27 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7492/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії з 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року до 01 квітня 2019 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 29 березня 2018 року №01.12/1130-199.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 2009 року є пенсіонером Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу 28 (двадцять вісім) років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), яка призначена у розмірі 79 процентів грошового забезпечення.
З 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) ГУ ПФ України у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 29 березня 2018 року №01.12/1130-199.
ОСОБА_1 18 червня 2021 року звернувся до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку пенсії та проведення її виплати з врахуванням встановленого при призначенні пенсії розміру 79 процентів відповідної суми грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, однак відповідач листом від 08 липня 2021 року №6202-6116/Н-02/8-0300/21 повідомив про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку.
Позивач також зазначає, що 05 березня 2019 року набрало чинності судове рішення у справі №826/3858/18 на підставі чого у нього, як військового пенсіонера виникли підстави для перерахунку пенсії, призначених згідно із Закон №2262-ХІІ з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме з цієї дати (а саме з 01 квітня 2019 року, першого дня наступного місяця в якому відбулись зміни) він має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 46 Закон №2262-XII та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Так, 08 червня 2021 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області підготувало та надало в ГУ ПФ України у Волинській області довідку №48-01-2159.5/48-12 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з зазначенням оновлених сум грошового забезпечення, які мають бути враховані при перерахунку та виплаті пенсії з 01 квітня 2019 року, яку листом надіслано до пенсійного фонду.
Позивач уважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70 процентів протиправними, з огляду на що та посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 просить позов задовольнити в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву від 09 серпня 2021 року №0300-0802-8/32239, відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Вказує, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-ХІІ зі змінам передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені норми статті та зміни до неї є чинними та не визнавались в установленому законом порядку неконституційними.
На виконання вимог Постанови №103 пенсійний орган 14 квітня 2018 року провів перерахунок пенсії позивачу під час дії статті 13 Закону №2262 з урахуванням грошового забезпечення по відповідній посаді. Права і свободи Позивача не звужено, оскільки розмір його пенсії після перерахунку збільшився з 3552,91 грн до 5388,46 грн.
Окрім того відповідач вказує, що позивач пропустив встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячний строк звернення до суду.
З урахуванням зазначеного, ГУ ПФУ у Волинській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 21-24).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 18).
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 01 квітня 2009 року отримує пенсію за вислугу 28 (двадцять вісім) років відповідно до Закону Закон №2262-ХІІ, яка була призначена у розмірі 79 процентів грошового забезпечення, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 13 квітня 2009 року серії НОМЕР_2 та протоколом за пенсійною справою №0304001393 (МНС) від 07 квітня 2009 року (арк. спр. 7 зворот., 8 ).
Згідно посвідчення від 28 вересня 2011 року серії НОМЕР_3 позивач має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів служби цивільного захисту (арк. спр. 7).
Як убачається із розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №0304001393 пенсія в розмірі 79 процентів грошового забезпечення виплачувалася позивачу і станом на 01 січня 2017 року (арк. спр. 9).
На підставі довідки про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 29 березня 2018 року №01.12/1130-199 (арк. спр. 11) та відповідно до Постанови №103, у травні 2018 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року виходячи з основного розміру пенсії 70 процентів грошового забезпечення, у зв'язку із чим розмір перерахованої пенсії став складати 7224,00 грн (арк. спр. 10).
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 18 червня 2021 року, в якій просив перерахувати та виплатити йому пенсію з 01 січня 2018 у розмірі 79 процентів відповідних сум і грошового забезпечення зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, що видана Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області 29 березня 2018 року, а з 01 квітня 2019 року з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року (арк. спр. 13).
У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 08 липня 2021 року №6202-6116/Н-02/8-0300/21 повідомив, що станом на дату звернення відповідних рішень Кабінетом Міністрів України щодо проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян не приймалось, тому підстави для формування списків щодо видачі відповідних довідок відсутні, а тому правових підстав для проведення перерахунку пенсії згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення №48-01-2159.5/48-12 від 08 червня 2021 року та від 27 травня 2021 року немає (арк. спр. 14).
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон №2262-ХІІ.
Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Підпунктом 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри «90» замінено цифрами «80».
Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, до Закону №2262-ХІІ внесено зміни, а саме: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 01 травня 2014 року.
Отже, з часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного (максимального) розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Як вбачається із матеріалів справи, з 01 квітня 2009 року позивачу була призначена пенсія за вислугу 28 (двадцять вісім) років та на підставі Закону №2262-XII така пенсія виплачувалася у розмірі 79 процентів від суми грошового забезпечення. З 01 січня 2018 року пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення за відповідною посадою. При здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №103, передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України, враховує правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у наступному.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій є протиправним оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що відповідачем при здійсненні 01 січня 2018 року перерахунку позивачу пенсії за вислугу років протиправно застосовано розмір відсоткової складової грошового забезпечення 70 процентів, а не 79 процентів, що був обчислений відповідно до наявної у позивача вислуги років при призначенні пенсії.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
За наведених вище обставин, суд вважає, що відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами не спростовано доводи адміністративного позову та не доведено правомірності дій щодо зменшення розміру пенсії із 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, а, відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, оскільки відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Також, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом №2262-ХІІ право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду в постанові від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17, від 19 березня 2019 року у справі №806/1952/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 1140/3136/18.
З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, висновків Верховного Суду, викладених у постанові 16 жовтня 2019 року по справі №240/5401/18, яка є зразковою, суд у даній типовій справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 79 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року до 01 квітня 2019 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 29 березня 2018 року №01.12/1130-199.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 22 липня 2021 року №54 (арк. спр. 4) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 17).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії із 79 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 січня 2018 року до 01 квітня 2019 року у розмірі 79 процентів відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 29 березня 2018 року №01.12/1130-199.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2021 року.