10 вересня 2021 року м. Ужгород№ 260/1157/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - Полянич В.І.
сторони у судове засідання не з'явилися;
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №260/483/19 - задоволено позов позивача до Закарпатської митниці ДФС про поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Однак, рішення суду від 31.10.2019 про поновлення на роботі було виконано тільки 01.04.2021. Таким чином, позивач зазначав, що за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі підлягає стягненню середня заробітна плата за період з 01.11.2019 по 31.03.2021 в сумі 122 226,07 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак згідно позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду від 31.10.2019, в частині поновлення позивача на роботі, було виконано в повному обсязі, згідно наказу від 01.04.2021 №5-о. Відповідач вказував, що позивач під час ознайомлення із наказом про поновлення на роботі не заявляв про будь-яке порушення своїх прав. Так, Закарпатська митниця не мала підстав для виплати позивачеві заробітної плати за період з дати винесення судового рішення про поновлення на роботі до дати виконання рішення суду, оскільки питання подальшого стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника врегульовані нормами ст.236 КЗпП України та потребують окремого процесуального документа уповноваженого органу. Відсутність вказаного документа стосовно виплати позивачеві заробітної плати за час затримки виконання судового рішення вказує на правомірність дій митниці при проведенні нарахування та виплаті заробітної плати позивачу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено.
Згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 по справі №260/483/19 визнано протиправним та скасувано наказ Закарпатської митниці ДФС від 13.03.2019 року №214-о "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 15.03.2019 року, стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2019 року по 31.10.2019 року в сумі 49732,20 (сорок дев'ять тисяч сімсот тридцять дві гривні двадцять копійок) грн. з відрахуванням податків та зборів.
Рішення суду від 31.10.2019 по справі №260/483/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 15.03.2019 року та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 6473,08 (шість тисяч чотириста сімдесят три гривні вісім копійок) грн. підлягає до негайного виконання.
Згідно наказу Закарпатської митниці ДФС за №5-о від 01.04.2021 року "Про поновлення ОСОБА_1 " на виконання рішення суду від 31.10.2019 року по справі №260/483/19 позивача було поновлено на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 15.03.2019 року (а.с. 30).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18.12.2018 № 1200 - утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» від 02.10.2019 №858 як юридичні особи публічного права утворені територіальні органи Державної митної служби за переліком. При цьому, відповідно з додатками 1, 2 цієї постанови утворюється Закарпатська митниця Держмитслужби. Закарпатська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Закарпатської митниці Держмитслужби.
Відповідно до пункту 3 Постанови №858 територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної митної служби» від 04.12.2019 №1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно абз. 8 ст. 235 Кодексу законів про працю рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно з якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року в справі №823/1507/18, 24 грудня 2020 року в справі №807/2434/15.
При цьому, способом захисту порушених прав особи, незаконно звільненої з публічної служби, є поновлення її на посаді, з якої її було звільнено.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Отже, згідно зі статтею 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Аналіз вимог пункту 3 частини першої статті 256 КАС України та положень частини п'ятої статті 235 КЗпП України дає підстави для висновку, що судові рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Як убачається із постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі уважається виконаним із дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Отже, законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Як підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечувалося сторонами, рішення суду від 31.10.2019 року про поновлення позивача на роботі було виконано 01.04.2021 року, у відповідності до наказу "Про поновлення ОСОБА_1 " №5-о від 01.04.2021 року (а.с. 30).
Враховуючи ту обставину, що рішення суду від 31.10.2019 року у справі №420/2288/16-а, про поновлення позивача на роботі, було виконано тільки 01.04.2021 року, відтак суд дійшов висновку щодо наявності підстав стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.11.2019 по 31.03.2021, згідно статті 236 КЗпП України.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Згідно пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100 ( в редакції чинній до 12.12.2020) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100», виключено пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 №100, який є нормативною підставою для коригування середнього заробітку. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213 набрала чинності 12.12.2020.
Відповідно до вимог ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно, рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, принцип закріплений ст.58 Конституції України, слід розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, середній заробіток підлягає коригуванню до дати набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2020 року, а саме: до 12.12.2020 року. Після цієї дати застосовується останній скоригований розмір середнього заробітку, а подальші коригування не здійснюються.
На дату визначення середньої заробітної плати згідно довідки від 19.04.2019 №07-70-05/39-986 (а.с. 11) посадовий оклад державного інспектора (посада яку обіймав позивач) становив 3810 грн. (а.с. 32), а з 01.01.2020 - посадовий оклад державного інспектора становив 4230 грн. (а.с. 33-34). В подальшому до кінця спірного період (до 31.03.2021) посадовий оклад державного інспектора не змінювався (що підтверджується також пунктом 3 наказу Закарпатської митниці від 01.04.2021 №5-о «Про поновлення ОСОБА_1 », яким встановлено посадовий оклад у розмірі 4230 грн. (а.с. 10).
Таким чином, станом на дату початку перебігу строку вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання судового рішення - 01.11.2019 та до 31.12.2019 посадовий оклад посади державного інспектора становив 3810,00 грн. відповідно до наказу ДФС України від 20.02.2019 №133 «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів» (згідно доповідних записок Управління бухгалтерського обліку та звітності від 14.04.2021 №311/7.7-22/19 та №314/7.7-22/19 (а.с. 32-34).
Розрахунок заробітної плати позивача за вказаний період з 01.11.2019 по 31.12.2019, здійснюється виходячи із середньоденної заробітної плати в сумі 39,47 грн., яка була розрахована згідно постанови КМУ від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», і визначеною довідкою Закарпатської митниці ДФС про середню заробітну плату від 19.04.2019 №07-70-05/39-986 (а.с.31). Крім того, вказаний розмір середньогодинної заробітної плати встановлений судовими рішеннями по справі №260/483/19, яке набрало законної сили.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018 №78/0/206-18 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» /копія листа додається/ норма робочого часу при 40 годинному робочому тижні складає: за листопад -168 год; за грудень - 166 годин (а.с. 50-53).
Отже, всього за вказаний період (01.11.2019 - 31.12.2019) норма тривалості робочого часу становить 168+166=334 год., а заробітна плата становить: 334 год. х 39,47 грн. = 13182,98 грн.
В подальшому, з 01.01.2020 відповідно до штатного розпису Закарпатської митниці Держмитслужби на 2020 рік, затвердженого Головою Державної митної служби України 11.02.2019 та відповідно до постанови Постанови КМУ від 24.04.2020 №310 та наказу Державної митної служби України від 30.04.2020 №158 «Про посадові оклади посадових осіб та працівників Держмитслужби та її територіальних органів» посадовий оклад посади позивача встановлено в розмірі 4230 грн., який був незмінний до 31.03.2021 (згідно доповідних записок Управління бухгалтерського обліку та звітності від 14.04.2021 №311/7.7-22/19 та №314/7.7-22/19) (а.с. 32-34).
Таким чином, коефіцієнт підвищення посадового окладу в період з 01.01.2020 та до кінця спірного періоду (до 31.03.2021) становить: 4230 грн/3810 грн. = 1,11.
Середньогодинний заробіток за посадою позивача з 01.01.2020 по 31.03.2021 з урахуванням коефіцієнту підвищення складає: 39,47 грн. х 1,11 - 43,81 грн.
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 р. № 1133/0/206-19 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік» /копія листа додається/ норма тривалості робочого часу при 40 годинному робочому тижні за весь 2020 рік становить 2002 години (а.с. 40-44).
Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 р. N 3501-06/219 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» /копія листа додається/ норма тривалості робочого часу при 40 годинному робочому тижні за січень 2021 складає - 151 год., за лютий -160 год, за березень 176 год. (а.с.45-49).
Отже, за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 норма тривалості робочого часу становить: 2002 год+151 год+160 год+176 год.=2489 год.
Враховуючи вище викладене, середній заробіток позивача за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 з урахуванням коефіцієнту підвищення складає: 2489 год х 43,81 грн = 109043,09 грн..
Таким чином, заробітна плата за період з 01.11.2019 по 31.03.2021 з врахуванням довідки про середню заробітну плату від 19.04.2019 №07-70-05/39-986 та відповідних коефіцієнтів коригування посадових окладів становить: 13182,98 грн. + 109043,09 грн. = 122 226,07 грн.
З огляду на зазначене, позивачеві підлягає виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2019 року по 31.03.2021 року в розмірі 122 226,07 (сто двадцять дві тисячі двісті двадцять шість гривень сім копійок) грн. (з коригуванням підвищення посадових окладів) та з утриманням обов'язкових податків та зборів.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.
2. Зобов'язати Закарпатську митницю Держмитслужби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.11.2019 року по 31.03.2021 року в розмірі 122 226,07 (сто двадцять дві тисячі двісті двадцять шість гривень сім копійок) грн. (з коригуванням підвищення посадових окладів) та з утриманням обов'язкових податків та зборів.
3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 28.09.2021 року, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.