Ухвала
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 216/2161/16-ц
провадження № 61-15038ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі відокремленої структурної одиниці «Криворізькі міські електричні мережі» про визнання недійсним рішення комісії,
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі відокремленої структурної одиниці «Криворізькі міські електричні мережі» про визнання недійсним рішення комісії.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 13 січня 2016 року до неї в квартиру, прибули троє представників Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»для заміни приладу обліку електроенергії та перенесення його на сходову площадку під'їзду. Під час вчинення вищезазначених дій складено акт Н№ 11917 про порушення, а саме самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальної організації, поза приладом обліку прихованим способом з метою без облікового споживання електроенергії. 02 лютого 2016 року рішенням комісії Криворізької міської електричної мережі Акціонерного товариства«ДТЕК Дніпрообленерго», оформленого протоколом № 188 від 02 лютого 2016 року, було визнано правомірним складання акта Н№ 11917 про правопорушення та за формулою 2.7 п.3.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, проведений розрахунок, за яким ОСОБА_1 нарахований обсяг недооблікованої електроенергії об'ємом 34 690 кВт.ч. на суму 21 146,02 грн. Крім того, Криворізькі міські електричні мережівідключили ОСОБА_1 постачання електроенергії, що змушує її терпіти незручності. Неодноразові звернення заявника до Криворізького міського центру обслуговування клієнтів Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» та Криворізьких міських електричних мереж що до незаконності винесеного рішення та підключення позивача до електричної мережі, результатів не дали. Посилаючись на викладені обставини, заявник просила визнати недійсним рішення комісії Криворізької міської електричної мережі Акціонерного товариства«ДТЕК Дніпрообленерго», оформленого протоколом № 188 від 02 лютого 2016 року.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним рішення комісії Криворізьких міських електричних мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» по розгляду Акту про порушення Н№ 117917 від 01 січня 2016 року по нарахуванню ОСОБА_1 вартості не облікованої електричної енергії об'ємом 34 690 кВт.ч. на суму 21 146,02 грн, яке оформлено протоколом комісії Криворізьких міських електричних мереж №188 від 02 лютого 2016 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи неправомірним рішення, оформлене протоколом засідання комісії Криворізьких міських електричних мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 02 лютого 2016 року № 188 за результатами розгляду акта Н№ 117917 про порушення від 13 січня 2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування збитків за актом Н№ 117917 проведено з порушенням вимог Правил користування електричною енергією для населення та сам акт містить суттєві недоліки, які не були усунуті комісією.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 13 січня 2016 року працівники Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» склали акт серії Н№ 1117917 про виявлення у ОСОБА_1 порушення ПКЕЕН, які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості виявити, а тому відповідно до Методики розмір відшкодування шкоди повинен розраховуватись за три останні роки, тобто з 13 січня 2013 року до 13 січня 2016 року, або ж з дати останньої технічної перевірки. Оскільки, остання технічна перевірка в квартирі позивачки, в межах цього трирічного строку, не проводилась, енергопостачальник правомірно визначив розрахунковим період з 13 січня 2013 року до 13 січня 2016 року. Обчислення розміру відшкодування збитків за період з 22 вересня 2015 року до 07 лютого 2018 року комісією здійснено відповідно до пп. 5 п. 3.1, п. 3.2, пп. «а» п. 3.3, п. 3.5 Методики зі змінами чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення комісії Криворізький міських електричних мереж Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», оформлене протоколом від 02 лютого 2016 року № 188, відповідає обставинам справи, вимогам законодавства України у сфері регулювання послуг з постачання електроенергії, а отже, визнанню недійсним та скасуванню не підлягає.
06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову та складність зазначеної справи, а також враховано, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять обґрунтованого, з наданням належних доказів, посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи вищевикладене і те, що частина шостої статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана заявником постанова Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року ухвалена у малозначній справі, вона не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» в особі відокремленої структурної одиниці «Криворізькі міські електричні мережі» про визнання недійсним рішення комісії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець