Справа № 141/102/21
Провадження №1-кп/141/26/21
29 вересня 2021 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020250000035 від 27.03.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Іванівка, Оратівської ОТГ, Вінницької області, проживає по АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, не працює, неодруженого, раніше не судимого , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілих не з'явилися,
ОСОБА_3 20.03.2020 року о 22 год. 00 хв., знаходячись біля домогосподарства, що розташоване у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помітив на території вказаного домогосподарства автомобіль ВАЗ 21013, під капотом якого виявив акумуляторну батарею марки «Файрбол» 12В чорного кольору, якою вирішив таємно заволодіти.
Переслідуючи таємний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою збагачення за рахунок чужої власності, ОСОБА_3 , упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, користуючись відсутністю власника здійснив крадіжку акумуляторної батареї марки «Файрбол» 12В чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 405 грн.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що 21.03.2020 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись біля ангару, що розташований поблизу домогосподарства ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , помітив трактор МТЗ-82 та екскаватор ЄО-2621А у моторі яких виявив дизельне масло, яким вирішив таємно заволодіти.
Переслідуючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів з метою збагачення за рахунок чужої власності ОСОБА_3 , упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, користуючись відсутністю власника підійшов до трактора МТЗ-82 та екскаватора ЄО-2621А, шляхом злиття із піддонів мотора повторно здійснив крадіжку 22 літрів дизельного масла марки М10Г2к, що належить потерпілому ОСОБА_6 .
Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 822,58 грн.
Досудовим слідством дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся. Додатково обвинувачений пояснив суду, що 20.03.2020 року, знаходячись біля домогосподарства ОСОБА_5 , помітив на території вказаного домогосподарства автомобіль ВАЗ 21013 під капотом якого виявив акумуляторну батарею та користуючись відсутністю власника здійснив крадіжку акумуляторної батареї марки «Файрбол» 12 В чорного кольору. Також, 21.03.2020 року, знаходячись біля ангару, що розташований поблизу домогосподарства, що належить ОСОБА_6 помітив трактор МТЗ-82 та екскаватор ЄО-2621А та користуючись відсутністю власника підійшов до трактора МТЗ-82 та екскаватора ЄО-2621А та шляхом злиття із піддонів мотора повторно здійснив крадіжку 22 літрів дизельного масла марки М10Г2к.
Потерпілий ОСОБА_6 надав суду заяву від 24.03.2021 про розгляд справи у його відсутність. Претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_3 не має.
Потерпілий ОСОБА_5 надав суду заяву від 14.04.2021 про розгляд справи у його відсутність.
Враховуючи ту обставину, що обвинувачений повністю визнав свою вину та враховуючи його покази в судовому засіданні, суд вважає достовірними, а тому відповідно до вимог ст. 349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду та ці обставини ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, що позиція обвинуваченого добровільна та він правильно розуміє зміст цих обставин. Суд роз'яснив про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку при такому порядку вирішення справи.
Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка), а також ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Визначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України є проступком та нетяжким злочином, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом із співмешканкою та двома малолітніми дітьми, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_3 покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт, а за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на певний строк, визначивши йому за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Саме таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.
При цьому, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 його вік, процесуальну поведінку та негативне ставлення до скоєного, щире бажання виправитись, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення авто товарознавчої експертизи в сумі 490 (чотириста дев'яносто) гривень 32 копійки та судово-товарознавчої експертизи в сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 88 копійок, оскільки їх проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним кримінального правопорушення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався, підстав для застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України скасувати арешт, накладений на речові докази.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,65, 66, 67, 75, 76, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт на строк двісті годин;
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у розмірі 817 грн. 20 коп.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області у справі № 141/215/20 від 21.04.2020 року, скасувати.
Повернути власнику майна, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 акумуляторну батарею « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 12 В чорного кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області у справі 141/206/20 від 13.04.2020 року, скасувати.
Повернути власнику майна, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 дві пластикові каністри об'ємом 10 л і 20 л із дизельним маслом, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оратівський районний суд Вінницької області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Потерпілим копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1