29 вересня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/5410/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Світловодської територіального громади, Кіровоградської області (назва отримувача: ГУК у Кіров.обл./тг м.Світловодськ/18050400; код отримувача 37918230; номер рахунку UА548999980314000699000011563; код класифікації доходів бюджетe 18050400) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб - підприємців в сумі 8903,55 грн. в т.ч. 8903,55 грн. основного зобов'язання.
Ухвалою судді від 07.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.
Відповідач будь-яких письмових пояснень або заперечень проти позову до суду не надав.
Поштова кореспонденція, яка була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.4 ч. 4 ст. 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання ), що зазначаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За таких обставин судом було здійснено всі заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Кодексу).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).
Згідно із підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу ХІV ПК України.
В пункті 291.3 статті 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.
Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Судом встановлено, згідно поданих відповідачем декларацій до податкового органу, що відповідач є платником єдиного податку ІІІ групи за ставкою оподаткування 5% доходу.
Згідно положень пункту 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
Вимогами пункту 295.3 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно пункту 296.1 статті 296 ПК України, платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1-296.1.3 цього пункту.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (пункти 296.3, 296.4 статті 296 ПК України).
У відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Судом встановлено, що відповідачем подано до позивача податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця:
- за 2020 рік (звітну) на суму 9205,00 грн.
- за І квартал 2021 року (звітну), в якій задекларував суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет в сумі 4625 грн..
Відповідно до довідки про заборгованість, розрахунку податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб - підприємців та інтегрованої картки, відповідач має заборгованість в сумі 46249,09 грн. в т.ч. 45484,85 грн. основного зобов'язання та 764,24 ірії, штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням сплати).
Вказане самостійно визначене зобов'язання відповідач не виконав. А тому відповідно до довідки про заборгованість, розрахунку податкового боргу та облікової картки платника податку, відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб згідно вищенаведених декларацій становить у загальному розмірі 8903,55 грн. в тому числі 8903,55 грн. основного зобов'язання.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом винесено податкову вимогу за №11232-13 від 23.02.2021 року, яка отримана відповідачем 29.03.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Суд убачає, що станом на дату винесення даного рішення у суду відсутні відомості щодо повної чи часткової сплати відповідачем податкового боргу.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб згідно вищенаведених декларацій у загальному розмірі 46249,09 грн. в т.ч. 45484,85 гри. основного зобов'язання, 764,24 грн. штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Світловодської територіального громади, Кіровоградської області (назва отримувача: ГУК у Кіров.обл./тг м.Світловодськ/18050400; код отримувача 37918230; номер рахунку UА548999980314000699000011563; код класифікації доходів бюджетe 18050400) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб - підприємців в сумі 8903,55 грн. в т.ч. 8903,55 грн. основного зобов'язання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник