28 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4190/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Альма-Буд” до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Директор ТОВ “Альма-Буд” звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2021 форми “В4” № 00022910702 та форми “Р” № 00022900702.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню, оскільки рішення ґрунтуються на помилкових висновках, викладених у акті перевірки щодо не підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "ІБК" Будальянс".
Представник відповідача у наданому до суду відзиві проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом у зв'язку з встановленням перевіркою обставин порушення ТОВ “Альма-Буд” норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню (а.с.73-78).
Представником позивача надано до суду відповідь на відзив в якій зазначено, що відзивом не спростовано аргументи позивача викладені у позовній заяві.
Дослідивши наявні в справі документи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
В період з 26.05.2021 по 01.06.2021 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Альма-Буд” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки № 1673/11-28-07-02/43099760 від 08.06.2021 (а.с.81-95).
Відповідно до висновків акту перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, встановлено порушення платником податків:
1. п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2021 року на суму 107 397 грн.
2. п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-У1 (із змінами та доповненнями), оскільки ним занижено податкове зобов'язання з ПДВ до сплати за березень 2021 року на суму 25 232 грн. ( а.с.92).
Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «АЛЬМА-БУД» за рахунок операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» сформовано 68,0% податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2021 року.
Фактично не підтверджено можливість здійснення ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» господарських операцій з постачання «Підготовчі роботи до будівництва на території ТОВ "Альма-Буд" за адресою: Кіровоградська обл., смт Олександрівка, вул. Вишнева 6.16, згідно договору № 01/03-21 від 01.03.2021 р.» на адресу ТОВ «АЛЬМА-БУД» у зв'язку із відсутністю достатньої кількості працівників (у т.ч. кваліфікованих) для здійснення задекларованих операцій з виконання робіт та послуг, надання послуг одночасно в різних регіонах України, без залучення стороннього персоналу, відсутністю основних засобів, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності (оренди приміщень, оренди транспортних засобів, будівельної техніки та механізмів, послуг охорони, транспортування, зберігання), що свідчить про неможливість виконання взятих на себе зобов'язань з реалізації ідентифікованих будівельних робіт на адресу ТОВ «АЛЬМА-БУД».
Зазначене є свідченням нереальності здійснення операцій з придбання та реалізації ідентифікованих робіт (Підготовчі роботи до будівництва на території ТОВ "Альма -Буд" за адресою: Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Вишнева 6.16, згідно договору № 01/03-21 від 01.03.2021 р.) між ТОВ «АЛЬМА-БУД» та ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС».
Враховуючи викладене, відповідач прийшов до висновку, що задекларовані господарські операції із придбання у ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» послуг (Підготовчі роботи до будівництва на території ТОВ "Альма-Буд" за адресою: Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Вишнева 6.16, згідно договору № 01/03-21 від 01.03.2021 р.) в березні 2021 року не відбулися у дійсності. Рух активу від ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» до ТОВ «АЛЬМА-БУД» в дійсності не відбувся. Надані ТОВ «АЛЬМА-БУД» первинні документи не опосередковувалися реальним рухом активів між ТОВ «АЛЬМА-БУД» та ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС».
При цьому, результати робіт (підготовчі роботи до будівництва), ідентичні задекларованим ТОВ «АЛЬМА-БУД» по взаємовідносинах з ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» за березень 2021 року є в наявності, що підтверджується документами бухгалтерського обліку.
Отже, на думку відповідача, фактично мало місце отримання та оприбуткування результатів робіт (Підготовчі роботи до будівництва на території ТОВ "Альма-Буд" за адресою: Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Вишнева 6.16, згідно договору № 01/03-21 від 01.03.2021 р.), джерело походження яких не встановлене. Наявність факту оприбуткування вищевказаних робіт є свідченням їх набуття у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.
Враховуючи те, що перевіркою встановлено нереальність проведених господарських відносин з придбання робіт між ТОВ «АЛЬМА-БУД» та ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» за березень 2021 року на загальну 795 771,26 грн., в т.ч. ПДВ 132 628,54 грн. в, але фактично встановлено виконання будівельних робіт, що отримані від інших осіб, відповідачем кваліфіковано такі оприбутковані роботи, як безоплатно отримані.
Таким чином, на думку, відповідача, за відсутності реально здійснених операцій з придбання в березні 2021 року робіт (Підготовчі роботи до будівництва на території ТОВ "Альма-Буд" за адресою: Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Вишнева 6.16, згідно договору № 01/03-21 від 01.03.2021 р.) у контрагента-постачальника ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС», неправомірно віднесено ТОВ «АЛЬМА-БУД» до складу податкового кредиту за березень 2021 року суми ПДВ по взаємовідносинах з вищезазначеним підприємством.
На підставі висновків акту перевірки та у зв'язку із встановленим порушенням відповідачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 30.06.2021 форми “В4” № 00022910702, яким позивачеві зменшено розмір від'ємне значення суми податку на додану вартість за березень 2021 року в сумі 107 397 грн. (а.с. 98-99).
- податкове повідомлення-рішення від 30.06.2021 форми “Р” № 00022900702, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму25 232 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6 308 грн. (а.с.96-97).
Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Згідно оскаржуваних рішень відповідача (а.с.96-99), вони прийняті на підставі акту № 1673/11-28-07-02/43099760 від 08.06.2021 (а.с.81-95), в зв'язки з встановленням порушень п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України Податкового кодексу України.
Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно п.186.1 ст.186 ПК України місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції.
Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.
Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.
У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку, у яких відображені його взаємовідносини з контрагентом, що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.
Натомість, представник відповідача, посилаючись на висновки акту перевірки, наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентом.
Щодо господарських взаємовідносин позивача з контрагентом то суд зазначає наступне.
01.03.2021 року між позивачем (як Замовником) та ТОВ «ІБК «Будальянс» (як Виконавцем), було укладено Договір про надання послуг № 01/03-21 щодо підготовчих робіт до будівництва на загальну суму 795 771,26 грн., в т.ч. ПДВ - 132 628,54 грн.( а.с.39-43)
Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт від 15.03.2021 року, а також довідки про вартість виконаних робіт та витрат - роботи виконані в повному обсязі, в зв'язку з чим 15.03.2021 року було виписано податкову накладну № 54 на 795 771,26 грн., в т.ч. ПДВ - 132 628,54 грн. ( а.с.44-63).
Станом на 31.05.2021 розрахунки з ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» проведено частково, кредиторська заборгованість по розрахунках ТОВ «АЛЬМА-БУД» з ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» становить 452 321,00 грн. ( а.с.50-54)
Вказані документи було надано позивачем до перевірки відповідача.
Суд зауважує, що господарська діяльність платника податків повинна здійснюватися з належною податковою обачністю, як законною передумовою одержання податкової вигоди, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини “Булвес АД проти Болгарії”.
В ході розгляду справи підтверджено наявними в справі матеріалами, що господарські відносини між ТОВ «АЛЬМА-БУД» та ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» у перевіряємому періоді мали реальний характер, позивачем по бухгалтерському та податковому обліку було відображено придбання у вказаних контрагентів-постачальників послуг, які використано позивачем у власній господарській діяльності.
Щодо посилання відповідача на відсутність у контрагента трудових ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, земельних ділянок, транспортних засобів, можливості здійснення задекларованих операцій власними силами, суд зазначає наступне.
Не встановлення на момент перевірки позивача наявності в контрагента трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна не свідчить беззаперечно про відсутність реального характеру господарських операцій.
Позивачем було дотримано всіх обов'язкових вимог закону, безпосередньо пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку-покупця належно оформленої та зареєстрованої податкової накладної.
Суд також враховує те, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.
Статус позивача і його контрагента (на час господарських взаємовідносин) як платника ПДВ не заперечувався сторонами.
Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним суб'єктом господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.
Відносно посилання відповідача не залучення контрагентом сторонніх організацій для здійснення задекларованих операцій то даний висновок спростовується письмовими доказами, а саме договором підряду № 02003/21 від 02.03.2021; довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2021 року; актом приймання виконаних будівельних робіт ( а.с.56-63).
Висновки акту перевірки про не підтвердження реальності господарських операцій у зв'язку з посиланням на аналіз податкової звітності ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» та аналіз Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання є помилковими, тому що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкових вигод у залежність від змісту податкової звітності його контрагентів та номенклатури придбаного/проданого товару третіми особами.
За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 21-47а10 від 31.01.2011 року, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Також, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №П/811/1930/17.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки, як на підстави для висновків про встановлені порушення, на те, що: під час перевірки використовувались дані інформаційно-аналітичних систем державної фіскальної служби: ІТС „Податковий блок; Єдиний реєстр податкових накладних; Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України, додатково до вищенаведеного слід зазначити таке.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 804/939/16, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
З аналізу наведених вище норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» вбачається, що позивачем було дотримано всіх обов'язкових вимог закону, безпосередньо пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язанням від сплати податків.
По суті, доводи відповідача зводяться до того, що у контролюючих органів виникли зауваження до зазначеного в акті перевірки контрагента позивача щодо його податкової звітності. При цьому відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки щодо того, що фактичне виконання укладеного господарського договору не відбулось, а самі висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної № 54 від 15.03.2021 на суму 795 771,26 грн., в т.ч. ПДВ - 132 628,54 грн. При цьому, відповідачем, до суду не надано доказів, що ТОВ «АЛЬМА-БУД» та ТОВ «ІБК «БУДАЛЬЯНС» на момент їх виписки не були зареєстрований платником податку на додану вартість та в ЄДР, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні. Що також не заперечувалось і відповідачем та встановлено під час перевірки.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2 270 грн. (а.с.1), а відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Альма-Буд” (вул. Вишнева, 16, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300, код ЄДРПОУ 430099760) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2021 форми “В4” № 00022910702 та форми “Р” № 00022900702.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альма-Буд”, здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 270 грн. (дві тисяч двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун