, що у пункті 6 висновку службового розслідування вказано, що комісія вважає, що за порушення вимог статті 7 Статуту та частини третьої статті 110, частини першої статті 214 КПК України старший слідчий з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області Романенко Б.О. відповідно до пункту 1 статті 12 Статуту заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді усного зауваження. Вказане свідчить, що комісією за наслідками службового розслідування встановлено порушення слідчим при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження вимог законодавства, щодо яких позивач згідно з покладеними на неї контрольними функціями мала вжити заходів з метою їх усунення, тому подальша реалізація відповідачем висновку службового розслідування в частині притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого, на думку суду, жодним чином не змінює встановлених комісією обставин щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тому не впливає на можливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок.
Твердження ОСОБА_1 щодо порушення відповідачем частини десятої статті 14 Статуту не знайшли підтвердження при розгляді адміністративної справи та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, як вказано у висновку службового розслідування та в наказі про накладення дисциплінарного стягнення, при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідач керувався цією нормою Статуту, тому, відповідно, враховував визначені в ній обставини. У свою чергу, відсутність детального опису врахованих відповідачем при визначенні виду стягнення обставин, на думку суду, не свідчить про порушення відповідачем вказаної норми. На користь таких висновків суду свідчить й отримання комісією в матеріали службового розслідування історичної довідки про службу позивача, складеної 12 березня 2021 року завідувачем сектору кадрового забезпечення ГУ ДФС у Закарпатській області (том 1 арк. спр. 175-176).
Що стосується тверджень позивача щодо суворості обраного виду дисциплінарного стягнення, суд вважає за необхідне зазначити, що Статут не визначає послідовності, чи черговості накладення стягнень за ступенем їх суворості, а також не пов'язує вид дисциплінарного стягнення з тяжкістю вчиненого дисциплінарного проступку. Єдине застереження щодо суворості та послідовності накладення дисциплінарного стягнення, яке містить Статут, стосується випадків притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення незначного порушення службової дисципліни (частина одинадцята статті 14 Статуту), притягнення до дисциплінарної відповідальності особи рядового і начальницького складу, яка має дисциплінарне стягнення і знову допустила порушення службової дисципліни (частина дванадцята статті 14 Статуту), а також можливості начальника обмежитись раніше накладеним дисциплінарним стягненням у разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин (частина тринадцята статті 14 Статуту). Також Статут містить застереження, що звільнення особи рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (частина п'ятнадцята статті 14 Статуту).
Відсутність такої черговості чи послідовності у виборі виду стягнення, наділяє керівника правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Дискреційне право органу обумовлене певною свободою (вільним адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Отже, з вищевикладеного слідує, що догана є одним з видів дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до за вчинення дисциплінарного проступку.
Слід також зважати на ту обставину, що суд не повноважний змінювати вид дисциплінарного стягнення, враховувати тяжкість провини та інші обставини, оскільки це відноситься до виключних повноважень особи, що приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ ДФС від 21 травня 2021 року № 11-дс, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення, тому у суду відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати позивача на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача їй не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код за ЄДРПОУ 39292197) про визнання незаконним та скасування наказу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова