м. Вінниця
29 вересня 2021 р. Справа № 260/3806/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову громадянина Індії ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
22.09.2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову громадянина Індії ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
22.09.2021 року засобами поштового зв'язку від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 23.09.2021 року вказану заяву повернуто заявнику без розгляду.
28.09.2021 року представник позивача повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що спірними рішеннями позивачу заборонено в'їзд на територію України та скасовано посвідку на тимчасове проживання, наслідком чого стало відрахування з навчального закладу. При цьому, позивач може бути поновлений у навчанні у разі прибуття до м. Вінниці та за наявності місця в межах ліцензованого обсягу кількості студентів. Тому заявник вважає, що наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам й інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та просить задовольнити подану ним заяву.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З'ясувавши наявність доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, встановивши їх достатність та взаємозв'язок для вирішення поданої заяви, суд розглядає таку заяву у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України.
Вирішуючи по суті подану представником позивача заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, заявник вказує на те, що спірними рішеннями позивачу заборонено в'їзд на територію України та скасовано посвідку на тимчасове проживання, наслідком чого стало відрахування з навчального закладу. При цьому, позивач може бути поновлений у навчанні у разі прибуття в м. Вінницю до 30 вересня 2021 року та за наявності місця в межах ліцензованого обсягу кількості студентів.
Разом із тим, вказані посилання представника позивача ґрунтуються виключно на його власних припущеннях, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду надано не було.
При цьому, копія витягу з наказу про відрахування ОСОБА_1 з навчального закладу, яка долучена заявником до матеріалів справи, свідчить лише про відрахування позивача з університету. Будь-яких документів, які свідчили б про можливість поновлення позивача у навчанні, його представником не надано.
Водночас, суд зазначає, що заява представника позивача про забезпечення позову фактично не містить обґрунтувань на підтвердження наявності підстав, що передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, як і не надано доказів в обґрунтування заяви.
Доводи представника позивача про те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, що визначений, призведе до ускладнення виконання рішення суду, а для відновлення прав та інтересів ОСОБА_1 необхідно буде докласти значних фінансових витрат, на думку суду, не достатньо підтверджено, а такі є лише здогадом представника позивача.
Застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним вирішенням спору по суті.
Суд зазначає, що в даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення буде нівелювати судовий розгляд вказаної справи по суті та буде фактичним задоволенням позову без його розгляду, що є неприпустимим.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить захист порушених прав позивача, та, що відновлення прав позивача, може бути ускладненим та потребуватиме значних зусиль і витрат у майбутньому.
Отже, проаналізувавши матеріали поданої повторно заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення належить відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна