Ухвала
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 127/21328/19
провадження № 61-19059св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Панасюка О. С., Якименко М. М.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - Департамент ДАБІ у Вінницькій області), Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позов обґрунтовував тим, що 17 травня 2012 року ОСОБА_3 розпочав самочинне будівництво двоповерхового житлового будинку з підвальним приміщенням на земельній ділянці у АДРЕСА_1 (за новою нумерацією - НОМЕР_2), яка межує із земельною ділянкою позивача на АДРЕСА_2 (за новою нумерацією - НОМЕР_3). Під час будівництва котловану для вказаного будинку порушено вимоги ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених Наказом Держкоммістобудування від 14 квітня 1992 року № 44 (далі - ДБН 360-92**), що завдало значної шкоди житловому будинку позивача, яка полягає у тому, що внаслідок недотримання відстаней (побутових розривів) між будинками, роботи важкої техніки, яка працювала ближче одного метра від будинку позивача, стіни останнього, не витримавши навантаження, дали тріщини, які ОСОБА_3 добровільно усунути відмовився та продовжив самочинне будівництво з порушенням вимог чинного законодавства. Внаслідок незаконних дій забудовника позивач неодноразово звертався із заявами до Департаменту ДАБІ у Вінницькій області з проханням вжити заходів щодо недопущення порушення його прав ОСОБА_3 та недопущення подальшої руйнації його будинку, однак департаментом не було вжито жодних дій щодо припинення будівельних робіт та приведення об'єкта будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства.
З огляду на вказане, позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Департаменту ДАБІ у Вінницькій області та зобов'язання вжити заходи до зупинення відповідних робіт. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року в адміністративній справі № 802/494/14-а, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, вказані позовні вимоги задоволено частково. Проте, чинне судове рішення Департамент ДАБІ у Вінницькій області не виконував, а самочинне будівництво ОСОБА_3 не припинив.
Позивач зазначав, що ним використано усі передбачені законом України заходи щодо реагування та притягнення ОСОБА_3 до відповідальності та зобов'язання його провести перебудову, однак останній продовжив будівництво, тому, в даному випадку, проста перебудова самочинного будівництва не призведе до приведення її у відповідність до вимог ДБН 360-92**, отже єдиним можливим захистом прав ОСОБА_1 є знесення самочинно збудованої нерухомості, яка порушує його права як власника будинку, що знаходиться на суміжній земельній ділянці. Так, ОСОБА_3 під час будівництва не дотримався вимог протипожежних норм, згідно з яких відстань між будинками має бути не менше 9 метрів. Крім того, забудовником не дотримано вимог ДБН 360-92**, відповідно до яких між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2-3 поверхи потрібно дотримуватись відстані (побутові розриви) не менше 15 метрів, а заввишки 4 поверхи і більше - 20 метрів, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 метрів. Водночас, при різних вимогах (протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней між будинками і спорудами треба приймати величини, найбільші з них. Між чотириповерховим житловим будинком, який побудував ОСОБА_3 , та будинком позивача не витримано навіть 8 метрів, при обов'язкових мінімальних 15 метрах. Окрім того, ОСОБА_3 , незважаючи на те, що згідно з будівельним паспортом отримав дозвіл на будівництво двоквартирного, двоповерхового житлового будинку садибного типу з підвальними приміщенням, самочинно збудував одноквартирний чотирьохповерховий житловий будинок. 23 вересня 2015 року Департамент ДАБІ у Вінницькій області зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, а саме житлового будинку по АДРЕСА_4 . 19 листопада 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення № 26276186 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 прав та їх обтяжень на житловий будинок на АДРЕСА_2 та видано свідоцтво про право власності на вказаний будинок серії НОМЕР_1 (індексний номер: 47937972).
Постановою від 19 вересня 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд скасував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, свідоцтво на право власності та рішення про державну реєстрацію на наведений вище будинок, проте ця постанова скасована Вінницьким апеляційним адміністративним судом з підстав непідсудності даної справи адміністративному окружному суду.
26 вересня 2016 року, між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування, відповідно до якого будинок перейшов у власність відповідача ОСОБА_2
ОСОБА_1 зазначав, що спірна будівля збудована близько до його будинку, а тому, у випадку пожежі, вогонь може перекинутись на нього та знищити все майно, позбавити позивача життя та нанести шкоду здоров'ю осіб, які будуть знаходитись в його будинку, що свідчить про порушення його цивільних прав та інтересів.
Пославшись на викладене та на те, що Департамент ДАБІ у Вінницькій області не виконав покладеного на нього обов'язку щодо перевірки повноти даних, зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації під час її подання, ОСОБА_1 просив суд скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 23 вересня 2015 року, зареєстровану за № ВН 142152642626 на об'єкт - будівництво двоквартирного, двоповерхового приватного житлового будинку замість старого на приватизованій земельній ділянці (квартира АДРЕСА_4 , замовником якого є ОСОБА_3 ; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер: 47937972 видане 19 листопада 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області Стаховою Т. В.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 26276186, прийняте 19 листопада 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області Стаховою Т. В. стосовно реєстрації за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 31571515, від 26 вересня 2016 року, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Радіонова Н. В. на частку житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 23 вересня 2015 року, зареєстровану за № ВН 142152642626 на об'єкт - будівництво двоквартирного, двоповерхового приватного житлового будинку замість старого на приватизованій земельній ділянці (квартира АДРЕСА_4 , замовником якого є ОСОБА_3 . Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер: 47937972, видане 19 листопада 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області Стаховою Т. В. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 26276186, прийняте 19 листопада 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області Стаховою Т. В. стосовно реєстрації за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 . В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у вищевказаній справі, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
У лютому 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли відзиви Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області та представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргоюОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другоїстатті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 127/21328/19 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
23 лютого 2021 року матеріали справи № 127/21328/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 06 жовтня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний
О. В. Ступак