Ухвала
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
провадження № 51-421 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду та повернуто його апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що він 17 грудня 2020 року особисто не був присутнім під час проголошення вироку в Ратнівському районному суді Волинської області, а брав участь в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції з приміщення слідчого ізолятора при Державній установі «Маневицька виправна колонія (№ 42)», у зв'язку з чим копію вироку йому не було вручено. Але в цей день його захисник отримав копію вироку. Вказує, що в матеріалах провадження міститься розписка, але там не його підпис. З повним текстом вироку він ознайомився лише 15 лютого 2021 року і одразу ж подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
Крім того зазначає, що захисник несвоєчасно подав апеляційну скаргу, тому змушений був звернутись до КДКА Волинської області із скаргою на його дії.
Мотиви Суду
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок - протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Правило дотримання тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З ухвали апеляційного суду встановлено, що копію вироку Ратнівського районного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року засуджений отримав 18 грудня 2020 року, що підтверджено розпискою, яка міститься в матеріалах кримінального провадження. Визначений п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України тридцятиденний строк подачі апеляційної скарги закінчився 18 січня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 , мотивував своє рішення тим, що засуджений звернувся з апеляційною скаргою на вирок місцевого суду лише 15 лютого 2021 року. Як на причини пропуску строку апеляційного оскарження ОСОБА_4 посилався на те, що він не отримував копію вироку, а захисник, який був зобов'язаний подати апеляційну скаргу, зробив це із пропуском строку, встановленого ст. 395 КПК України, про що засуджений дізнався 15 лютого 2021 року при особистій зустрічі з ним в Слідчому ізоляторі при ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» і тоді ж ознайомився з повним текстом вироку. Проте, апеляційний суд відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення пропущеного строку, оскільки зазначені засудженим підстави визнав необґрунтованими й такими, що не відповідають дійсності, адже ОСОБА_4 отримав копію вироку 18 грудня 2020 року, відповідно до власноручної розписки, що міститься в матеріалах провадження, та яку було направлено на адресу суду листом ДУ «Маневицька виправна колонія «№ 42» від 23 грудня 2020 року вих. № 4785/19.
Тобто, на зазначені доводи апеляційний суд дав обґрунтовану та належним чином вмотивовану відповідь.
Суд звертає увагу, що 27 липня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року, за результатами розгляду якої ухвалою ВС від 31 серпня 2021 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 про не вчасне отримання копії вироку, є аналогічними доводам захисника. Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, за скаргою захисника, Суд зауважив на відсутність будь яких доказів на підтвердження такої позиції. Не зважаючи на це, засуджений звернувся із касаційною скаргою, і також не зазначає жодного доказу на підтвердження своїх слів.
Апеляційний суд встановив, що засуджений отримав копію вироку 18 грудня 2020 року, що підтверджується власноручною розпискою, яку було направлено до суду через ДУ «Маневицька виправна колонія «№ 42», зазначена розписка міститься в матеріалах провадження. При цьому у Волинському апеляційному суді під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, ні засуджений, ні його захисникцей факт не заперечували.
Інший довід, що захисник несвоєчасно подав апеляційну скаргу і засуджений змушений був звернутись до КДКА Волинської області із скаргою на його дії, теж був предметом розгляду Суду, про що зазначено в ухвалі від 31 серпня 2021 року.
Подана засудженим касаційна скарга, за своїм змістом, є ідентичною касаційній скарзі його захисника ОСОБА_5 . При цьому, засуджений також вказує, що він подавав скаргу на дії свого захисника до КДКА Волинської області. Проте, враховуючи, що з моменту звернення захисника з касаційною скаргою від 22 липня 2021 року, та станом на момент подачі касаційної скарги засудженого від 22 вересня 2021 року, пройшло майже 2 місяці, при цьому, ОСОБА_4 не долучає ні копії самої скарги, не зазначає вхідний номер, за яким було отримано та зареєстровано цю скаргу у КДКА Волинської області, чи будь якого іншого документу тобто, жодних доказів, які б підтверджували факт подачі ОСОБА_4 скарги на дії ОСОБА_5 касаційному суду й цього разу не надано.
Крім того ОСОБА_4 у касаційній скарзі вказує, що захисник у судовому засіданні, під час розгляду апеляційної скарги, підтвердив, що ОСОБА_4 подав скаргу на його дії до КДКА Волинської області, але результати її розгляду на той час не були відомі. Усупереч вищезазначеному, в ухвалі Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року про це нічого не вказано.
Ухвала Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому Суд не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи наведені у скарзі мотиви та надану до неї копію ухвали, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги засудженого немає.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 червня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3