3/130/997/2021
130/2342/21
Іменем України
24.09.2021 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
- за ст.122-4, 124 КпАП України,
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ст.122-4,124 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколів про адміністративне правопорушення від 07.08.2021 року серії ДПР18 №099394 та серії ДПР18 №099393 зазначено, що 07.08.2021 року о 23 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Volkswagen Passat", державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Комарова в м.Жмеринка Вінницької області, здійснив стоянку по вул. Магістральній, залишивши транспортний засіб, не вжив всіх заходів та допустив його самовільний рух, у зв'язку з чим автомобіль здійснив зіткнення з електроопорою, внаслідок чого вказаний транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Після цього ОСОБА_2 також залишив місце вказаної дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні зазначених правопорушень не визнав, додатково надав суду заяву головного інженера СО "Жмеринські електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго" О.Чернія від 20.09.2021 року, за змістом якої зазначено, що матеріальних претензій щодо збитої електроопори по вул. Комарова в м.Жмеринка підприємство не має.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , вважаю, що провадження в справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень з наступних підстав.
За змістом ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Згідно з диспозицією ст.124 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність у випадку залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, що визначає особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додається схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський.
На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.
В обов'язковому порядку на схемі місця ДТП заповнюється таблиця дорожніх умов та зазначаються назви об'єктів, зображених на схемі. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: 1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; 2) номерний знак транспортного засобу; 3) власник (співвласник) транспортного засобу; 4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою; 5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; 6) вид пригоди; 7) кількість учасників ДТП; 8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; 9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення); 10) тип транспортного засобу. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.
Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.
Так, протиправність дій водія ОСОБА_1 за змістом протоколу про адміністративне правопорушення визначено за ознаками порушення п.15.12 Правил дорожнього руху, яким визначено, що водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Всупереч вказаним вище вимогам Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не додано схему місця ДТП, тобто визначеного законом документу, зміст саме якого передбачає вказівку серед решти переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП, та порушення пункту Правил дорожнього руху, обствини чого визначені валіфікуючими ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП.
З урахуванням заперечень в судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його винуватості у вчиненні вказаних правопорушень, якими не є протоколи про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №099394 та серії ДПР18 №099393 від 07.08.2021 року (а.с.1,12), що за усталеною судовою практикою самі по собі не можуть бути беззаперечним доказом вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджуються із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", не доводять співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини від 21.07.2011 року в справі "Коробов проти України"), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року в справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приймаючи до уваги, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом передусім на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, стосовно оформлення якого законом встановлено вимоги, обов'язкові до виконання усіма повноважними на його складання суб'єктами, недотримання яких унеможливлює об'єктивний та справедливий розгляд даної справи з незалежних від суду причин, вказані обставини становлять визначені законом підстави закриття провадження в даній справі у зв'язку з недоведеністю жодним належним та допустимим доказом складу вказаних у протоколі правопорушеннь, передбачених ст.122-4 та ст.124 КУпАП, у діях ОСОБА_2 , оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях та ухвалюватись за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.221, п.1 ст.247, ст.252, 280, 283, 284 КпАП України, -
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ознакою вчинення адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.122-4, ст.124 КпАП України, за відсутністю в його діях події і складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя