22 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3951/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у справі за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення ОСОБА_1 суб'єктом декларування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", що були вчинені шляхом направлення повідомлення від 08.07.21р. №47-02/51023/21 із зобов'язанням подати декларацію, як особу уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в порядку визначеному частиною першою ст.45 Закону України "Про запобігання корупції".
Ухвалою судді від 20.07.2021 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання ухвали позивачем подано до суду нову позовну заяву, в якій просить:
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення ОСОБА_1 суб'єктом декларування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", що були вчинені шляхом направлення повідомлення від 08.07.21р. №47-02/51023/21 із зобов'язанням подати декларацію, як особу уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в порядку визначеному частиною першою ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції";
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції не вчиняти дії, передбачені Законом України "Про запобігання корупції", у тому числі ст. 52-1 цього Закону по відношенню до ОСОБА_1 , як до особи зазначеної в частині першій статті 45 Закону України "Про запобігання корупції".
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 30.09.2021 року.
Представником відповідача подано до суду заяву про проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження. В обґрунтування заяви посилається на те, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин викладених у позові, а також вказує на суттєве значення справи та відсутність сформованої практики Верховного Суду з розгляду аналогічних справ.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких дана справа не відноситься.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у загальному позовному провадженні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі. При цьому, суд зауважує, що ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи. Водночас, будь-яких додаткових доказів по справі, відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. Відповідачем не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, не конкретизовано які обставини можуть бути встановлені судом лише під час розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а також не вказано які докази будуть надані до суду. Щодо надання можливості учасникам справи висловити свою позицію щодо предмету спору, то суд зауважує, що розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Отже, з огляду на положення ч.1 ст.12 КАС України, відповідачем не доведено, що справа є складною, не наведено підстав щодо недоцільності розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі "Ахеn v. Germany", рішення від 25.04.2002 р. "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №340/3951/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст.12, 243, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача про проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина