Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
29 вересня 2021 р. Справа №200/9962/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., ознайомившись з матеріалами
позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: 14321541)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , 05 серпня 2021 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про:
- визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 в частині не проведення ОСОБА_1 компенсації сум податку на доходи з фізичних осіб відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, який був утриманий під час нарахування та виплати ОСОБА_1 та членам його сім'ї підйомної допомоги у листопаді і у грудні 2019 року;
- зобов'язання військову частину НОМЕР_2 в частині компенсування ОСОБА_1 суми податку на доходи з фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, який був утриманий під час нарахування та виплати ОСОБА_1 та членам його сім'ї підйомної допомоги у листопаді і грудні 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
27 вересня 2021 року позивач надав до суду пояснення щодо підстав залишення позовної заяви без руху, у тому числі стосовно строків звернення до суду, та, відповідно, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви вказано, що позивач дізнався про порушення його прав після отримання 17.06.2021 року у військовій частині НОМЕР_2 довідок про отримані виплати 2019-2021 роках та особистих карток грошового забезпечення за 2019 - 2021 роки. Зазначає, що зміст (інформація) з особистих карток грошового забезпечення не доводиться військовослужбовцю, відповідні картки зберігаються у справах бухгалтерської служби. Також зазначив, що під час отримання виплат на свій картковий рахунок, позивач позбавлений можливості дізнатися, який саме вид виплати позивач отримує та які податки та збори були утримані під час виплати. Наполягає, що про порушення його прав дізнався саме 17.06.2021 р., отже, на підставі викладеного просить суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п. п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
В п. 30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі Балацький проти України йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків буде остаточно вирішено.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначає ст. 123 КАС України.
Поновлення процесуальних строків регламентує ст. 121 КАС.
Так, згідно з ч. 1 ст. 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КАС про поновлення процесуального строку, суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Оцінивши в сукупності встановлені обставини, а також з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, станом на дату вирішення питання про відкриття провадження в цієї адміністративній справі суд дійшов висновку про можливість визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та про поновлення цього строку.
Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Відповідно до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно статі 257 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи, вбачаються підстави розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 160, 161, 171, 173, 179, 258, 260 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
Прийняти позовну заяву до розгляду.
Відкрити провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Зобов'язати відповідача надати на адресу суду у зазначений строк також окремо відомості та наявні документи на підтвердження або спростування повідомлення позивачу про утримання з нього ПДФО та військового збору під час виплати позивачу підйомної допомоги за листопад та грудень 2019 року (такими документами можуть бути розрахункові листи, або інші документи, що містять у собі відомості про нараховані та виплачені суми, утримані податки та збори, тощо), а також зазначити дату, коли позивачу було повідомлення про утримання з нього ПДФО та військового збору під час виплати підйомної допомоги позивачу за листопад та грудень 2019 року (дату отримання на руки розрахункового листа, іншого документа, що містить у собі відомості про нараховані та виплачені суми, утримані податки та збори, тощо, якщо такий документ було видано на руки позивачу або останній мав змогу з ним ознайомитись).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу - право на подання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки http://court.gov.ua/)
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Л.В. Арестова