Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 вересня 2021 р. Справа№200/8168/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 41336065) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми, -
01 липня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, щодо невиплати позивачу разової грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій;
- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь позивача разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 6 800,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що має статус учасника бойових дій та згідно статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" отримує право на нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня кожного року у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року по справі № 3-р/2020. Проте, відповідач у 2020 році сплатив разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1 390,00 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом (а. с. 1-3).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позовна заява залишена без руху (а. с. 9).
20 липня 2021 року позивачем надано клопотання про усунення недоліки позовної заяви (а. с. 14-18).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Позивачу поновлений строк звернення до суду (а. с. 20-21).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, залишена без руху. Позивачу встановлений п'ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належним чином завіреної довідки про реєстрацію місця проживання позивача, згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру (а. с. 25).
21 вересня 2021 року позивачем надано клопотання про усунення недоліків ( а. с. 38-39)
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року продовжено розгляд справи (а. с. 41)
20 вересня 2021 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. В якому зазначив, що на даний час постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2000 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" чинна та зміни щодо розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня не внесені, а тому підстави для виплати допомоги у більшому розмірі відсутні. Виплата разової грошової допомоги у 2021 році здійснювалась на підставі постанови КМУ від 0-8.04.2021 р. № 325 «Деякі питання виплати допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 1 419,00 грн.
Також зазначив, що рішенням департаменту від 19 травня 2021 року № 02.3.18-1685 здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 и190,00 грн., з урахуванням висновків Конституційного суду України від 27.02.2020 р. по справі № 3-р/2020, що відповідає розміру 5 мінімальних пенсій за віком. На підставі чого просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а. с. 30-31).
Відповідачем надано клопотання від 20 вересня 2021 року про залучення по справі співвідповідача (а. с. 29).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення по справі співвідповідача - відмовлено (а. с. 44)
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданий 04 лютого 2020 року орган, що видав 1439, РНОКПП НОМЕР_1 , згідно інформації Центру надання адміністративних послуг м. Маріуполя від 14.09.2021 р. № 103-13.07-02150, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).
Позивач є учасником бойових дій що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 18 листопада 2015 року (а. с. 4).
Відповідач, Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради знаходиться за юридичною адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 41336065, є органом державної влади та належним відповідачем у справі.
Листом відповідача від 17 травня 2021 року за вихідним № 56.8-31015/ККЦ, повідомлено позивача про здійснення донарахування суми грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у сумі 6 800,00 грн. та подано заяву на здійснення фінансування вищезазначеної суми грошової допомоги до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, для подальшої подачі заявки на фінансування головному розпоряднику державної програми (а. с. 6).
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
За унормуванням частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст частини другої статті 95 Конституції України передбачає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 р. (далі - Закон №3551-XII).
За визначенням частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 р. №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент звернення заявника із заявою в 2020 році діяли положення ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 р., яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, що регламентує ті самі відносини - п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма діяла з 01 січня 2015 року.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020 р. №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 390 гривень.
27 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, починаючи з 27 лютого 2020 року ані положення п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не можуть застосовуватися при призначенні та виплаті допомоги до 5 травня для учасників бойових дій.
Отже, починаючи з 27 лютого 2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 р. №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 р. № 294, встановлений у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року у розмірі 1 638 грн.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-ІV, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону № 1058-ІV.
Правила частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII встановлюють: щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6 800 грн.
Нарахування позивачу у 2020 році разової грошової допомоги у розмірі 1 390 грн. не відповідає статті 12 Закону № 3551-XII та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено відповідачем у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення ним прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі: 6 800 грн.
Отже, судом встановлено, що позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 8 190 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що на момент виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі 1 390,00 грн. та на момент звернення із заявою про здійснення перерахунку Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу разової грошової допомоги.
Станом на день розгляду справи відсутні відомості щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 6 800,00 грн.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті.
Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що на момент виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі 1 390,00 грн. за 2020 рік та на момент звернення із заявою про здійснення перерахунку Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу разової грошової допомоги.
Разом з цим, відповідачем винесено рішення №02.3.18-1685 від 19 травня 2021 року про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги у розмірі 6 800,00 грн. (а. с. 32).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують перерахування донарахованої разової грошової допомоги за 2020 рік, як учаснику бойових дій на банківській рахунок ОСОБА_1 або отримання зазначеної допомоги через об'єкти національного оператора поштового зв'язку.
При цьому суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 813/4640/17, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 160/6885/19.
Отже, на день винесення судового рішення відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", доказів понесення ним інших судових витрат, матеріали справи не містять, отже судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 41336065) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми, - задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру, буд. 70, код ЄДРПОУ 41336065) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми, у розмірі 6 800,00 грн. (шість тисяч вісімсот) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений та підписаний 28 вересня 2021 року.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова