Справа №: 148/1618/21
28 вересня 2021 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 773502, від 02.09.2021, ОСОБА_1 , 02.09.2021, перебуваючи по вул. Садовій, с. Одаї, Тульчинський район, Вінницька область, вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме: вчинила сварку, під час якої ображала нецензурною лайкою та провокувала на бійку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, оскільки ніякого психологічного насильства не вчиняла, просто словесно в себе на подвір'ї посварилась з співмешканцем, свідків події не було, та ніхто працівників поліції не викликав.
Також, у судовому засіданні співмешканець особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_2 , надав покази, згідно яких, в нього з ОСОБА_3 виникла словесна сварка в себе на подвір'ї, вона ніякого насильства психологічного характеру не вчиняла, хто викликав працівників поліції йому не відомо, а також шкоди йому ніякої не спричинено, просив закрити адміністративну справу.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), пояснення (а.с. 3, 4, 5), рапорт (а.с.6), суд встановив наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зібрано достатніх і переконливих доказів наявності її вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується свідченнями, наданими у судовому засіданні її співмешканцем ОСОБА_2 , який категорично заперечив, щодо вчинення насильства психологічного характеру до нього, з боку ОСОБА_1 .
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплені положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вину у вчиненні правопорушення не визнала, а наявні у матеріалах справи докази та покази співмешканця, не дають можливості прийти до однозначного висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 173-2, 247, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: