м. Вінниця
28 вересня 2021 р. Справа № 120/7782/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
14.07.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) в якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про перерахунок із 15.03.2021 пенсії із розрахунку 60% від заробітної плати визначеної у довідці прокуратури Вінницької області № 21/17 від 18.03.2021 та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії;
зобов'язати відповідача здійснити із 15.03.2021 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Вінницької області № 21/17 від 18.03.2021 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.03.2021 отримав з Вінницької обласної прокуратури довідку № 21/17 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії.
24.03.2021 з метою здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021, звернувся до відповідача із відповідною заявою. Однак відповіді на вказану заяву відповідачем не надано.
Разом з тим позивач зазначає, що 20.05.2021 на свій банківський рахунок отримав суму пенсії, розмір якої дав підстави вважати про обмеження пенсії максимальним розміром.
З метою здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, позивач 28.05.2021 та 12.07.2021 повторно звернувся до відповідача із відповідними заявами.
ОСОБА_1 зазначає, що за результатами розгляду його заяв, відповідачем не надано відповіді. Однак в телефонному режимі повідомлено про здійснення перерахунку пенсії у розмірі 60 % сум грошового забезпечення з обмеженням її максимальним розміром.
На думку позивача рішення відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 60 % сум грошового забезпечення є протиправним, оскільки рішенням Вінницького міського суду від 29.10.2014 у справі № 127/22129/14-а зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок його пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ з розрахунку 90 % від заробітної плати.
Крім того дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії на думку позивача є також протиправними, оскільки обмеження максимального розміру пенсій стосується лише пенсій, які призначаються з 01 січня 2016 року, однак йому пенсію призначено в 2003 році.
Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою від 19.07.2021 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
Також витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 або її оригінал для дослідження судом.
06.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява у якій він повідомляє про прийняття Верховним Судом постанови від 19.07.2021 по справі № 752/17381/16 та про допущення ним помилки в даті та номері судового рішення, яким задоволено позовні вимоги про здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 90 %, а саме рішення Вінницького міського суду від 29.10.2014 у справі № 127/22129/14-а.
09.08.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи листа від 24.06.2021 № 6197-5563/К-02/8-0200/21.
17.08.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про врахування ст. 129 Конституції України при розгляді справи.
25.08.2021 позивачем подано відповідь на відзив, яка судом до уваги не береться, адже в силу ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті у цій справі є лише позов та відзив.
13.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Однак вказаний відзив не береться судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалу від 19.07.2021 відповідачем отримано 21.07.2021 та зареєстровано за № 6564/7, про що секретарем судового засідання 21.07.2021 складено довідку про підтвердження отримання ухвали (а.с.27-32).
Таким чином відзив на позовну заяву від 13.09.2021 поданий відповідачем з пропущенням строку встановленого ухвалою від 19.07.2021.
13.09.2021 відповідачем на виконання ухвали від 13.09.2021 надано оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач з 22.10.2003 отримує пенсію за вислугу років, у розмірі 90 % середньомісячного заробітку (матеріали пенсійної справи арк. 1).
24.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років у зв'язку із визнанням Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До заяви позивач долучив довідку Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за відповідною (прирівняною) посадою керівника окружної прокуратури (матеріали пенсійної справи арк. 159-160).
На підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021 позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ в розмір 60 % сум грошового забезпечення та з обмеженням максимальним розміром її виплати про що позивача повідомлено листом від 24.06.2021 № 6197-5563/К-02/8-0200/21.
На думку позивача рішення відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 60 % сум грошового забезпечення є протиправним, оскільки рішенням Вінницького міського суду від 29.10.2014 у справі № 127/22129/14-а зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок його пенсії з розрахунку 90 % від заробітної плати.
Крім того дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії на думку позивача є також протиправними, оскільки обмеження максимального розміру пенсій стосується лише пенсій, які призначаються з 01 січня 2016 року, однак йому пенсію призначено в 2003 році.
Тому з метою захисту своїх прав на пенсійне забезпечення позивач 14.07.2021 звернувся до суду із позовною заявою, вважаючи, що передбачений Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ відсотковий розмір пенсії може застосовуватися лише до пенсій, що призначаються після набрання чинності цим Законом, а не при перерахунку раніше призначених пенсій. Також зазначає, що норма Закону про обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на його пенсію, адже її призначено у 2003 році.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини, порушені у позові мають 2 окремі предмета перевірки, зокрема, чи є з 2021 року правові і фактичні підстави:
- для перерахунку пенсії, виходячи із 90 відсотків відповідної суми місячної заробітної плати;
- для виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021 виходячи із її відсоткового розміру 60 % сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
На час призначення позивачу пенсії (2003 рік) правовідносини пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовувалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.09.1991 № 1789-XII (далі - Закон від 05.09.91 № 1789-XII).
Частиною 1 статті 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (в редакції чинної на момент призначення позивачу пенсії) передбачалося, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч. 12 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII).
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII).
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для призначення пенсії прокурорів були визначені у ч. 1, ч. 12, ч. 17 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (в редакції чинної на момент призначення позивачу пенсії).
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.91 № 1789-XII, а її відсоткову величину встановлено у розмірі 90 % від заробітної плати та обчислено із урахуванням страхового стажу 22 роки 0 місяців 17 днів.
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI до ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі Закон від 14.10.2014 № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015 та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 N 1789-XII.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст. 86 Закону від 14.10.2014 N 1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, первинна редакція частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII та частина сімнадцята (а з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-XII містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон від 28.12.2014 № 76-VIII, набрав чинності 01.01.2015) до ч. 18 ст. 501 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VI) та до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII внесено зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 № 1697-VII попередній Закон від 05.11.91 № 1789-XII із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 501 Закону.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 № 76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Окрім цього, 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом від 14.10.2014 № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Отже, ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII не є чинними.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Суд зазначає, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII, а потім ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.
Проте, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р (II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення по справі № 7-р (II)/2019 від 13.12.2019, є втрата чинності із 13 грудня 2019 року норм частини ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами.
Крім цього, Конституційний Суд України в пункті 3 рішення по справі № 7-р (II)/2019 від 13.12.2019 установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-р (II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Таким чином, реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного ст. 86 Закону № 1697-VII (у редакції, чинній з 13.12.2019), здійснюється, зокрема, й у зв'язку з підвищення заробітної плати прокурорських працівників, що мало місце з 11.09.2020.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020 визначено, що положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (у частині правового регулювання норм ст. 81 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами) втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто, з 26.03.2020.
Так, Вінницькою обласною прокуратурою 18.03.2021 видано довідку № 21/17 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із якою, розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою керівника окружної прокуратури, визначений відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, а також ст. 81 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII, становить 78400,00 гривень (а.с.14).
На підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021 відповідачем здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII в розмір 60 % сум грошового забезпечення та з обмеженням максимальним розміром її виплати про що позивача повідомлено листом від 24.06.2021 № 6197-5563/К-02/8-0200/21.
Однак, на думку позивача рішення відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 60 % сум грошового забезпечення є протиправним, оскільки рішенням Вінницького міського суду від 29.10.2014 у справі № 127/22129/14-а зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок його пенсії з розрахунку 90 % від заробітної плати.
Досліджуючи доводи позивача з приводу протиправності рішення відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 60 % сум грошового забезпечення на підставі довідки від 18.03.2021 № 21/17, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-р (II)/2019 від 13.12.2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 %, а потім 80 % і згодом 60 % від суми місячного (чинного) заробітку, а також положення ч. 2 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Отже, при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Наведена позиція щодо послідовності застосування норм закону, якими визначається відсоток, з якого обчислюється пенсія, збігається з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 04.02.2019, яке набрало законної сили 16.10.2019, у зразковій справі № 240/5401/18, в якій йдеться про зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсії військовослужбовців.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 08.06.2021 у справі № 263/15245/16-а висловили позицію щодо зміни розміру відсотків пенсії колишнім працівникам прокуратури при її перерахунку.
Висновок Суду касаційної інстанції зводиться до того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача має застосовуватися норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин у відповідача відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років позивача з 90 % до 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати при здійсненні її перерахунку на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури від 18.03.2021 № 21/17 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Щодо дати з якої пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії, то суд зазначає, що відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2021 (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), а не з 15.03.2021 як помилково вказано у позові.
При цьому є безпідставною вимога позивача про застосування при перерахунку його пенсії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, (зокрема ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ яка передбачала право на перерахунок), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною.
Таким чином відповідач зобов'язаний перерахувати та виплачувати позивачу з 01.04.2021 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.
Щодо застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури від 18.03.2021 № 21/17 обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом, на час призначення позивачу пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося ст. 50-1 Закону від 05.09.91 № 1789-XII.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI до ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII внесено норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
За правилами ст. 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно абз 1 п. 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, частину 15 статті 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою".
Як вже зазначалося судом, після набрання чинності Законом від 14.10.2014 № 1697-VII, втратив чинність Закон від 05.11.91 № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону від 14.10.2014 № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 по справі № 686/2428/16-а.
Водночас, відповідно до абз 6 ч. 15 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (абзац 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII доповнено реченням щодо тимчасового обмеження максимального розміру пенсії у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 року).
Дію вказаної норм продовжено до 31 грудня 2017 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 № 1774-VIII.
Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду 24.06.2020 прийняв постанову по справі № 580/234/19, в якій судова колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що у справах № 360/1428/17 та № 580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону від 24.12.2015 № 911-VIII і Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та, відповідно, різних норм матеріального права.
Разом з тим, Закон від 24.12.2015 № 911-VIII за своїм змістом не є основним (спеціальним) законом у сфері пенсійного забезпечення, а виконує функцію допоміжного закону, яким внесено зміни до різних законодавчих актів, в тому числі, введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року розміром 10740 грн.
Закон від 24.12.2015 № 911-VIII у п. 2 "Прикінцевих положень" містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Разом з тим, дана норма стосується призначення пенсій, а не їх перерахунку.
Застереження у пункті 2 "Прикінцевих положень Закону від 24.12.2015 № 911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абз 2 п. 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI.
Згідно з абз 1 п. 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абз 2 п. 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в п. 2 "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Пункт 2 розділу II Закону від 08.07.2011 № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України вказав, що зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Тлумачення пункту 2 "Прикінцевих та перехідних" положень Закону від 08.07.2011 № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом від 08.07.2011 № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI).
Норми ст. 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI кореспондуються з положеннями абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування відповідачем.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20.
Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 04.03.2021 року по справі № 589/3997/16-а, оскільки у вказаній постанові надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам у цій справі.
Враховуючи наведене, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.06.2020 по справі № 580/234/19 та від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, суд керується такими мотивами.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправним рішення відповідача про перерахунок та виплату пенсії із розрахунку 60 % від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури від 18.03.2021 № 21/17.
При дослідженні матеріалів адміністративної справи, та матеріалів пенсійної справи судом не встановлено прийняття відповідачем рішення у формі окремого документа про зменшення відсоткового значення спірних виплат, яке б за формою та змістом відповідало загальним вимогам до індивідуального акту у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, суд вважає, що належним та повним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу з 01.04.2021 пенсії із розрахунку 60 % від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури від 18.03.2021 № 21/17 та, як наслідок, зобов'язання відповідача здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 908,00 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 454,00 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку на підставі довідки Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021 із 90 % до 60 % заробітної плати зазначеної у довідці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII із розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Вінницької обласної прокуратури № 21/17 від 18.03.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 частину сплаченого при зверненні до суду судового збору у сумі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович