03.06.10р.Справа № 17/170-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ
до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 26, м. Дніпропетровськ
про стягнення 10 521 грн. 72 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Шпонтак В.П., довір. № 3 від 01.03.10р.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж" (надалі -позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 26 (надалі -відповідач) вартість недовархованої електроенергії в розмірі 10 521 грн. 72 коп. на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією № 007055 від 19.05.06р.
Позивач не забезпечив явку повноважного представника у призначене судове засідання, про час та дату повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду спору та пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходили.
Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення тим, що позивачем пропущений строк у межах якого він міг звернутися до суду з вимогою про захист свого права.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивач належним чином повідомлений про розгляд спору.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Позивач, у відповідності до Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28, зі змінами та доповненнями, провадить постачання електроенергії її споживачам.
05.12.2006 року при проведенні працівниками позивача перевірки стану електричних приборів обліку та електроустановок, згідно п. 11.1 ПКЕЕ, у відповідача було виявлено факт споживання електричної енергії шляхом самовільного підключення своїх електроустановок до електричних мереж позивача, про що був складений відповідний акт про порушення ПКЕЕ № 007055.
На підставі названого Акту та Методики обчислення розміру електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.06р. № 562 із змінами та доповненнями, позивачем був проведений розрахунок суми спричинених підприємству збитків, розмір яких склав 14 971 грн. 03 коп.
Окрім того, позивач посилається на часткову оплату з боку відповідача завданих збитків у розмірі 4 449 грн. 31 коп.
Відповідач доказів добровільної сплати вказаного розміру збитків суду на час розгляду справи не надав.
Суд вважає за вірне відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступні обставини.
Так, господарський суд погоджується з твердженням позивача про безпідставно набуте відповідачем майно і необхідність його повернення в силу ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Проте, відповідачем у судовому засіданні 03.06.10р. надано відзив у якому заявлено про застосування строку позовної давності до спірних вимог.
З урахуванням особливостей статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 10 521 грн. 72 коп. заборгованості з недоврахованої електричної енергії -05.05.2010 року.
Спірні правовідносини, на підставі яких позивачем подано позов, виникли 19.05.06р. у зв'язку із складанням акту № 007055 про порушення відповідачем вимог п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 7.6 ПКЕЕ.
Таким чином, перебіг строку позовної давності до спірних вимог розпочався 19.05.2006 року та закінчився, в силу вимог ст. 257 ЦК України, 19.05.2009 року.
Відповідно п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно п. 4 цієї ж статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги безпідставними.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано -08.06.10р.