03.06.10р.Справа № 7/58-10
За позовом Підприємця-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди нерухомого майна
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1; представник за довіреністю ВМТ №312528 від 30.04.2010р. - ОСОБА_2;
від відповідача: провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи з об'єктами державної власності, які знаходяться в управлінні регіонального відділення -Пека А.І, довіреність № 10 від 18.01.2010р.;
від третьої особи: юрисконсульт -ОСОБА_4, довіреність № 57 від 01.01.2010р.
Підприємець-фізична особа ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ), з урахуванням заяви про уточнення та зміну позовних вимог, що надійшла до господарського суду 19.05.2010р., просить внести зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-2936-ОД від 01.08.2007р., укладеного між ним та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про передачу позивачу в строкове платне користування нерухомого майна - відкритої площадки - площею 36,8 кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ДП "Придніпровська залізниця", щодо пролонгації строку його дії, а саме до п. 10.1 договору, визначивши строк дії договору з 01 червня 2009 року по 01 червня 2014 року на тих самих умовах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-2936-ОД від 01.08.2007р., укладений позивачем та відповідачем строком дії до 01.07.2008р. В подальшому, додатковою угодою від 17.02.2009р. строк дії договору продовжено до 01.06.2009р. В період дії договору оренди позивач звернувся до відповідача з питання продовження договірних відносин, отримав висновок про незалежну оцінку ринкової вартості об'єкта оренди. Однак дія договору оренди продовжена не була. Між тим, позивач після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватися орендованим майном та належним чином виконувати зобов'язання з оплати орендної плати. За таких обставин позивач вважає, що договір оренди продовжив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах. Законом України від 15.12.2009р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" внесені зміни до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до яких термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років; термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін. Оскільки, як вважає позивач, договір оренди не припинив свою дію, а відповідач неправомірно не оформив продовження договірних відносин, позивач і просить внести зміни до договору в частині терміну його дії.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що за умовами договору з урахуванням додаткової угоди до нього від 17.02.2009р. у разі наміру продовжити строк дії договору оренди орендар зобов'язаний за два місяці до закінчення терміну дії договору подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору. У разі неподання заяви протягом встановленого терміну, договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язаний виселитися у день визначений за договором, як кінцевий термін дії договору оренди. Позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження договору з порушенням строку, встановленого договором, а саме: 22.04.2009р. (заява отримана відповідачем 23.04.2009р.), тоді як строк закінчення дії договору оренди 01.06.2009р. Також, на думку відповідача, відповідач не мав законних підстав для продовження дії договору, оскільки ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено, що у 2009 році передача в оренду державного майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Виключенням є випадок, коли наймач продовжує користуватися майном за відсутності заперечень наймодавця. Між тим, листом від 01.06.2009р. відповідач повідомив позивача про те, що після закінчення строку дії договору оренди орендар бере участь у конкурсі на отримання права оренди. За наведених обставин відповідач вважає, що договір оренди припинив дію 01.06.2009р. Окрім того, на думку відповідача, заява позивача від 07.05.2009р. з пропозицією щодо укладення договору оренди строком на 2 роки 11 місяців не має жодного відношення до пролонгації спірного договору.
Третя особа пояснила, що Міністерством транспорту та зв'язку України позивачу надана згода на укладення нового договору оренди державного майна. Орендоване майно не повернуте позивачем третій особі, як балансоутримувачу. Заборгованість позивача з оплати орендної плати перед третьою особою відсутня.
Розгляд справи відкладався з 26.04.2010р. на 20.05.2010р.
В судовому засіданні 20.05.2010р. оголошено перерву на 03.06.2010р.
В судовому засіданні 03.06.2010р. за погодженням представників сторін, третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, господарський суд, -
01.08.2007р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ), як орендодавець, та Підприємець -фізична особа ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ), як орендар, уклали договір № 12/02-2936-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі -Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно -відкриту площадку, площею 36,8 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ).
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Актом приймання-передачі від 01.08.2007р., складеним позивачем та відповідачем, погодженим з балансоутримувачем, підтверджується фактична передача обумовленого Договором оренди майна в оренду.
Відповідно до п.10.1. Договору оренди строк його дії з 01.08.2007р. до 01.07.2008р. включно.
Також, відповідно до п. 10.1. Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, Договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі.
01.07.2008р. Договір оренди не припинив свою дію, дія Договору оренди продовжилася на тих самих умовах та на той же строк, тобто до 01.06.2009р., про що свідчить також укладення сторонами Договору оренди додаткової угоди від 17.02.2009р. про внесення змін до Договору оренди.
Відповідно до п. 5.21. Договору оренди в редакції додаткової угоди до нього від 17.02.2009р. орендар, у разі наміру продовжити строк дії Договору оренди, зобов'язаний за два місяці до закінчення терміну дії Договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов Договору оренди (дозвіл пожежників, копію договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та інше). У разі неподання орендарем до орендодавця заяви протягом встановленого цим пунктом договору терміну, або відмови орендодавця від продовження строку дії Договору оренди на новий термін, договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язаний виселитися у день, визначений за договором, як кінцевий термін дії Договору оренди, та надати орендодавцю акт повернення орендованих площ балансоутримувачу.
22.04.2009р. (дата зазначена в листі) позивач звернувся до відповідача з листом, яким повідомив про свій намір продовжити орендні відносини. Лист направлений відповідачу 23.04.2009р. та отриманий відповідачем 27.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
В листі зазначено, що до нього додаються копії документів, які підтверджують виконання умов договору, а саме: дозвіл пожежників, договір страхування орендованого майна, платіжні доручення.
Також, 22.04.2009р. погодження на продовження договірних відносин з позивачем надав балансоутримувач.
Відповіді на лист від 22.04.2009р. позивач не отримав.
07.05.2009р. позивач направив відповідачу заяву з проханням розглянути питання не про продовження Договору оренди, а про укладення договору оренди того ж майна, що орендував позивач, терміном на 2 роки 11 місяців.
На заяву позивача про укладення договору оренди 10.12.2009р., вих. 18-02-10222, відповідач зазначив, що незалежна оцінка втратила чинність, а тому позивачу, як заявнику, необхідно надати до регіонального відділення діючу незалежну оцінку для визначення стартової орендної плати для публікації оголошення.
Таким чином, позивач та відповідач не уклали новий договір оренди державного майна.
Між тим, оскільки позивач продовжує використовувати майно, яке отримав в оренду, відповідач не повідомив позивача про припинення договірних відносин у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, враховуючи подальші зміни в законодавстві щодо терміну оренди, позивач вбачає підстави для внесення змін до Договору оренди в частині терміну його дії, проти чого заперечує відповідач, та що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як встановлено вище, Договір оренди, укладений терміном до 01.07.2008р. включно, продовжив свою дію до 01.06.2009р. включно.
Відповідач вважає, що 01.06.2009р. договірні відносини між ним та позивачем припинилися. В підтвердження обставин припинення дії Договору оренди 01.06.2009р. відповідач посилається на лист від 01.06.2009р., вих. № 18-03-04420, адресований позивачу, яким відповідач повідомив позивача про припинення дії договору оренди з 01.06.2009р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Позивач обставини отримання цього листа заперечує.
В якості доказу направлення листа позивачу про припинення дії Договору оренди відповідач надав до матеріалів справи реєстр на відправку простої кореспонденції від 23.07.2009р., в якому позивач значиться під № 10.
Однак зазначений реєстр не засвідчений відділенням "Укрпошти", а тому не може бути належним доказом направлення позивачу листа від 01.06.2009р., вих. № 18-03-04420, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.
За наведених обставин відсутні підстави вважати, що Договір оренди припинив свою дію 01.06.2009р. у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди.
Договір оренди після 01.06.2009р. в силу положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 ЦК України продовжив свою дію на тих же умовах та на той же строк, тобто до 01.05.2010р. включно.
Також, в силу наведених приписів законодавства не дотримання позивачем умов п. 5.21 Договору оренди в редакції додаткової угоди до нього від 17.02.2009р. щодо строку подачі заяви про продовження договірних відносин не може бути підставою для припинення дії Договору оренди 01.06.2009р.
Відсутність намірів відповідача припинити договірні відносини 01.06.2009р. також підтверджується листом відповідача від 08.05.2009р., вих. № 11-02-03812. Цим листом відповідач повідомив позивача про застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна при розрахунку орендної плати за спірним договором. В листі, який датований менш ніж за місяць до дати закінчення строку дії Договору оренди, мова йде про необхідність застосування зниження орендних ставок при розрахунках орендної плати за травень -грудень 2009 року та про поновлення з 01.01.2010р. розрахунку орендної плати відповідно до умов договору, тобто в період після закінчення строку дії Договору оренди.
Слід також зазначити, що, враховуючи встановлені вище обставини щодо строку дії Договору оренди, позивач звернувся з позовом до суду в період дії Договору оренди.
На час вирішення спору строк дії Договору оренди закінчився, як і закінчився передбачений ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк (один місяць) для звернення із заявою про припинення або зміну умов договору оренди.
Відповідач не надав доказів направлення позивачу заяви про припинення дії Договору оренди протягом місця після 01.05.2010р.
Відповідно, враховуючи положення ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строк дії Договору є продовженим і після 01.05.2010р.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" від 15.12.2009р., який набрав чинності 30.12.2009р., частина перша ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої термін договору оренди визначається за погодженням сторін, доповнена реченням такого змісту: Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
Також, відповідно до ч. 5 розділу "Прикінцеві положення" названого Закону термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" суб'єктами малого підприємництва є, в тому числі, фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього ж Закону дія Закону не поширюється, а, відповідно, і визначення поняття суб'єкта малого підприємництва, зокрема, на суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів.
Між тим, позивач не надав належних доказів в підтвердження обставин, якими видами діяльності він займається, що виключає можливість при вирішенні даного спору застосувати до нього положення ч. 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".
Позивач просить внести зміни до Договору оренди, а саме до п. 10.1. Договору, визначивши строк дії Договору оренди з 01.06.2009р. по 01.06.2014р. на тих самих умовах.
Однак встановлення такого терміну дії Договору оренди суперечить як нормам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".
За приписами частини першої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, а отже, з дати його укладення, а не продовження.
Те ж передбачає і ч. 5 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".
Закон України "Про оренду державного та комунального майна", Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" містять поняття "вважається продовженим", "вважати продовженим", що виключає необхідність внесення змін до договору оренди в судовому порядку щодо терміну його дії, а обставини, чи триває термін дії Договору оренди на певну дату повинні встановлюватися в межах іншого спору про право цивільне, що ґрунтується на договорі.
За наведеного, позивач звернувся з позовом з застосуванням способу захисту, який щодо спірних правовідносин є неналежним способом захисту.
Окрім того, суд не вбачає підстав для внесення змін до Договору оренди щодо терміну його дії в силу наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 10.3. Договору оренди зміни до Договору оренди допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Також, відповідно до ст. 652 ЦК України договір може бути змінений за рішенням суду у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, на вимогу заінтересованої сторони, за наявності одночасно певних умов, а зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Між тим, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не є підставою як для застосування ст. 651 ЦК України, так і ст. 652 ЦК України. Окрім того, на наведені правові норми позивач взагалі не посилається.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, наведені положення законодавства, суд не вбачає підстав задовольнити позов та відмовляє в його задоволенні.
З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача у справі, наведені в обґрунтування позовних вимог, в силу яких позивач вважає, що існують підстави, як для внесення в судовому порядку змін до Договору оренди, так і щодо терміну його дії.
Також, з огляду на наведене вище, суд відхиляє доводи відповідача у справі щодо припинення договірних відносин з позивачем 01.06.2009р.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя Л.А. Коваль