16 вересня 2021 року Справа № 160/10833/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛІМЕР-ПАК»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
05.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛІМЕР-ПАК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Н» № 0032161812 від 17.03.2021 року, яким відносно ТОВ «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (код ЄДРПОУ 39848678) застосовано штраф на загальну суму 27520 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2020 року, за результатами якої складено акт перевірки №2537/04-36-18-12/39848678 від 19.02.2021 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0032161812 від 17.03.2021 року, яким відносно ТОВ «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (код ЄДРПОУ 39848678) застосовано штраф на загальну суму 27520 грн. 00 коп. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення, є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
09.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
27.07.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для його скасування відсутні.
03.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони по справі, замінено відповідача на його правонаступника, а саме: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛІМЕР-ПАК» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2020 року, за результатами якої складено акт перевірки №2537/04-36-18-12/39848678 від 19.02.2021 року (далі - акт).
Згідно висновків акту №2537/04-36-18-12/39848678 від 19.02.2021 року перевіркою було встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛІМЕР-ПАК». Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0032161812 від 17.03.2021 року, яким відносно ТОВ «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (код ЄДРПОУ 39848678) застосовано штраф на загальну суму 27520 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 Податкового кодексу України.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).
Згідно з пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 1246), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
За правилами п. 1201.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Суд звертає увагу, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг).
Аналогічного правового висновку щодо неможливості застосування штрафних санкцій за невчасну реєстрацію помилково виписаних податкових накладних дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 29.01.2019 у справі № 825/2102/18, від 05.03.2019 у справі № 806/2975/16, від 06.08.2018 у справі № 802/1198/16.
Судом встановлено, що позивачем було подано зареєстровано податкову накладну №4 від 14.01.2020 року, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН за №936645401.
Як зазначав у позові позивач та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із допущеною помилкою, а саме не вірно вказаною датою податкової накладної, у зв'язку з чим позивачем 15.01.2021 року був складений Розрахунок коригування №5 від 15.01.2021 року до помилкової податкової накладної №4 від 14.01.2020 року з кодом коригування 20 та відправлений покупцю на реєстрацію.
19.01.2021 року позивачем було отримано повідомлення (квитанція №1) про не прийняття Розрахунку коригування №5 від 15.01.2021 року, при цьому податковим органом зазначено причини: «Виявлені помилки/зауваження: РК з кодом причини «20» не відповідає даним податкової звітності або даним по перевищенню».
20.01.2021 року позивачем був складений Розрахунок коригування № 6 від 15.01.2021 року до помилкової податкової накладної №4 від 04.01.2020 року з кодом коригування 103. За змістом направленого Розрахунку коригування № 6, Позивач зазначив про відсутність (нульове значення податкового зобов'язання, яке було попередньо задеклароване помилковою податковою накладною № 4 від 14.01.2020 року)
26.01.2021 року позивачем було отримано повідомлення що реєстрацію розрахунку корегування №6 від 15.01.2021 року зупинено, в зв'язку з наступними причинами: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 15.01.21 року № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товарів/послуги 6305, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку токового товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів ...».
02.02.2021 року позивачем на адресу контролюючого органу було направлено пояснення вих. № 0202-1, згідно якого вказано про причини складання розрахунку коригування податкової накладної та помилковість складання податкової накладної № 4 від 14.01.2020 року.
04.02.2021 року, за результатами розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 04.02.2021 року № 2375622/39848678 про реєстрацію розрахунку коригування від 15.01.21 року № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, окремо 15.01.2021 року позивачем складено та направлено відповідачу для реєстрації податкову накладну № 4 від 14.01.2021 року (з вірним зазначенням року), яка прийнята податковим органом, що підтверджується даними квитанції № 1 від 15.01.2021 року.
Таким чином, позивачем було виправлено допущену помилку в даті складання податкової накладної № 4 від 14.01.2020 року, що як наслідок вказує на той факт, що порушень строків реєстрації податкової накладної фактично не відбулося, платником податку дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданій накладній, шляхом подання розрахунку коригування до неї та нової накладної з виправленою датою, а тому підстави для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації відсутні.
Вказані обставини, в свою чергу, спростовують необхідність застосування до платника податків штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладною.
Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на якого була складена помилкова податкова накладна (покупцем (отримувачем) товарів/послуг).
При цьому, помилково виписана податкова накладна не тягне жодних правових наслідків.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 05.03.2019 року по справі № 806/2975/16.
З огляду на зазначене, відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації зазначеної накладної.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.03.2019 року по справі №809/1420/17.
Враховуючи вищевказане та те, що помилкове виписування податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та, як наслідок, протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0032161812 від 17.03.2021 року, яким відносно ТОВ «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (код ЄДРПОУ 39848678) застосовано штраф на загальну суму 27520 грн. 00 коп.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №87309 від 29.06.2021 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (51934, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Запорізька, б.5, офіс 2, код ЄДРПОУ 39848678) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська. 17-а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Н» № 0032161812 від 17.03.2021 року, яким відносно ТОВ «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (код ЄДРПОУ 39848678) застосовано штраф на загальну суму 27520 грн. 00 коп.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛІМЕР-ПАК» (код ЄДРПОУ 39848678) судові витрати в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв