про повернення позовної заяви
28 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/15996/21
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язаня вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання із 17 липня 2018 року здійснити нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою суду від 04.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
03.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із цим позовом. В обґрунтування якої позивач зазначив, що про порушення свого права дізнався із відповіді відповідача, наданої на його звернення.
Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачу з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796) не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а відтак у спірних правовідносинах застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо доводів позивача про те, що про порушення свого права він дізнався з листа відповідача, то на думку суду, такі не можуть бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися після ухвалення Конституційним Судом України рішення 17.07.2018 в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Такий висновок відповідає правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Як свідчать матеріали справи, позивач із даним позовом звернувся лише 25.06.2021.
При цьому, суд звертає увагу на те, що рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018, прийняттям якого позивач обґрунтовує відновлення свого права на отримання спірної допомоги, було офіційно оприлюднене в загальнодоступних джерелах, а тому про прийняття такого рішення позивач повинен був дізнатися та, відповідно, з дати його прийняття розпочинається шестимісячний строк звернення до суду з вказаними вище позовними вимогами.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд роз'яснює, що невиконання відповідачем приписів Закону № 796, в тому числі з урахуванням рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційними певних положень Закону № 796 або інших законів, якими вносилися зміни до Закону № 796, що виразилося у невиплаті (виплаті в меншому розмірі) позивачу спірної грошової допомоги (тобто, здійснення відповідачем неналежного урядування), фактично є підставою для звернення до суду з позовом про захист порушеного права та не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду з таким позовом, оскільки наведена обставина жодним чином не перешкоджала позивачу звернутися до суду в межах строку звернення, визначених КАС України.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд вважає, що вказані підстави не можуть бути причиною для поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
Таким чином, в даній справі підлягають до розгляду лише позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 25.12.2020.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позивачем пропущений, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, шестимісячний строк звернення до суду з цією позовною заявою в частині позовних вимог, то суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову в частині, відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язаня вчинити дії: провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 17.07.2018 по 24.12.2020 - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Липа