27 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6033/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач) про визнання дій протиправними щодо врахування серпня 2015 рок як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 08.10.2017 та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.10.2017 в сумі 66363,66 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
В обґрунтування позову позивач вказав, що наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.09.2017 №225 його звільнено та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08.10.2017. Із архівної відомості та листа від 05.05.2021 № ВФЗ/308 він дізнався, що відповідач у період з 01.12.2015 по 08.10.2017 протиправно застосовує серпень 2015 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць).
Вказані дії призвели до того, що відповідач не у повному обсязі здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, хоч такий обов'язок у зв'язку із зростанням споживчих цін є у всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008. З 01.01.2008 по 28.02.2018 посадові оклади військовослужбовців за посадами були незмінними. Тому січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) - базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, у тому числі для новоприйнятих або переведених на інші посади. Застосування відповідачем серпня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для обрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.10.2017 є протиправним, порушує вимоги абзаців першого, другого пункту 5 та пункту 10-2 Порядку №1078.
За розрахунками позивача, належна йому сума індексації грошового забезпечення, яка не була нарахована та не виплачена за період з 01.12.2015 по 08.10.2017 становить 66363,66 грн. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов від 21.07.2021 відповідач позову не визнав, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволення з огляду на те, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Зазначає, що індексація грошового забезпечення позивача проведена відповідно до вимог чинного законодавства, і сума індексації грошового забезпечення позивача обчислена відповідно до Порядку № 1078 та за період з січня 2016 року по лютий 2018 року становить 0,00 грн. Підстави для повторного нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період відсутні. Окрім того зазначає, що фінансовий ресурс, який виділявся Волинському ОВК у 2015-2017 роках для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, не передбачав нарахування та виплати індексації. Водночас, вищевказаний Порядок та кошторис ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2021 рік не передбачає механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.
З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.
Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з участю сторін не підлягало судом вирішенню по суті.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.08.2015 № 200 лейтенанта ОСОБА_1 з 14.08.2015 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та на всі види забезпечення (а.с. 12).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.09.2017 № 225 ст. лейтенанта ОСОБА_1 , старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Маневицького районного військового комісаріату Волинської області, звільненого наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.08.2017 № 148 у запас за пунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог підпункту «ж» пункту 1 частини 8 цієї статті виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення 08.10.2017.
З матеріалів справи, зокрема з листа Волинського ОТЦК та СП від 05.05.2021 № ВФЗ/308 адресованого позивачу вбачається, що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення встановлено серпень 2015 року, місяць в якому ОСОБА_1 прибув для подальшого проходження служби, за 2015 рік нараховано індексації грошового забезпечення 0,00 грн. Також повідомлено, що відповідно до Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати, у межах фінансових ресурсів затвердженого бюджету на відповідний рік. Фінансовий ресурс, який виділявся Волинському ОВК у 2016-2017 роках для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, не передбачав нарахування та виплати його індексації, а у 2018 році - тільки в обсягах з розрахунку базового місяця березень 2018 року.
Вказана обставина підтверджуються також архівною відомістю з серпня 2015 року по жовтень 2017 року.
Позивач звернувся із цим позовом до суду, вважаючи протиправними дії відповідача щодо врахування серпня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.12.2015 по 08.10.2017.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 Закону №2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначає Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII).
Згідно з пунктом третім статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.2001 №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон №1282-ХІІ)
Згідно із абзацом другим статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону №1282-ХІІ, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно із статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).
Аналогічні положення закріплені і у пункті 6 Порядку №1078.
Таким чином, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абзацами першим-другим, п'ятим-шостим пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Спір у цій справі стосується правильності обчислення та повноти виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.10.2017, що пов'язано із застосуванням базового місяця - місяця, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (застосовується з 01 грудня 2015 року, далі - Постанова №1013) внесено зміни до пункту 5 Порядку №1078, яким визначено правила розрахунку індексації грошових доходів громадян.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший пункту 5 Порядку №1078).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5 Порядку №1078).
Тобто, відповідно до наведених положень пункту 5 Порядку №1078 місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базовий місяць) є тим місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу.
Відповідно до пункту 10-1 Порядку №1078 це правило стосується як і для новоприйнятих, так і для переведених військовослужбовців (працівників) на інші посади.
У цій справі одним із основних є питання визначення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення та саме від нього залежить розмір індексації, оскільки з наступного місяця за базовим здійснюється обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком.
Так індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.10.2017 обчислена позивачу з урахуванням базового місяця серпня 2015 року, що не заперечується відповідачем.
Суд зауважує, що пунктом 1 Постанови №1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. Однак підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Схеми посадових окладів військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були затверджені пунктом 3 Постанови №1294, яка набрала чинності у січні 2008 року. Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено додатком 25 до Постанови №1294.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
Як визначено пунктом 14 Порядку №1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит Департаменту фінансів Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09.02.2005 №024-106 також слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу).
Отже, оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець).
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності Постановою №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами позивача, що у спірний період - з 01.12.2015 по 08.10.2017 - необхідно було застосовувати як базовий місяць січень 2008 року. Застосування відповідачем у цей період серпня 2015 року як базового місяця для індексації є протиправним, оскільки в цьому місяці не вносилися зміни до посадових окладів військовослужбовців (посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року були незмінними).
За встановлених обставин, враховуючи, що при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем неправильно встановлено базовий місяць для виплати індексації з 01.12.2015 по 08.10.2017, то позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 08.10.2017 в сумі 66363,66 грн суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд наголошує, що саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, тоді як завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, тобто, суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Тому належним способом захисту прав позивача у цьому випадку є саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період з врахуванням висновків суду, а не стягнення визначеної самостійно позивачем суми заборгованості.
З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо врахування серпня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 08 жовтня 2017 року.
Зобов'язати Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 08 жовтня 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (Волинська обл., Маневицький р-н, с. Оконськ, РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (43008, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85а, код ЄДРПОУ 08013516).
Суддя Р.С. Денисюк