Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/297/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
22.09.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019120020003594 по обвинуваченню неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за апеляційними скаргами заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 та його законного представника - ОСОБА_11 , на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.01.2021, яким
неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, українця, громадянина України, неодруженого, із початковою середньою освітою, студента ДЗ професійної (професійно-технічної) освіти «Центральноукраїнський професійний будівельний ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-29.12.2017 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України з іспитовим строком на 2 роки,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.12.2017 та призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Компаніївка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, неодруженого, із початковою середньою освітою, студента 2 курсу Центральноукраїнського вищого професійного училища імені М. Федоровського, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, та відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покладено обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та за п. 4 ч. 2 ст. 76 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Вирішено питання про долю речових доказів по справі.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_12 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
неповнолітніхобвинувачених - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_11 та ОСОБА_15 ,
представника сектору ювенальної превенції патрульної поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області - ОСОБА_16 ,
представника управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради - ОСОБА_17
Згідно вироку суду неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин.
Так, 12.05.2019 близько 18:00 год неповнолітній ОСОБА_7 перебував біля магазину «Південний шлях», що знаходиться в лісосмузі поряд з провул. Гулака-Артемовського в м. Кропивницький, де разом з малолітнім ОСОБА_18 та неповнолітніми ОСОБА_8 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 розпивали спиртні напої. У цей час до них підійшов батько малолітнього ОСОБА_18 - ОСОБА_21 , який теж перебував в стані алкогольного сп'яніння, з метою спитати, де можливо придбати спиртні напої. Між малолітнім ОСОБА_18 та його батьком ОСОБА_21 раптово виникли неприязні відносини, які перейшли у словесний конфлікт. Під час сварки неповнолітній ОСОБА_7 втрутився в конфлікт та наніс один удар ногою в область спини потерпілого ОСОБА_21 , від якого останній впав на землю. У подальшому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, неповнолітній ОСОБА_7 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_8 та малолітнім ОСОБА_18 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, почали наносити потерпілому ОСОБА_21 багаточисельні удари ногами та кулаками в область голови та тулубу.
У результаті вказаних дій неповнолітні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та малолітній ОСОБА_18 спричинили потерпілому ОСОБА_21 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, крововиливу в м'які тканини потиличної ділянки голови, крововиливи під м'яку мозкову оболонку в ділянці задньої частини лівої і правої тім'яної долей і мозочка; осколкового перелому лобної кістки до центру, лінійного перелому верхньої стінки лівої орбіти, синців в ділянці правого та лівого ока, саден в ділянці лівого ока, носа, підборіддя; черепно-лицевої травми у вигляді переломів кісток носа, відриву лівої виличної кістки, перелому у ділянці лівої гілки нижньої щелепи; симетричних переломів ребер по середньоключичній лінії. Морфологічні особливості, взаємне розташування ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми і черепно-лицевої травми можуть вказувати на те, що вони могли утворитись від багаторазової локальної дії тупого твердого предмету (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) не відобразились.
Тілесні ушкодження у вигляді у закритої черепно-мозкової травми і черепно-лицевої травми в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя п. 2.1.3. б. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мають ознаки середньої ступені тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я п. 2.2.2.
У подальшому, 14.05.2019 потерпілий ОСОБА_21 від отриманих тілесних ушкоджень у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КНП «Кіровоградської обласної лікарні Кіровоградської обласної ради» помер.
Смерть потерпілого ОСОБА_21 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із тілесними ушкодженнями і настала від закритої черепно-мозкової травми, яка включає в себе перелом кісток склепіння і основи черепа, крововиливи під м'які мозкові оболонки, забій головного мозку.
У своїй апеляційні скарзі заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи правову кваліфікацію дій обвинувачених та доведеність їх вини, просить вирок районного суду стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати в частині призначення покарання ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та звільнення від його відбування на підставі ст.ст. 75, 104 КК України через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі, а в іншій частині вирок районного суду залишити без зміни.
Прокурор вважає, що даний вирок суду постановлено внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому вказує на те, що вирок суду є необґрунтованим в частині оцінки обставин, які на переконання суду, істотно знижують суспільну небезпечність діяння, та застосування стосовно ОСОБА_8 обставини, що пом'якшує покарання - активного сприяння досудовому розслідуванню, яка не відповідає обставинам кримінального провадження.
Крім того, прокурор вважає, що вирок суду першої інстанції належним чином не вмотивовано щодо застосування ст.ст. 75, 104 КК України з тих же підстав, з яких застосовано ст. 69 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 . Вказує на те, що відповідно до ст. 69 КК України, підставами призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, визнані дві групи чинників, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, та мають враховуватися в їх сукупності, а саме: а) наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, які певним чином характеризують особу винного.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, на час вчинення злочину не навчався та не працював, проживає у повній родині, в якій створено умови проживання для його навчання та розвитку. А також враховано обставини, які пом'якшують його покарання - вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Однак, судом належним чином не враховано тяжкість та обставини вчинення злочину. Зокрема, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який є тяжким та одночасно містить 2 кваліфікуючі ознаки - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, та вчинене групою осіб.
Крім того, злочин скоєно у вкрай жорстокий спосіб групою неповнолітніх осіб. Потерпілий ОСОБА_21 , який був батьком малолітнього ОСОБА_22 , не чинив жодного опору обвинуваченим та не проявляв агресії стосовно них. Під час заподіяння основних ударів з боку ОСОБА_8 , ОСОБА_21 перебував у положенні лежачи, внаслідок фізичного стану та переваги обвинувачених за чисельністю не міг захистити себе чи уникнути нанесення йому тілесних ушкоджень.
Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, при призначенні покарання обвинуваченим, судом не враховано належним чином незворотних суспільно - небезпечних наслідків, що настали у вигляді смерті ОСОБА_21 .
Злочин, вчинений проти життя та здоров'я особи, посягає на основну соціальну цінність - життя людини та є вищим за ступенем суспільної небезпеки в порівнянні з іншими кримінально - караними діяннями.
Також, прокурор вважає, що судом безпідставно враховано обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_8 - активне сприяння розкриттю злочину, яка не підтверджена матеріалами кримінального провадження, а тому, положення ст. 69 КК України, щодо ОСОБА_8 застосовано судом неправильно, що призвело до м'якості призначеного покарання.
Вказує і на те, що при призначенні ОСОБА_8 покарання, судом не враховано обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що суттєво впливає на ступінь суспільної небезпеки особи та діяння.
Також прокурор вважає, що неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність полягає у неправильному застосуванні ст.ст. 75, 104 КК України, які не підлягали застосуванню, в частині звільнення ОСОБА_8 від відбуття покарання, із встановленням іспитового строку. При цьому судом першої інстанції не враховано досудової доповіді стосовно неповнолітніх обвинувачених, оскільки саме досудова доповідь забезпечує суд інформацією, що характеризує обвинуваченого, та має бути врахована при ухваленні судового рішення.
У вироку суду першої інстанції відсутні відомості щодо досудової доповіді стосовно неповнолітніх, що свідчить про неповноту судового розгляду та є істотним порушенням кримінального процесуального закону в частині дотримання ст. 485 КПК України.
Захисник-адвокат ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.01.2021 і закрити кримінальне провадження.
При цьому вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Як вбачається з показань її підзахисного ОСОБА_7 , останній вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав частково та показав, що від нанесення ним ударів не могла настати смерть потерпілого ОСОБА_21 , а спричинити потерпілому він міг лише легкі тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 також наносили потерпілому тілесні ушкодження по ногах, тулубу та голові, проте ОСОБА_19 та ОСОБА_20 перебувають лише у якості свідків.
У судовому засіданні показання ОСОБА_7 не спростовані, мотив нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_21 відмінний від мотиву побиття його іншими учасниками, але всупереч п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, суд оцінюючи докази даний факт проігнорував, що вплинуло на рішення суду. У вироку судом не відображені показання інших учасників щодо мотиву нанесення ними ударів потерпілому. З тексту рішення суду випливає спільність дій всіх учасників побиття, що не відповідає фактичним обставинам справи та показанням ОСОБА_18 , який повідомив суду, що наносив удари з мотивів особистої помсти, а ОСОБА_8 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 за проханням ОСОБА_18 .
Тому, захисник вважає, що вину ОСОБА_7 у судовому засіданні належними доказами не доведено, та суд безпідставно послався на наступні досліджені судом докази.
Так, показання потерпілого ОСОБА_23 у розумінні ст. 85 КПК є неналежними, так як про обставини правопорушення йому нічого не відомо.
Показання ОСОБА_18 є викривленими, оскільки з його показань вбачається, що він знаходився у стані сп'яніння, психічно емоційному стані, всіх обставин правопорушення не пам'ятає, суд критично до його показань не віднісся, та вибірково врахував їх на підтвердження вини її підзахисного.
Також, показання свідка ОСОБА_20 вважає викривленими, з яких вбачається, що він знаходився у стані сп'яніння, є заінтересованою особою на досудовому слідстві, як учасник побиття потерпілого, та всіх обставин правопорушення не пам'ятає, але суд критично до його показань не віднісся, та вибірково поклав їх на підтвердження вини її підзахисного.
Експерт ОСОБА_24 в судовому засіданні зазначив, що хто саме наносив тілесні ушкодження не входить до його компетенції судово-медичного експерта, а тому встановити ступінь тяжкості нанесених її підзахисним тілесних ушкоджень потерпілому не представляється можливим. Він також зазначив, що комплекс травми завданий потерпілому від яких останній помер, оцінювався в комплексі черепно-мозкової та черепної-лицьової травми, уточнивши на запитання захисту саме зону нижньої щелепи місцем прикладання сили, яка є в причинно-слідчому зв'язку зі смертю потерпілого. Вказав експерт і на те, що зламане у потерпілого ребро є середнім тілесним ушкодженням, від ударів багаторазової локальної дії і не знаходиться в причино-слідчому зв'язку зі смертю потерпілого.
Тому, захисник вважає, що показання експерта виправдовують її підзахисного, так як його удари завдані потерпілому та спосіб їх заподіяння не пов'язані з локалізацію травм, які знаходяться в причино - слідчому зв'язку зі смертю потерпілого.
Крім того, захисник вважає, що медична довідка від 12.05.2019, у розумінні ст. 85 КПК, не є належним доказом, яка підтверджує причино-слідчий зв'язок між завданими ударами потерпілому її підзахисним та смертю потерпілого у розумінні ст. 91 КПК України.
Також вважає, що суд помилково зазначив, що судом встановлена обставина перебування її підзахисного в стані алкогольного сп'яніння, оскільки допитані судом особи не підтвердили, що особисто наливали підзахисному алкоголь, та не підтвердили і стан його сп'яніння, що є лише припущенням суду.
З огляду на вищенаведене, захисник вважає, що суд першої інстанції поверхово дослідив обставини справи та не надав належної оцінки доказам с урахуванням ст.ст. 84, 89, 91, 92, 94 КПК України, а тому вирок районного суду підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження по справі.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок районного суду, перекваліфікувавши його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йомупокарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, а в іншій частині вирок районного суду залишити без зміни.
При цьому вказує на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, свою вину він визнав частково, оскільки вважає, що від нанесених ним ударів не могла настати смерть потерпілого ОСОБА_21 , так як він спричинив потерпілому лише легкі тілесні ушкодження, тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України. Крім того, всі допитані в судовому засіданні, як обвинувачені, так і свідки, приймали участь у побитті потерпілого ОСОБА_21 , але йому не зрозуміло чому обвинувачують у цьому лише його і ОСОБА_8 .
Інші доводи його апеляційної скарги, є аналогічними з доводами апеляційної скарги його захисника ОСОБА_10
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_11 в апеляційній скарзі також просить змінити вирок районного суду та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України і призначити ОСОБА_7 покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, оскільки він є сиротою та доглядає її, а також молодших неповнолітніх брата та сестру. Доводи її апеляційної скарги, є аналогічними з доводами апеляційної скарги неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника-адвоката ОСОБА_10 .
Заслухавши суддю-доповідача, провівши судове слідство в частині допиту обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заслухавши обвинуваченого ОСОБА_7 ,його захисника-адвоката ОСОБА_10 та законного представника ОСОБА_11 , які підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 ,його захисника та законного представника, неповнолітнього ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_13 та законного представника ОСОБА_15 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та просили вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 залишити без зміни, щодо апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 ,його захисника-адвоката ОСОБА_10 та законного представника ОСОБА_11 залишили їх на розсуд суду, захисника - адвоката ОСОБА_14 , який залишив розгляд всіх апеляційних скарг на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження і доводи апеляційних скарг прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 ,його захисника-адвоката ОСОБА_10 та законного представника ОСОБА_11 , встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, дослідив обставини вчинення обвинуваченими інкримінованого їм злочину, дав належну правову оцінку та обґрунтовано прийшов до висновку про те, що обсяг обвинувачення та кримінально-правова кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що викладені в обвинувальному акті, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи та правильно кваліфікував їх дії за ч. 2 ст. 121 КК України.
Допитаний в апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України визнав частково та пояснив, що 12.05.2019 приблизно о 15-16 год. біля магазину «Південний шлях» у м. Кропивницький, який знаходиться в районі Масляніковки, він зустрівся з ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , з якими пішов гуляти. По дорозі зустріли ОСОБА_21 - батька ОСОБА_18 і останні почали говорити на циганській мові, але він зрозумів, що вони сваряться. ОСОБА_18 крикнув батькові, що він зіпсував йому все дитинство. Згодом вони всі разом пішли до лісопосадки, де суперечка між ОСОБА_18 та його батьком ОСОБА_21 продовжилася. Він втрутився, штовхнув рукою в плече ОСОБА_21 , від чого останній упав на землю, потім він наніс 5 ударів, долонею пару раз дав ляпаси по обличчю і один раз вдарив ногою по спині, а потім він відійшов. Далі били ОСОБА_18 та ОСОБА_8 . По одному разу вдарили потерпілого ОСОБА_20 та ОСОБА_19 . Коли ОСОБА_8 і ОСОБА_18 , били потерпілого, він відійшов від них на 100 метрів, він бачив як вони били потерпілого, однак не придивлявся. Били ОСОБА_21 по голові, тулубу. ОСОБА_18 найбільше бив потерпілого, удари наносив руками, кулаками. Далі він підійшов до них, і вони всі разом відійшли від потерпілого, однак через 10-15 хв. ОСОБА_18 знову вернувся до ОСОБА_21 , а потім за ним ОСОБА_8 та знову почали бити потерпілого. Він, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 також туди підійшли. Удари ОСОБА_18 та ОСОБА_8 наносили ногами та кулаками в ділянку голови, тулуба, ніг. Скільки точно останні нанесли ударів він вказати не може, оскільки не пам'ятає. Далі він відтягнув ОСОБА_18 та ОСОБА_8 і побачив, що потерпілий весь в крові, сильно текла кров з носа, наче з крана, а тому вони підтягнули потерпілого до дерева, зняли з нього светр і підложили йому під голову, щоб він не захлинувся. Після чого він викликав швидку медичну допомогу. Дочекавшись швидку він та ОСОБА_8 допомогли загрузити потерпілого до машини швидкої допомоги. До приїзду швидкої всі залишалися на місці, але вони всі ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 знаходилися в неадекватному стані, оскільки перебували в стані алкогольного сп'яніння. Він у той день алкогольні напої не вживав, оскільки йому потрібно було посидіти зі своїм молодшим братом. На запитання захисника ОСОБА_10 пояснив, що перші тілесні ушкодження потерпілому наніс саме він, оскільки хотів привести до тями потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та агресивно говорив зі своїм сином ОСОБА_18 , якому лише 13 років, оскільки від потерпілого на той час можна було чекати все що завгодно, і він міг вдарити ОСОБА_18 . Після нанесення тілесних ушкоджень він нікого не просив бити ОСОБА_21 , а просто відійшов від нього, і більше активних дій у побитті потерпілого не приймав. Вказав, що тілесні ушкодження такі, що вплинули на стан здоров'я потерпілого були нанесенні вже коли другий раз до нього підійшли ОСОБА_18 та ОСОБА_8 , оскільки вони були п'яні та в них була така агресія, що вони багато разів били ногами, кулаками в голову та тулубу потерпілого. Саме від нанесення цих ударів було дуже багато крові потерпілого, яка йшла з носа. На питання представника з міської ради вказав, що зріст потерпілого становив приблизно 1,60 м, вага - 70 кг. На питання представника з міської ради чи міг ОСОБА_18 , якому на той час було 13 років та який відставав у фізичному розвитку, мав приблизно зріст 1,20 м, худорляву тілобудову забити потерпілого разом із ОСОБА_8 , - ОСОБА_7 відповів ствердно, що так міг.
Допитаний в апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України визнав повністю та пояснив, що 12.05.2019 біля магазину «Південний шлях» в м. Кропивницький, в районі Масляніковки, він зустрівся з ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 . Всі разом пішли гуляти. По дорозі зустріли батька ОСОБА_18 , з яким останній почав сваритися, при цьому вони говорили на циганській мові, але було зрозуміло, що вони сваряться. Потім до них підбіг чи підійшов, точно він не пам'ятає, ОСОБА_7 та вдарив потерпілого у спину, від чого той впав на землю. ОСОБА_7 наніс потерпілому пару ударів в лице чи голову, чим бив, як бив він також точно не пам'ятає. Потім підійшов ОСОБА_18 і наніс пару ударів, потім підійшов він вдарив один раз в ділянку челюсті і пару ударів в спину і живіт, потім ОСОБА_20 вдарив один раз по нозі. Всі вони відійшли від потерпілого на 20 метрів, однак ОСОБА_18 знову побіг до потерпілого. Вони повернулися за ним та відтягнули ОСОБА_18 від потерпілого. Він удари не наносив другий раз, активним у побитті батька був саме ОСОБА_18 . Вони всі відійшли, а потім ОСОБА_7 викликав швидку допомогу, всі дочекались коли потерпілого забрали в лікарню. Вказав, що вони всі були в стані алкогольного сп'яніння, і ОСОБА_7 в тому числі. Вживали горілку всі, хто її приніс він не пам'ятає, об'єм пляшки складав приблизно 1-1,5 літри. На запитання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , вказав, що коли другий раз вони повернулись до потерпілого, його бив лише ОСОБА_18 , особисто він бачив як той бив потерпілого ногою в ніс, з якого пішла кров. Зазначив, що кросівок, в який був взутий ОСОБА_18 був у крові потерпілого. Зазначив, що ОСОБА_18 бив потерпілого і після того, як вдарив в ніс, однак кількість та куди точно саме наносив удари вказати не може. Вказав, що його зріст його 1,70 м, вага - 65 кг, ОСОБА_18 значно нижче за нього. У вчиненому розкаюється, вину визнає повністю.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_7 та повного визнання своєї вини ОСОБА_8 , винуватість останніх у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, доведена сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, досліджених судом першої інстанції, а саме:
- поясненнями потерпілого ОСОБА_25 , згідно яких він проживав разом зі своїм братом ОСОБА_21 в м. Знам'янка. Його брат поїхав до м. Кропивницький до свого родича, що проживає в мікрорайоні Масляниківка. Увечері йому зателефонував вказаний родич ОСОБА_26 та повідомив, що ОСОБА_21 перебуває в обласній лікарні. З братом він не спілкувався, останній у свідомості не був, мав значні тілесні ушкодження. Вважає, що обвинувачені заслуговують на суворе покарання за вчинене.
- поясненнями малолітнього ОСОБА_18 , який вказав, що неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 знав близько двох років до моменту подій. У травні 2019 року, приблизно о 15-16 год. він зустрівся зі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 біля магазину «Південний шлях» та пішли гуляти в сторону лісосмуги, де разом вживали спиртні напої (горілку), які на їх прохання купив незнайомий чоловік. Пізніше на мікрорайоні Кущівка зустріли його батька ОСОБА_21 , з яким він не спілкувався від народження. Після привітання ОСОБА_21 навздогін образив словесно його матір та спитав, де тут можливо купити горілку, тому розгнівався і запропонував товаришам побити батька, на що вони не заперечили. Всі разом вони направлялися за ОСОБА_21 . Дійшовши до посадки, приблизно 100 м., батько був попереду, він за ним, а позаду йшли ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 . У той час ОСОБА_7 наблизився до ОСОБА_21 і вдарив його ногою в спину, після чого останній упав на землю животом донизу. Надалі підійшов ОСОБА_8 , який бив батька ногами в область тулубу та ніг і пару разів руками по обличчю. Потім він багато разів наносив удари руками і ногами по тулубу та в лице. За ним ОСОБА_20 вдарив ногами ОСОБА_21 в область ніг, наступною ОСОБА_19 била по ногах та дала один ляпас по обличчю. ОСОБА_21 у цей час намагався піднятися. Після цього, всі разом відійшли на 300-400 м., а згодом він повернувся. Його батько лежав у крові на животі, нагнувшись над ним, наніс ще декілька ударів рукою в лице, в цей час підбігли ОСОБА_8 і ОСОБА_7 та відтягли його. ОСОБА_7 викликав швидку медичну допомогу, посадивши разом зі ОСОБА_8 потерпілого під дерево. По приїзду швидкої вони розійшлися по домівках;
- поясненнями свідка ОСОБА_20 , згідно яких він з хлопцями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_18 перебуває в дружніх відносинах. 12.05.2019 ближче до 18-ї години він з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 та подружкою ОСОБА_19 гуляли разом біля парку в мікрорайоні Масляниківки. Того дня всі разом нарівні вживали горілку, приблизно кожний по 400 гр., окрім ОСОБА_18 , який вживав трошки менше. У процесі вживання спиртних напоїв ОСОБА_18 розповів, що зі своїм батьком має погані відносини, він бив матір та сестру. Після того вони разом направилися по вул. Грибоєдова в сторону магазину «Південний шлях», де зустріли батька ОСОБА_18 - ОСОБА_21 , останній запитав у них де можна купити горілку і вони всі пішли в сторону річки, щоб зайти до магазину. ОСОБА_21 і ОСОБА_18 йшли попереду в декількох метрах, а вони позаду. ОСОБА_7 перший підійшов до чоловіка та штовхнув його в спину ногою, від чого той впав на землю. Потім ОСОБА_7 наніс декілька ударів батьку ОСОБА_18 долонею по обличчю. У цей час останні стояли в стороні. Наступним підійшов ОСОБА_18 та наніс удари ОСОБА_21 руками та ногами в область голови. Після цього потерпілого почав бити ОСОБА_8 руками і ногами по тулубу та голові. ОСОБА_19 нанесла удар в голову, а він бив ногами по ногах. Лице ОСОБА_21 було в крові. Надалі вони пішли прогулюватися, а потерпілий залишився лежати. Через деякий час вони помітили, що ОСОБА_18 відсутній та здогадалися, де останній може знаходитися, тому за ним побіг ОСОБА_8 . Коли він, ОСОБА_7 та ОСОБА_19 підійшли на місце, де знаходився ОСОБА_21 , то побачили, як ОСОБА_18 та ОСОБА_8 наносять потерпілому ще удари. Він, ОСОБА_7 та ОСОБА_19 забрали від потерпілого своїх друзів, почули, що останній «хрипить», тому ОСОБА_7 викликав швидку медичну допомогу, повідомивши, що знайшли чоловіка в посадці, якому зле. Приблизно через 15 хвилин проїхала швидка та ДСО. По приїзду швидкої, вони пішли до магазину, де купили ще спиртні напої, які всі разом, окрім ОСОБА_18 , вживали.
- поясненнями свідка ОСОБА_19 , відповідно до яких вона 12.05.2019 у другій половині дня біля магазину «Південний шлях» зустрілася з ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_18 , з якими раніше товаришувала, де на пропозицію хлопців погодилася випити горілки, яку останні мали при собі, тому пішли до лавочки, що знаходилася в лісі та разом розпили горілку. Хто наливав спиртні напої не пам'ятає, однак ОСОБА_7 теж вживав алкоголь. Після того вони йшли стежкою вздовж лісу, коли хтось з хлопців сказав, що бажає випити ще горілки. По дорозі вони зустріли батька ОСОБА_18 , про якого дізналася зі слів останнього. ОСОБА_21 запитав їх де можна купити горілки. ОСОБА_18 та ОСОБА_21 йшли попереду та розмовляли незрозумілою їй мовою. Потім до неї підійшов ОСОБА_18 та розповів всім, що батько раніше знущався з нього і з його сім'ї. Після цього ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_21 і наніс удар ногою в спину, від чого чоловік упав, і ОСОБА_7 наніс удари долонями по обличчю. Після підбіг ОСОБА_18 , сказавши, що сам розбереться з батьком, та почав бити ногами і руками по всьому тілу. Далі ОСОБА_8 наносив удари ОСОБА_21 разом зі ОСОБА_18 і самостійно, в голову та по тулубу. Вона вдарила кулаком по тулубу ОСОБА_21 , а згодом її відтягнув ОСОБА_20 , який теж вдарив його пару разів ногою по нозі. Не пам'ятає чи хтось з компанії намагався зупинити бійку. Вона та хлопці відійшли від ОСОБА_21 на 50-60 метрів. Потім ОСОБА_18 знову пішов до батька, а за ним побігли ОСОБА_20 і ОСОБА_7 , забрали ОСОБА_18 , та всі разом пішли в сторону заправки. Тоді знову ОСОБА_18 побіг до батька, а за ним інші та побачили, що батько хрипів. ОСОБА_18 запропонував викликати ШМД. Потерпілого посадили під дерево, щоб той не захлинувся кров'ю. На місце виклику приїхала державна служба охорони, а після цього швидка медична допомога;
- поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_27 , згідно яких він працює в КЗ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ». На підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.10.2020 ним проведено дослідження. Так, враховуючи надані матеріали допитів під час судових засідань та матеріали слідчих експериментів, ухвалу про призначення експертизи та інші матеріали кримінального провадження, надав висновок. Визначати хто саме наносив тілесні ушкодження не входить до компетенції судово-медичного експерта, оскільки його компетенцією є визначення характеру, локалізації, давності спричинення, порядку нанесення, тому встановити ступінь тяжкості нанесених саме обвинуваченим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_21 не представляється можливим. Окрім того, той комплекс травми, що завданий ОСОБА_21 , від яких останній помер, оцінювався в комплексі черепно-мозкової та черепно-лицьової травми. Взагалі, тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_21 , були багаторазової локальної дії. Нанесення, як зазначається в матеріалах справи, ударів ОСОБА_21 особами, що є свідками по справі, не відображені під час проведення експертизи трупа, оскільки не всі тілесні ушкодження можуть проявлятися, зважаючи на різні причини, серед яких наприклад те, що ОСОБА_21 був одягнений. Тілесні ушкодження в ділянку обличчя за напрямком та силою нанесення не можна врахувати, однак, саме нижня щелепа була місцем прикладання сили. Про характерний одноразовий вплив не можна говорити, оскільки це також є комплексна травма, від якої відбувся набряк головного мозку. Щодо нанесення ушкоджень середнього ступеню тяжкості, то характер перелому ребер, що описані в експертизі, вказує на те, що це є згинальні переломи, які є непрямими, тобто відбувалося не обов'язково точкове прикладення в тому місці, де зламалося ребро, це могли бути віддалені удари, що призвели до ушкодження ребер. Тілесні ушкодження в області грудної клітини, які б вказували на локальну точкову травмувальну дію, відсутні.
Також, винуватість неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, доводиться письмовими доказами, які зібрані у даному кримінальному провадженні та були досліджені безпосередньо судом, а саме:
- довідкою КНП «Кіровоградська обласна лікарня КОР», згідно якої 12.05.2019 до приймального відділення КНП «КОЛ КОР» звернулася невстановлена особа з приводу надання їй медичної допомоги у зв'язку з ВЧМТ, переломом склепіння і основи черепа (Т.2, а.к.п.10);
- інформацією з КНП «Кіровоградська обласна лікарня КОР» від 15.05.2019 за вих. №2343/01-16-15, згідно якої ОСОБА_21 , 1967 року народження, медична картка стаціонарного хворого № 8000, знаходився у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КОЛ з 12.05.2019 по 14.05.2019. Хворий помер. Діагноз: Важка відкрита проникаюча ЧМТ. Забій головного мозку важкого ступеню. Множинні перелами кісток склепіння та основи черепу у ПЧЯ. Набряк головного мозку. Перелом нижньої щелепи з обох сторін, перелом верхньої щелепи, перелом кісток носу, носова кровотеча. Параобрітальні гематоми обох очей. Множинні садна та гематоми обличчя. Гостра дихальна недостатність ІІІ ст. Гостра серцево - судинна недостатність (Т.2, а.к.п.11);
- даними протоколу огляду місця події від 12.05.2019, згідно якого слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд приміщення кімнати №1 санпропускника, що розташований в КПН «КОЛ КОР», де виявлено та вилучено одяг та взуття ОСОБА_21 , з плямами речовини бурого кольору та нашаруванням бруду (Т.2, а.к.п.12);
- даними протоколу огляду місця події від 13.05.2019 з додатками, згідно якого слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, в присутності двох понятих, проведено огляд відкритої ділянки місцевості, що являє собою ґрунтову дорогу, яка розташована паралельно пров. Гулака Артемовського в м. Кропивницький, в сторону водойми. По обидві сторони дороги знаходиться лісосмуга. Під час огляду виявлено чорний пластиковий гребінець та сліди РБК, які поміщені в паперові конверти (Т.2, а.к.п.13-17);
- даними протоколу огляду місця події від 14.05.2019, а саме огляду трупа - ОСОБА_21 , 1967 року народження, який проведено у спецкімнаті, розташованої за адресою: просп. Університетський, 2/5, м. Кропивницький. Зі слів працівників обласної лікарні останній доставлений до закладу 12.05.2019 з діагнозом: важка відкрита ЧМТ, забій головного мозку, перелом кісток черепу, перелом нижньої щелепи і перелом кісток носу (Т.2, а.к.п.20-21);
- копією лікарського свідоцтва про смерть та довідкою про причину смерті КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 500 від 14.05.2019, згідно яких, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи у стаціонарі обласної лікарні, причиною смерті стали травми отримані 12.05.2019: субарахноїдальний крововилив, перелом основи черепу, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом (Т.2, а.к.п.22);
- даними протоколу огляду місця події від 13.05.2019 з додатком, згідно якого в ході огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , на кухні виявлено та вилучено одяг, а саме: кофту синього кольору з капюшоном зі слідами РБК, темно-сині штани, пару чорних шкарпеток, пару чорних кросівок «Nike» з плямами РБК (Т.2, а.к.п.25-26);
- висновком судово-медичної експертизи № 450 від 14.06.2019, згідно якого: при дослідженні трупа ОСОБА_21 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: крововилив в м'які тканини потиличної ділянки голови, крововиливи під м'яку мозкову оболонку в ділянці задньої частини лівої і правої тім'яної долей і мозочка; осколкового перелому лобової кістки по центру, лінійного перелому верхньої стінки лівої орбіти, синців в ділянці правого і лівого ока, саден в ділянці лівого ока, носа, підборіддя; черепно-лицевої травми у вигляді переломів кісток носа, відриву лівої виличної кістки, перелом в ділянці лівої гілки нижньої щелепи; симетричних переломів ребер по середньоключичній лінії. Морфологічні особливості, взаємне розташування ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми і черепно-лицевої травми можуть вказувати на те, що вони могли утворитись від багаторазової локальної дії тупого твердого предмету (предметів) індивідуальні особливості якого (яких) не відобразились. Дані тілесні ушкодження могли виникнути орієнтовно від 3 до 7 днів до моменту судово-медичного дослідження трупу в морзі. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової і черепно-лицевої травми в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя п. 2,1.3 б. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мають ознаки середньої ступені тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я п. 2.2.2.
Смерть ОСОБА_21 знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з тілесними ушкодженнями, яка настала від закритої черепно-мозкової травми, що включає в себе перелом кісток склепіння і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкові оболонки, забій головного мозку.
Морфологічні особливості, взаєморозташування тілесних ушкоджень при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_21 виключають можливість виникнення ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи.
При судово-медичному токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_21 не виявлено в крові етиловий спирт і наркотичні речовини (Т.2, а.к.п.36-45);
- висновком судово-медичної експертизи № 817-818 від 03.06.2019 шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_21 , згідно якого органи останнього мають «Отёк головного мозга. Субарахноидальное кровоизлияние. Ушиб в мозжечке и среднем мозге. Белко-жировая дистрофия гепатоцитов» (Т.2, а.к.п.46-47);
- даними протоколу слідчого експерименту від 14.05.2019 за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_19 , що мав відеофіксацію, диск з якою переглянутий в судовому засіданні, під час якого остання розповіла щодо обставин та механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_21 , яке мало місце 12.05.2019 біля річки у лісосмузі, поруч з пров. Г.Артемовського, що в м. Кропивницький. Свідок вказала, що на початку конфлікту з ОСОБА_21 , ОСОБА_7 першим штовхнув останнього рукою в спину, від чого той впав на живіт. Після чого ОСОБА_7 наніс приблизно 3 удари ОСОБА_21 в область спини, потім пару ударів кулаками в обличчя. ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_21 ногою в область ніг та ногою в голову, а після кулаками в голову. Наступним ОСОБА_18 наносив удари в область грудної клітини, потім в голову кулаками. Вона відтягнула ОСОБА_18 і сама нанесла ОСОБА_21 удари рукою по тулубу. Після цього ОСОБА_20 ударив чоловіка ногою по ногах. ОСОБА_21 вони залишили та відійшли приблизно на 100 м. Пізніше ОСОБА_18 повернувся, вслід за ним побіг ОСОБА_20 і вона, щоб забрати ОСОБА_18 , який знову наносив удари ОСОБА_21 , коли той ще був у свідомості. Вони разом пішли гуляти, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_20 бажали додатково вжити горілки, через деякий час повернулися і ОСОБА_18 знову наніс удари ОСОБА_21 , який вже був в положенні сидячи. Коли інші підійшли, то відтягнули ОСОБА_21 під дерево та викликали швидку медичну допомогу, перед якою приїхала служба охорони (Т.2, а.к.п.71-74);
- даними протоколу слідчого експерименту від 14.05.2019 за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_20 , що мав відеофіксацію, диск з якою переглянутий в судовому засіданні, під час якого останній розповів щодо обставин та механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_21 , яке мало місце 12.05.2019 біля річки у лісосмузі, поруч з пров. Г.Артемовського, що в м. Кропивницький. Так, свідок вказав, що він гуляв з ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_18 , з якими вживали горілку. Пізніше зустріли ОСОБА_21 , який виявився батьком ОСОБА_18 . Момент як ОСОБА_21 впав не бачив. ОСОБА_18 бив свого батька по голові та ногою в область тулуба. ОСОБА_8 наніс удари йому руками по тулубу і один раз в голову. ОСОБА_7 вдарив долонями в лице ОСОБА_21 4-5 разів. ОСОБА_19 била руками по тулубу, а він ногами по ногах. Після чого всі разом пішли шукати горілку. ОСОБА_18 повернувся, сказавши, що хоче поговорити з батьком, після чого наздогнав їх. ОСОБА_21 під час нанесення ударів перебував у свідомості, на голові у нього була кров, опору не чинив. Потім, приблизно через пів години, вони повернулися, чоловік перебував у положенні сидячи. ОСОБА_18 наніс удар ногою в область обличчя, а ОСОБА_7 сказав, що потрібно викликати ШМД. Він зі ОСОБА_18 відтягнули ОСОБА_21 до дерева, де поклали (Т.2, а.к.п.87-90);
- даними протоколу слідчого експерименту від 03.07.2019 за участю неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_8 , що мав відеофіксацію, диск з переглянутий в судовому засіданні, під час якого останній розповів щодо обставин та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_21 , яке мало місце 12.05.2019 біля річки у лісосмузі, поруч з провул. Г. Артемовського, що в м. Кропивницький, а саме, що в той день, близько 6-ї години вечора він разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , гуляли біля річки у лісосмузі. Пізніше всі зустріли батька ОСОБА_18 - ОСОБА_21 , який запитав у них де можна купити горілку. Йдучи за алкогольними напоями, ОСОБА_18 та його батько, пішли вперед від інших та сварились. ОСОБА_7 підбіг до батька ОСОБА_18 та з підприжкою наніс йому удар правою ногою в область спини, від чого той впав на живіт, ОСОБА_18 другим наніс удари в область грудної клітини та обличчя, він вдарив ОСОБА_21 кулаком правої руки в обличчя та наніс 3 удари в область спини та живота. Коли ОСОБА_21 лежав на правому боці, ОСОБА_7 наніс удари ногою в область шиї чи голови. Він відійшов і не бачив надалі спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Пізніше до нього підійшли всі останні, а через деякий час повернувся ОСОБА_18 , він за ним, а потім ОСОБА_7 повернулися до ОСОБА_21 і посадили його під дерево, згодом приїхала служба охорони та швидка медична допомога (т.2, а.п.129-130);
- даними протоколу слідчого експерименту від 30.07.2019 за участю малолітнього свідка ОСОБА_18 , що мав відеофіксацію, диск з якою переглянутий в судовому засіданні, під час якого останній розповів щодо обставин та механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_21 , яке мало місце 12.05.2019 біля річки у лісосмузі, поруч з провул. Г.Артемовського, що в м. Кропивницький. Так, ОСОБА_18 вказав, що він, ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 та ОСОБА_19 гуляли, а згодом зустріли його батька і він запропонував друзям вдарити його, оскільки батько виразився нецензурною лайкою в його сторону, через що виник конфлікт. Першим наносив удари ОСОБА_21 - ОСОБА_7 в спину, від чого той впав на живіт. Потім підійшов ОСОБА_20 та вдарив руками по тулубу та по ногах. Він бив руками по тулубу (найбільше) та в лице, ногою в лице. Потім найбільше бив ОСОБА_7 , а саме в лице, по ногах та по тулубу, а саме по черзі кулаками рук та ногами, в загальній кількості було 10-15 ударів. ОСОБА_21 у цей час намагався чинити опір. ОСОБА_8 бив його батька в лице та по голові. Згодом ОСОБА_20 сказав ОСОБА_7 , що досить. У ОСОБА_21 була кров. ОСОБА_7 поклав ОСОБА_21 під дерево та викликав швидку медичну допомогу (Т.2, а.к.п.226-229);
- висновком судово-медичної експертизи від 29.10.2020, згідно якого:
механізм утворення тілесних ушкоджень від багаторазової локальної дії на тілі ОСОБА_28 не суперечить обставинам, вказаним під час проведення судового допиту та слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 . Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми і черепно-лицевої травми в сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер мають ознаки середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я. Визначення хто саме спричинив тілесні ушкодження не входить до компетенції лікаря судово-медичного експерта (Т.3, а.к.п.166-171).
Вказані докази є логічними, послідовними та повністю узгоджуються між собою, оцінені судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КПК України на предмет їх належності, допустимості, та не викликають у колегії суддів сумнівів у їх правдивості.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції проаналізувавши всі досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, обґрунтовано визнав доведеною винуватість неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і правильно кваліфікував їх дії, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
Твердження захисника - адвоката ОСОБА_10 , законного представника ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 з приводу того, що неправильно застосований закон України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації дій останнього, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, з посиланням, що від нанесення ударів обвинуваченим ОСОБА_7 не могла настати смерть потерпілого, а спричинити йому він міг лише легкі тілесні ушкодження, на думку колегії суддів, є безпідставними, з огляду на таке.
Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії неповнолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та малолітнього ОСОБА_18 з самого початку були спільними, узгодженими та активними.
Так, на пропозицію малолітнього ОСОБА_18 , побити його батька,ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодилися та разом із потерпілим ОСОБА_21 прослідували всі до лісосмуги.
З показань наданих у суді першої інстанції свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , вбачається, що перший удар ногою у спину потерпілому спричинив саме ОСОБА_7 , від чого той впав на землю, а потім обвинувачений ОСОБА_7 наніс ще декілька ударів долонею по обличчю потерпілого, що не суперечить поясненням, які надав в апеляційному суді інший обвинувачений ОСОБА_15 .
Про нанесення обвинуваченим ОСОБА_7 значної кількості тілесних ушкоджень потерпілому вказував під час проведення слідчого експерименту і малолітній ОСОБА_18 , вказавши, що ОСОБА_7 наніс по черзі кулаками рук та ногами удари потерпілому в лице, по ногах та тулубу, всього в загальній кількості 10-15 ударів.
Колегія суддів визнає вказані показання свідків достовірними, що є логічними та узгоджуються між собою та фактичними обставинами справи і іншими доказами по справі у їх сукупності, зокрема протоколами слідчих дій та висновками судово-медичних експертиз.
Тому, твердження обвинуваченого ОСОБА_7 , що він наніс лише два ляпаси в обличчя потерпілого, на думку колегії суддів є надуманими і такими, що надані з метоюзменшити свою відповідальність за скоєне та є спробою перекласти її на інших осіб причетних до злочину, адже під час допиту в апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_7 сам вказував, що наніс потерпілому 5 ударів.
На думку колегії суддів, обвинувачений ОСОБА_7 , подолавши таким чином можливий опір потерпілого, тим самим надав можливість малолітньому ОСОБА_18 , який є невеликого зросту та худорлявої статури, а також обвинуваченому ОСОБА_8 , який також є значно нижчого зросту та меншої статури ніж обвинувачений ОСОБА_7 , надалі наносити тілесні ушкодження потерпілому, який вже перебував у положенні лежачі на землі.
З пояснень обвинуваченого ОСОБА_7 , наданих в апеляційному суді, вбачається, що він пасивно спостерігав за протиправними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_18 , які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_21 та не вживав жодних заходів до їх припинення, аж допоки не побачив, сильну кровотечу з носа потерпілого та не почув тяжке дихання потерпілого.
Колегія суддів вважає, саме вчинення таких дій обвинуваченим ОСОБА_7 свідчить про те, що він бажав заподіяти потерпілому тілесні ушкодження та діяв з відповідним умислом, однак щодо наслідків не передбачав, що в результаті його спільних дій разом із ОСОБА_8 та особою, щодо якої застосовано заходи виховного характеру, а саме ОСОБА_18 , через деякий час настане смерть потерпілого.
Зважаючи на те, що в діях обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та особи, щодо якої застосовано заходи виховного характеру ОСОБА_18 була узгодженість стосовно об'єкту злочину та його об'єктивної сторони, що полягало у спільному нанесенні потерпілому ОСОБА_21 тілесних ушкоджень (ударів) у різні ділянки тіла, у тому числі і в життєво важливі (голову, тулуб в області знаходження легень), відсутність жодних заходів щодо припинення злочинних дій один одного, що свідчить про спільність їх дій для досягнення єдиного злочинного результату, колегія суддів вважає доведеним наявність у діях обвинувачених спільного умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.
Крім того, колегія суддів враховує і ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_7 є значно вищого зросту та більшої статури, ніж інші учасники побиття потерпілого, а саме обвинувачений ОСОБА_8 та особа, щодо якої застосовано заходи виховного характеру ОСОБА_18 , що об'єктивно вказує на те, що він є фізично значно сильніший від останніх, а тому у разі відсутності активних дій у побитті потерпілого з боку обвинуваченого ОСОБА_7 , є мало можливим спричинення тої кількості та тяжкості тілесних ушкоджень, що виявлені при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_21 , а саме тих від яких і сталася смерть останнього.
Доводи захисника - адвоката ОСОБА_10 з приводу того, що ОСОБА_7 викликав швидку медичну допомогу для потерпілого ОСОБА_21 лише вказує на суб'єктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, які для нього були не очікувані.
Згідно судово-медичної експертизи № 450 від 14.06.2019 смерть потерпілого знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з тілесними ушкодженнями, закритої черепно-мозкової травми, що включає в себе перелом кісток склепіння і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкові оболонки, забій головного мозку. Взаємне розташування ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми і черепно-лицевої травми можуть вказувати на те, що вони могли утворитись від багаторазової локальної дії тупого твердого предмету (предметів).
З пояснень наданих в суді першої інстанції судово-медичним експертом ОСОБА_27 , вбачається, що той комплекс травми, який завданий ОСОБА_21 , і від яких останній помер, оцінювався в комплексі черепно-мозкової та черепно-лицьової травми. Спричинені потерпілому тілесні ушкодження, були багаторазової локальної дії.
Тобто, з механізму нанесення тілесних ушкоджень, їх локалізації, кількості нанесених ударів убачається умисел на нанесення обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ударів потерпілому невизначеної сили.
У цьому контексті необхідно виходити з правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 28 травня 2015 року у справі № 5-25кс15. Зокрема, якщо, цілеспрямовано наносячи удари, особа не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров'ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено ним потерпілому, то в цьому випадку така особа діє з невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого вона хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров'ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди. У таких випадках винувата особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Що стосується смерті потерпілого, то в її настанні присутня лише необережна форма вини, бо хоча він і не бажав цього настання і навіть свідомо не допускав його, але повинен був і міг передбачити, що внаслідок його злочинних дій може настати і такий наслідок, як смерть потерпілого.
Таке поєднання умислу та форми вини підтверджує правильність висновків суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду щодо необхідності кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 саме за ч. 2 ст. 121 КК України.
Підстав для кваліфікації дій ОСОБА_7 , за менш тяжким кримінальним законом або для закриття провадження за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, як про це висловила прохання сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_7 , - колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 щодо непритягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, обвинувачення яким не було висунуто, не ґрунтуються на вимогах КПК України, оскільки у даному випадку судом першої інстанції, з належним дотриманням положень ч. 1 ст. 337 цього Кодексу, судовий розгляд проведений лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в його межах.
Призначене покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на думку колегії суддів відповідає вимогам статей 65, 102, 103 КК України.
При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції враховано, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, а за місцем навчання - посередньо, раніше судимий вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.12.2017 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України з іспитовим строком на 2 роки, однак, належних висновків для себе не зробив, продовжив злочинну діяльність та в період відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, однак згідно довідки № 6892 від 20.07.2019 перебуває на обліку в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» з приводу легкої розумової відсталості. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 246 від 12.07.2019 ОСОБА_7 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічними розладами не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України. У відношенні інкримінуємого йому діяння слід вважати осудним, застосування заходів медичного характеру не потребує (Т.2 а.к.п.198-200).
Згідно довідки Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького № 489 від 24.09.2019 ОСОБА_7 перебував на обліку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування з 13.10.2017. Представник сектору ювенальної превенції відділу превенції патрульної поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області вказав, що ОСОБА_7 декілька років перебував на обліку в поліції, за час якого з останнім проводилися профбесіди, відбувалися відвідування його місця проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_7 судом першої інстанції визнано вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому неповнолітньому ОСОБА_8 судом першої інстанції враховано тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, проживає разом з батьками та із сестрою ОСОБА_29 , згідно характеристики ТОВ «Прод-Інвест» № 125 від 02.07.2019 за місцем роботи характеризується, як добросовісна, неконфліктна особа.
Відповідно до довідки Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького № 1702 від 10.07.2019 на обліку в управлінні ОСОБА_8 не перебуває. Згідно акту обстеження умов проживання вказаного управління від 09.07.2019, неповнолітньому ОСОБА_8 за місцем мешкання створені належні умови для його виховання, розвитку та проживання.
Згідно пояснень представника Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького неповнолітній ОСОБА_8 на обліку управління не перебуває, має задовільні умови проживання. Представник сектору ювенальної превенції відділу превенції патрульної поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області вказав, що неповнолітній ОСОБА_8 перебував на обліку в поліції у зв'язку з вчиненням даного злочину, однак згодом був знятий, за час якого з останнім проводилися профбесіди, відбувалися відвідування його місця проживання, в ході яких зауважень з приводу поведінки останнього не було.
Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 - визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_30 виключно в умовах ізоляції від суспільства та обґрунтовано призначив йому мінімальне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, при цьому належним чином врахувавши і положення п. 3 ч. 3 ст. 102 КК України, а також правильно дійшов до висновку про можливість призначення покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, що передбачена санкцією статті обвинувачення, а саме ч. 2 ст. 121 КК України, та про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання з урахуванням положень статей 75, 104 КК України. Таке покарання на переконання колегії суддів буде достатнім і необхідним для виправлення обвинувачених та запобігання вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, колегія суддів зауважує, що як зазначено в обвинувальному акті, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_31 та ОСОБА_8 , не встановлено (Т.1, а.к.п.9).
А отже, за таких обставин суд першої інстанції вийшов за межі обвинувачення, а тому зазначену у вироку суду обставину, яка обтяжує покарання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_31 та ОСОБА_8 , а саме - вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння, слід виключити з його мотивувальної частини.
Наведене узгоджується із правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 25.08.2021 (справа № 215/2274/18).
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про незаконність вироку в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , то вони не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах провадження.
Як вбачається із вироку суду, покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_8 призначене із застосуванням положень ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 69 КК України при наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Відповідно до мотивувальної частини вироку суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, правильно врахував дві обставини, які пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме те, що він вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, визнав повністю свою вину у його скоєнні, щиросердно покаявся та сприяв розслідуванню злочину, а отже наявність цих обставин, у поєднанні із даними про особу обвинуваченого дали суду першої інстанції обґрунтовані підстави для застосування при призначенні покарання ОСОБА_8 , положень ч. 1 ст. 69 КК України, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, шляхом призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність вироку в частині застосування до ОСОБА_8 судом першої інстанції вимог ст.ст. 75, 104 КК України.
Як вбачається із вироку суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_8 врахував дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, а також а також і те, що до подій 12.05.2019 та в послідуючому ОСОБА_8 кримінальних правопорушень не вчиняв та до кримінальної відповідальності не притягувався.
Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що хоч суд у вироку і не вказав, але фактично врахував долучену до справи досудову доповідь відділу пробації щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 за результатами якої відділом пробації зроблено висновок про можливість виправлення неповнолітнього ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі на певний строк (Т.1 а.к.п.127- 130).
Зазначені обставини у їх сукупності вказують на законність висновків суду першої інстанції про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання із випробуванням та необґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора у цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Аналізуючи обставини, із якими було пов'язане призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, у поєднанні із даними, які характеризують особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про те, що призначене неповнолітньому ОСОБА_8 покарання із застосуванням положень ст.ст. 69, 75 та 104 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для посилення цього покарання, в тому числі і шляхом ухвалення рішення про реальне відбування призначеного покарання, як того просить прокурор у своїй апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Відтак, всі обставини, на які посилається прокурор, судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання враховані, тому доводи прокурора про м'якість призначеного йому покарання не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Також, доводи прокурора про те, що судом безпідставно враховано обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_8 - активне сприяння розкриттю злочину, яка на думку прокурора не підтверджена матеріалами кримінального провадження, а тому, положення ст. 69 КК України, щодо ОСОБА_8 застосовано судом неправильно, що призвело до м'якості призначеного покарання є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 , як в ході досудового розслідування, так і в судовому засіданні, як суду першої так і апеляційної інстанції, свою винуватість у вчиненому злочині повністю визнавав та добровільно надавав послідовні показання щодо фактичних обставин справи, які повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, що свідчить саме про те, що вказаними діями він активно сприяв розкриттю злочину.
Посилання прокурора, як на підставу для скасування вироку суду першої інстанції, через відсутність відомостей у вироку щодо досудової доповіді стосовно неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на думку колегії суддів є неспроможними.
Як вбачається з вироку, судом першої інстанції у повній мірі дослідженні характеризуючі дані стосовно неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,і така інформація відображена у вироку суду в достатньому обсязі. Більше того, сам лише факт того, що судом не зазначено у вироку відомостей про наявність у даній справі досудової доповіді стосовно обвинувачених, яка складена уповноваженим органом пробації і міститься в матеріалах кримінального провадження (Т.1 а.к.п.127-135), не може вказувати на те, що вона не була врахована судом при призначенні покарання обвинуваченим, а тому і не може бути підставою для скасування вироку суду.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 та його законного представника - ОСОБА_11 слід залишити без задоволення.
Проте, на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України, вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.01.2021 стосовно неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку суду врахування судом першої інстанції обставини, яка обтяжує покарання неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , а саме вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 та його законного представника - ОСОБА_11 - залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.01.2021 стосовно неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі ч. 2 ст. 404 КПК України - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду врахування судом обставини, яка обтяжує покарання неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
У решті даний вирок суду залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який утримується під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2