про повернення позовної заяви
28 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/5923/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача: Державної судової адміністрації України, м. Київ, вул. Липська, 18/5;
про відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної судової адміністрації України про стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України грошових сум у вигляді недоотриманої суддівської винагороди (бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів суддів») за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на користь ОСОБА_1 у розмірі 99 067 (дев'яносто дев'ять тисяч шістдесят сім) гривень 9 (дев'ять) копійок з обов'язковим утриманням податків та зборів.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 р. позовну заяву залишено без руху з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
23.09.2021 р. позивачем подано клопотання про відкриття провадження, яке мотивована тим, що при зверненні до суду з позовом про стягнення недоотриманої суми суддівської винагороди позивач керувався ч.2 ст.233 КЗпП, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком. Позивач вказує на те, що оскільки норми ч.2 ст.233 КЗпП України є спеціальними, прямо встановлюють предмет (заробітна плата) судового захисту, то вони мають пріоритет над нормами ч.3, 5 ст.122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату (суддівську винагороду, грошове забезпечення тощо).
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Позивачем подано позов до Державної судової адміністрації України щодо стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України грошових сум у вигляді недоотриманої суддівської винагороди (бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень на користь суддів та працівників апаратів суддів») за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.
Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Позивач, вважаючи, що на спірні правовідносини поширюються приписи ч.2 ст.233 КЗпП України, звертається з позовом не до суб'єкта, який здійснює виплату суддівської винагороди (розпорядника бюджетних коштів - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області), а до головного розпорядника коштів Державного бюджету України - Державна судова адміністрація України.
При цьому позовні вимоги мотивовані порушенням прав позивача щодо недоотримання ним суддівської винагороди у повному обсязі у зв'язку з прийняттям нормативного акту, що визнаний неконституційним та обґрунтовані ч.3 ст.152 Конституції України як нормою прямої дії.
З аналізу змісту позову, його правового обґрунтування та суб'єктного складу сторін, суддею встановлено, що даний спір спрямований на захист майнових прав позивача шляхом стягнення шкоди, якою є недоотримана суддівська винагорода у розмірі 99 067,09 грн.
Частиною 3 статті 152 Конституції України встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Отже, частиною 3 статті 152 Конституції України передбачено відповідальність держави за матеріальну чи моральну шкоду завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
Натомість приписи частини 2 статті 233 КЗпП України унормовують строк звернення до суду у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці.
Оскільки позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення шкоди з держави відповідно до ч.3 ст.152 Конституції України, а не стягнення з роботодавця заробітної плати (у даному разі суддівської винагороди), то на спірні правовідносини не поширюється дія ч.2 ст.233 КЗпП України.
Беручи до уваги, що даний спір безпосередньо пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, то для звернення до суду з цим позовом встановлюється місячний строк, передбачений спеціальною нормою, а саме частиною 5 статтею 122 КАС України.
Право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами виникло у позивача з дня прийняття рішення Конституційного Суду України №10-р/2020 від 28.08.2020 р. у справі №1-14/2020 (230/20).
Отже, перебіг строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України розпочався з 29.08.2020 р. та сплинув 29.09.2020 р.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, позовна заява ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про відшкодування шкоди, підлягає поверненню позивачу.
Разом з тим, суддя зауважує, що позивач, поза межами застосування частини 3 статті 152 Конституції України, не позбавлений права звернутися з позовом до розпорядника бюджетних коштів про стягнення суддівської винагороди без обмеження будь-яким строком відповідно до приписів ч.2 ст.233 КЗпП України.
Керуючись ст.ст.122, 123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про відшкодування шкоди - повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня підписання такої ухвали.
Дата підписання ухвали - 28 вересня 2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт