Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 вересня 2021 р. Справа№200/6485/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила суд: визнати протиправними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV і зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , зі застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, тобто з 01.05.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою від 18 червня 2021 року суд відкрив провадження у справі, призначивши її до розгляду на 12 липня 2021 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12 липня 2021 року розгляд справи відкладено на 27 липня 2021 року.
21 липня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого управління просило відмовити в задоволенні позовних вимог.
06 серпня 2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшло уточнення до відзиву.
10 серпня від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
10 серпня 2021 року до суду надійшла відповідь позивача на уточнений відзив на позовну заяву.
18 серпня 2021 року від позивача надійшла відповідь на уточнення до відзиву.
27 липня 2021 року в судове засідання сторони повідомлені належним чином не з'явились про причини неявки не повідомили, враховуючи положення ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
З 16 серпня 2021 року по 03 вересня 2021 року суддя перебував в щорічній черговій відпустці.
В ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі суд запропонував відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 28 вересня 2021 року відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, відзиву на адміністративний позов, відповіді на відзив, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, отримувала пенсію з 15.07.2011 року згідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, проте з 01.05.2020 року автоматизованим способом Мангушським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу був проведений перерахунок пенсії та призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що позивача не було повідомлено.
Позивач вказує, що про зміни та складові пенсії вона дізналась звернувшись 6 травня 2021 року до відповідача.
З матеріалів пенсійної справи позивачу стало відомо, що відповідачем при розрахунку пенсії за віком були застосовані норми ч. 3 ст. 45 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ та показник середньої заробітної плати( доходу) у середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески за 2017 рік (2014-2016 роки) з урахування індексу інфляції (4888,83 грн).
Позивач звернулась з письмовою заявою №112\П-0579-21 від 07.05.2021 року до управління ПФУ з проханням провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до частини 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017- 2019 роки (7763,17 грн) з урахування раніше виплачених сум пенсії з моменту призначення з 01.05.2020 року.
Листом № 109-112\П-05/8-0579/21 від 19.05.2021 відповідач повідомив позивача було відмовлено в перерахунку пенсії за віком, посилаючись на відсутність обставин для перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017- 2019 роки (7763,17 грн).
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV раніше не призначалась і призначається вперше, а не здійснюється перехід з одного виду пенсії на інший, слід застосувати частину 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в даному випадку за 2020 рік, тобто за 2017-2019 роки (7763,17 грн), як вперше призначеної за нормами цього закону.
Відповідач, Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 42171919 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване місцезнаходження: 87400, Донецька область, смт Мангуш, вул. Тітова, 72а, має організаційно-правову форму - орган державної влади.
Оскільки відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи суд вважає за необхідне дослідити зміст наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькі області відзиву та уточненого відзиву та доданих до них документів, з яких суд встановив, що позивач з 15.07.20211 року перебувала на обліку в управлінні, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Пунктом 4-3 розділу XV Закону №1058-IV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 з 01.03.2019 року до середньої заробітної плати 3764,40 грн. застосовується коефіцієнт збільшення 1,17, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251, з 01.05.2020 року до середньої заробітної плати додатково застосовується коефіцієнт збільшення 1,11.
Відповідності до пункту 4-7 розділу XV Закону №1058-ІУ (в редакції Закону № 2148-УІІІ від 03.10.2017) особам, пенсїї/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Розмір пенсії позивача до автоматичного переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 2534,99 грн. Розмір пенсії після автоматичного переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 2966,23 грн. Для обчислення пенсії позивача з 01.05.2020 року, відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень ЗУ №1058, постанов КМУ від 20,02.2019 року №124, від 01.04.2020 року №251 управлінням використано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40) збільшений на коефіцієнти підвищення 1,17 та 1,11, тобто 3764,4*1,17*1,11=4888,82 грн.
Поряд з цим в уточненому відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що при повторному розгляді пенсійної справи було встановлено, що матеріали пенсійної справи позивача містять довідку про розмір заробітної плати за період з 01.02.1985 року по 31.01.1990 року. При призначені пенсії заробітна плата для розподілу пенсії була використана за період з 01.02.1985 року по 31.01.1990 року та з 01.07.2000 року по 30.06.2011 року тож при проведені автоматичного перерахунку було помилково не враховано заробітну плату за період з 01.02.1985 року по 31.01.1990 року.
Відповідності до пункту 4-7 розділу XV Закону №1058-ІV, автоматичні перерахунки пенсії проводяться із осучасненням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та тільки за матеріалами пенсійних справ. Враховуючи, що автоматичний перерахунок пенсії було проведено не за матеріалами пенсійної справи, а саме із зміною періоду заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії управління повторно з 01.05.2020 року було проведено перерахунок пенсії, при цьому розмір пенсії позивача до переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» склав 2534,99 грн, а після автоматичного переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.2.1985 року по 31.01.1990 року та з 01.07.2000 року по 30.06.2011 року) - 2484,22 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вказує, що враховуючи, що розмір пенсії позивача з 01.05.2020 року при автоматичному переході на пенсію за віком зменшується ОСОБА_1 не мала права на автоматичну зміну виду пенсії з 01.05.2020 року, проте, в свою чергу, враховуючи прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127, показник середньої заробітної плати, доходу в Україні з березня 2021 року збільшився до 5426,60 грн., тому позивач набула право на автоматичний перерахунок пенсії з 01.03.2021 року, в наслідок чого розмір її пенсії збільшився до 2749,12 грн.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також зазначило, що за наявності підстав для автоматичного перерахунку пенсії відповідно до пунктів 4-3 та 4-7 «Прикінцевих положень Закону» №1058-ІV, відсутні підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки, оскільки таке застосування можливе тільки при призначенні пенсії.
Позивач в свою чергу, надала відповідь на уточнений відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому зазначила вона до пенсійної справи додаткових відомостей про стаж та заробітну плату не надавала.
Під час звернення, в травні 2021 року, до Мангушського об'єднаного управління пенсійного фонду, вона дізналась, що під час відпрацювання списків кандидатів на доцільність перерахунку пенсії за вигіднішим варіантом, з розрахунку пенсії було виключено заробітну плату за 60 календарних місяців до 2000 року, а саме з 01.02.1985 по 31.01.1990 рр., відповідно зі змінами до ст. 40 Закону від 08.07.2011 року та від 29.03.2016 року, як більш вигідний варіант розрахунку пенсії.
Позивач звертає увагу на те, що згідно ст. 64 п. 2 п/п. 11 Закону №1058-ІV, територіальні органи пенсійного фонду письмово інформують застрахованих осіб про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду, проте письмового повідомлення про зміни в своєму пенсійному забезпеченні позивач не отримувала.
Позивач зазначає, що після вже після її звернення до суду сервісним центром пенсійного фонду №18 було проведено перевірку щодо правильності автоматизованого перерахунку її пенсії з 01.05.2020 року і в ручному режимі перераховано пенсію, долучивши до розрахунку заробітну плату за 60 календарних місяців до 2000 року, чим було зменшено розмір пенсії з посиланням на Закон від 09.07.2003р. не враховуючи змін до ст.40 Закону №1058-ІV.
З наданої позивачем копії листа Відділу обслуговування громадян №18 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управляння Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.07.2021 №0500-1521-8/42823, суд встановив, що при підготовці документів по судовій справі № 200/6485/21 було проведено перевірку пенсійної справи позивача та виявлено, що її обчислення проводилось всупереч п. 4-7 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Позивача також повідомлено, що її пенсійна справа приведена у відповідність, а саме з 01.05.2020 року пенсія позивача розрахована за нормами Закону України «Про державну слубу», з 01.03.2021 пенсія позивача обчислена за нормами Закону №1058-IV на підставі п. 4-7 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З підстав викладеного суд зазначає наступне.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до п.п. 4-3 та 4-7 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Системно проаналізувавши вищевикладені норми, суд дійшов висновку, що переведення з одного виду пенсії на інший відбувається тільки у разі, якщо такі пенсії призначені на підставі одного закону, поряд з цим, якщо особа має право на отримання декількох видів пенсії, які визначені різними законами, і отримувала пенсію на підставі одного закону та згодом виявила бажання отримувати пенсію, яка передбачена іншим законом, то у такому випадку переведення з одного виду пенсії на інший унеможливлене, оскільки такі дії не врегульовані діючим законодавством про пенсійне забезпечення, тому відбувається призначення пенсії в порядку, визначеному іншим законом для первісного звернення особи до органу ПФУ за призначенням такого виду пенсії.
В контексті спірних правовідносин, враховуючи, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, та те, що позивачу пенсія відповідно до Закону № 1058-ІV призначається та розраховується вперше з 01.03.2021 року, то при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058 слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 19 червня 2018 року по справа №381/1405/17.
Відтак, відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Проте, всупереч приписам ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV відповідачем до спірних правовідносин застосовано норми п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, згідно яких пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При цьому вказана норма містить дві чітко сформульовані законодавцем умови її застосування, а саме:
- здійснення перерахунку пенсії з 01.10.2017 на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій";
- призначення пенсії до 01.10.2017 року на підставі Закону №1058-IV.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2014-2016 роки згідно даних ПФУ становить 3764,40 грн.
Підчас розгляду справи судом встановлено, що внаслідок виявлення помилок в розрахунку пенсії позивача та їх усунення позивача переведено з пенсії державного службовця, призначеної на підставі Закону № 3723-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 01.03.2021 року, при цьому відповідачем було застосовано приписи п. 4-3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Проте, при первісному призначенні пенсії в 2021 році на підставі Закону №1058-IV враховується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки, який становить 9118,81 грн (розраховано згідно інформації на сайті Пенсійного фонду України: https://www.pfu.gov.ua).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача відносно неправильного визначення показнику середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вони призвели до обчислення пенсії позивача відповідно до Закону №1058-IV у значно меншому розмірі.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суду надано право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи фактичні обставини справи, у тому числі ті, що виникли під час її розгляду, суд вважає за необхідне для забезпечення ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом визнання протиправними дій Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки (9118,81 грн), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV та зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , зі застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки (9118,81 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV, тобто з 01.03.2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд акцентує увагу, що відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про переведення його з пенсії державного службовця на пенсію за віком з 01.05.2020 року на момент проведення такого перерахунку, крім того відповідач не заперечує, що переведення з одного виду пенсії на інший в автоматичному режимі здійснено без повідомлення позивача.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що розмір пенсії позивача змінився шляхом збільшення її розміру з 2534,99 грн на 2966,23 грн, суд дійшов висновку, що у позивача до травня 2021 не було підстав вважати, що відповідачем будь-яким чином порушено її права.
Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 21.05.2021 року (згідно штемпеля АТ "Укрпошта" про прийняття поштового відправлення), суд дійшов висновку, що строк звернення позивача до суд з позовною заявою не порушено.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Згідно з Додатком до Рекомендації №Р(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційні повноваження не є необмежними, вони лише надають суб'єкту владних повноважень можливість обирати із декількох варіантів юридично допустимих рішень, що передбачені чинним законодавством, таке рішення, яке він вважає кращим по відношенню до особи за певних обставин.
Проте, в спірних правовідносинах у відповідача не було альтернативного варіанту застосування правових норм, що їх регулюють, оскільки позиція відповідача щодо проведеного перерахунку є помилковою, а відповідні дії визнані судом протиправними.
Враховуючи вкладене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, враховуючи викладене, суд стягує сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908,00 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) до Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171919, зареєстроване місцезнаходження: 87400, Донецька область, смт Мангуш, вул. Тітова, 72а, має організаційно-правову форму) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки (9118,81 грн), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.
Зобов'язати Мангушське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , зі застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки (9118,81 грн) з дати призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV, тобто з 01.03.2021 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути з Мангушського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (Дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко