Справа № 138/2771/20
Провадження №:2/138/94/21
Іменем України
29 вересня 2021 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В,
представника позивача адвоката Совгири Л.В.,
представника відповідача адвоката Коваля В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Анцут Людмила Миколаївна, про визнання договору дарування квартири недійсним, -
28.10.2020 позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області із вказаним позовом.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 30.10.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 30.10.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру номер АДРЕСА_1 .
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 22.03.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 18.05.2021 визнано обов'язковою явку позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень по справі, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 11.06.2021 року (а.с. 128), копія ухвали для передачі позивачу, зважаючи на відсутність у суду відомостей про його фактичне місце проживання, вручена представнику позивача (а.с. 136). Судова повістка направлена позивачу та отримана ним (а.с. 134)
11.06.2021 розгляд справи не відбувся через зайнятість головуючого судді в іншому провадженні, справа призначена до розгляду на 01.07.2021.
01.07.2021 позивач, належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання (а.с. 151), до суду не з'явився. Від представника позивача адвоката Совгири Л.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи через її участь в конференції БВПД в м. Вінниці (а.с. 162). Розгляд справи відкладено на 20.07.2021
20.07.2021 позивач, належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання (а.с. 167), до суду не з'явився, проте його представник подала докази його перебування на стаціонарному лікуванні, в зв'язку з чим просила визнати причину його неявки поважною та відкласти розгляд справи. Розгляд справи відкладено на 29.09.2021.
Однак, 29.09.2021 позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (а.с. 180), до суду не з'явився. При цьому позивач не скористався правом подання суду заяви про розгляд справи за його відсутності, така заява від позивача до суду не надходила.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
За правилом частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Тобто, у випадку визнання явки сторони у справі обов'язковою процесуальний закон не передбачає можливості виконання такого обов'язку представником сторони, яку суд викликав для дачі особистих пояснень, а покладає такий обов'язок безпосередньо на таке сторону.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов'язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
За загальним правилом частини п'ятої статті 223 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суду у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18-ц (провадження № 61-7240св19), від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.
При цьому суд також враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 (провадження №11-122заі20) та Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/1287/13 про те, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, що в даній справі судом явка позивача у судове засідання визнана обов'язковою, позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явився тричі поспіль, а також те, що з заявою про розгляд справи за його відсутності позивач до суду не звертався, суд приходить до висновку про наявність підстав залишити позов без розгляду згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що частиною другою статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про залищення позовної заяви без розгляду, то заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру номер АДРЕСА_1 підлягають скасуванню на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 42 ч. 1, 43, 44, 158 ч. 9, 223 ч. 5, 257 ч. 1 п. 3, 258-261, 263 ч. 4 ЦПК України суд,-
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Анцут Людмила Миколаївна, про визнання договору дарування квартири недійсним.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.10.2020, у виді накладення арештуна квартиру номер АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.Ю. Холодова
Повне судове рішення складене 29.09.2021.