28 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/16836/21
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області № 57/85-3118 від 08 липня 2021 року;
- зобов'язати відповідача провести з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії та з 01 квітня 2019 року з урахуванням складових, визначених на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області №57/85-3118 від 08 липня 2021 року.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до вимог частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців, яке відбулося на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), відповідач провів перерахунок його пенсії станом на 01 березня 2018 року. На переконання позивача, вчиняючи протиправні дії щодо безпідставної виплати пенсії їй з 01 січня 2018 року в заниженому її розмірі (відносно розміру, визначеному станом на 01 березня 2018 року), відповідач порушив вимоги Закону № 2262-XI. Крім того, відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки від 08 липня 2021 року вважає протиправною.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначає, що перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців регулюється статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак Кабінетом Міністрів України не приймалося будь-яких рішень про проведення перерахунку пенсій. Вказує, що законодавством встановлений правовий механізм та порядок дій, при дотриманні якого в особи виникає право на відповідний перерахунок.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Від імені позивача її адвокат Роспотнюк М.В. звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії, однак 16 липня 2021 року відповідач надав відповідь про те, що для розгляду вказаного питання ОСОБА_1 необхідно звернутися особисто.
Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернулася із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Житомирській області № 57/85-3118 від 08 липня 2021 року.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутня відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення спірного перерахунку пенсії, що свідчить про відсутність публічно-правового спору між сторонами і порушеного права позивача на перерахунок пенсії. Вказаний лист відповідача відмови у здійсненні позивачу перерахунку пенсії не містить.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов