29.06.06р.Справа № 25/84
За позовом Організації орендаторів орендного підприємства „Завод „Луч”, м. Павлоград
до Відповідача-1: Колективного підприємства “Луч”, м. Павлоград.
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мілленіум”, м. Павлоград
про визнання договору недійсним
Головуючий суддя Чередко А.Є.
Судді: Кощеєв І.М.
Дубінін І.Ю.
Представники:
від позивача: Губарь В.І., довіреність №01-Д від 01.11.05р.
від відповідача-1: Авсєєвич Т.Ф., доручення №03 від 04.01.06р.
від відповідача-2: не з'явився
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.04.2001р., укладеного між відповідачами, за яким приміщення контори, визначеної на генеральному плані під № 1, загальною площею 180,9кв.м., прохідної, визначеної на генеральному плані під № 7, загальною площею 7,7кв.м., огорожа, визначена на генеральному плані під № 8 та № 9, які знаходяться в м. Павлограді Дніпропетровської області по вул. Горького, 145 продані КП “Луч” - ТОВ “Мілленіум”.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що спірний договір було укладено особою, а саме КП “Луч”, яка не була власником майна, що продано за договором, яким є саме організація орендаторів орендного підприємства „Завод „Луч”, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2004р. у справі № 8/14. В якості правових підстав задоволення позову позивач посилається на ст.ст. 16, 658 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 48 Закону України „Про власність”.
Відповідач-1 позов не визнає, з тих підстав, що організація орендаторів орендного підприємства „Завод „Луч” припинила свою дільність у зв'язку з реорганізацією АП „Завод „Луч” у Колективне підприємство „Луч”, яке є правонаступником АП Завод „Луч” та власником усього майна АП Завод „Луч”, що передано в процесі реорганізації до статутного фонду КП „Луч”, в тому числі і спірного майна. Отже, відповідач-1 на законних підставах уклав спірний договір з відповідачем-2 та розпорядився належним йому майном.
Відповідач-2 не забезпечив явку представника та не надав витребувані судом матеріали. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами, оскільки останній належним чином був попереджений про час та місце судових засідань у справі, що підтверджується наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
18.04.2001р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) на Промисловій товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з умовами, якого продавець продав, а покупець купив приміщення контори, визначеної на генеральному плані під № 1, загальною площею 180,9кв.м., прохідної, визначеної на генеральному плані під № 7, загальною площею 7,7кв.м., огорожа, визначена на генеральному плані під № 8 та № 9, які знаходяться в м. Павлограді Дніпропетровської області по вул. Горького, 145
У договорі зазначено, що відчужувані об'єкти нерухомого майна належать продавцю на підставі свідоцтва про право власності від 13.04.2001р., виданого на підставі рішення виконкому Павлоградської міської ради від 14.02.2001р. за № 73 та зареєстрованого Павлоградськім БТІ за № 16-191 від 18.04.2001р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2004р. по справі № 8/14, яке набуло законної сили, рішення виконкому Павлоградської міської ради № 73 від 14.02.2001р. було визнано недійсним в частині оформлення права власності відповідача-1 на майно, яке продано за оспорюваним договором та встановлено, що відповідач-1 не набув права власності на спірне майно.
Зазначеним рішенням, також встановлено, що протоколом № 3 загальних зборів організації орендарів орендного підприємства “Завод “Луч” (далі-позивач) від 11.10.93 р. було затверджено Положення про організацію орендарів орендного підприємства “Завод “Луч”, зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради (далі-відповідач) 10.12.93 р. за № 1906.
15.10.93 р. загальними зборами позивача було обрано раду організації орендарів, ревізійну комісію та прийнято до складу організації орендарів згідно поданим заявам, що підтверджується протоколом № 4 загальних зборів.
Позивач включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридична особа, ідентифікаційний код 26141117, що підтверджується довідкою Дніпропетровського обласного управління статистики № 4317 від 28.05.02 р.
03.07.96 р. між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі-продавець) був укладений договір № 162 купівлі-продажу державного майна орендного підприємства “Завод “Луч”.
Згідно умовам вказаного договору, продавець зобов'язався передати у власність позивача цілісний майновий комплекс орендного підприємства “Завод “Луч”, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Горького, 145 (юридична адреса-заводоуправління) на земельній ділянці 0,86 га.; вул. Харківська, 3 (цех № 1) на земельній ділянці 4,5 га.; вул. Інтернаціональна, 28 (дільниця № 2) на земельній ділянці 0,35 га.; вул. Інтернаціональна, 28 на земельній ділянці 0,22 га.; вул. Горького, 164 на земельній ділянці 0,33 га.; а позивач зобов'язався прийняти майно та сплатити за нього ціну у відповідності до умов, визначених договором (п.1.1. договору).
10.06.97 р. вищевказане майно за договором було передане продавцем позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі.
11.12.97 р. на загальних зборах позивача було прийняте рішення про реорганізацію позивача у зв'язку з викупом орендованого майна у Колективне підприємство “Луч” (далі-3-тя особа), що підтверджується протоколом загальних зборів.
Цілісний майновий комплекс, викуплений позивачем за договором з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 162 від 03.07.96 р., або його частина може бути власністю КП „Луч” тільки за умови передачі позивачем вказаного майна 3-тій особі.
Однак, доказів передачі позивачем у встановленому чинним законодавством України порядку спірного майна КП „Луч” сторонами не надано.
Зазначене рішення має преюдиціальне значення для розгляду даного спору в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України.
З вищезазначених підстав, також постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2006р. у справі № 31/367 (32/203) визнано недійсним свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Павлоград, вул. Горького, 145 за КП „Луч”, що видане Палоградською міською радою 13.04.2001р.
Таким чином, на час укладення спірного договору КП „Луч” не набуло права власності на майно відчуджене за договором.
Разом з тим, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог позивача відмовити з наступних підстав.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги про визнання недійсним спірного договору тим, що майно, яке відчужене за ним є власністю позивача, а згідно з ст. 658 ЦК України право продажу майна належить власнику.
Однак посилання позивача на невідповідність спірного договору вимогам ст. 658 ЦК України є безпідставним, оскільки спірний договір укладено у 2001р., а ЦК України набув чинності 01.01.2004р. та згідно з ст. 5 та п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України його норми не можуть застосовуватись до спірних правовідносин. Також, не наведено позивачем і норми права, яка встановлює недійсність угоди внаслідок невідповідності її закону, тобто необгрунтовані належним чином правові підстави задоволення позову.
Окрім того, права особи, яка вважає себе власником майна не підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання недійсної угоди, стороною якої така особа не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону. У даному випадку права такої особи підлягає захистові шляхом пред'явлення віндикаційного позову. Отже позивачем при визнанні спірного договору недійсним обрано спосіб захисту порушеного права, який не передбачено законом для захисту права власності.
За таких підстав позовні вимоги позивача про визнання недійсним спірного договору є безпідставними та не підлягають задоволенню. Судові витрати слід віднести на позивача.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити у повному обсязі.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Кощеєв І.М.
Суддя Дубінін І.Ю.
Рішення підписано 04.07.2006р.