Справа № 132/2750/21
Провадження № 2/132/743/21
Іменем України
28.09.2021 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка в позові вказує, що з відповідачем зареєстрували шлюб 12 липня 1975 року у Палаці щастя м. Ворошиловоград, актовий запис № 1050.
Від сумісного проживання маєть четверо повнолітніх дітей.
Даний шлюб виявився невдалим, сімейні стосунки не склались через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя. По цій причині у них часто виникали сварки та конфлікти. Вважає, що сім'я розпалась остаточно і не може бути збережена.
Тому звертається до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позовної заяви підтримує в повному обсязі. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання у справі повідомлявся належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ст. 1-1 ЗУ «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», оскільки він зареєстрований на тимчасовоокупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, встановив обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12 липня 1975року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Палаці щастя м. Ворошиловоград, актовий запис № 1050, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 12.07.1975 року.
Від даного шлюбу сторони мають четверо повнолітніх дітей.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, а тому у суду нема підстав сумніватися у доводах викладених позивачем, як підставах для розірвання шлюбу.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, не згодна на примирення, а відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вважає необхідним вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 111, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 7, 8,12, 81, 141, 142, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 липня 1975 року у Палаці щастя м. Ворошиловоград, актовий запис № 1050 - розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦСу позивачку надалі іменувати прізвищем « ОСОБА_3 ».
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
Суддя: