Справа № 344/14861/21
Провадження № 11-сс/4808/260/21
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
28 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваний ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката - ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді триманння під вартою щодо ОСОБА_8 , -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21 вересня 2021 року задовольнено клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором та застосовано щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.4 ст.296, ч.1ст.121 Кримінального кодексу України (далі КК), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 17 листопада 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК, а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджуються наявними в матеріалах кримінальних проваджень доказами. З урахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.4 ст.296, ч.1ст.121 КК, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризиків, і є співмірним та доцільним для забезпечення дієвості кримінального провадження.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , подала АС, в якій покликається на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки таке судове рішення порушує законні права та інтереси її підзахисного, а також те, що слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, всебічно не з'ясував усіх обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного такого виняткового заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою. Крім цього, зазначає, що застосований щодо її підзахисного запобіжний захід, є занадто суворим.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та встановити йому зобов'язання відповідно до ч.5 ст.194 КПК .
Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , пояснення захисника та підозрюваного, які просять скасувати ухвалу слідчого судді, застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту; пояснення прокурора, який вважає АС захисника безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого суддді без змін, перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду та додані документи, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону слідчий суддя в повній мірі дотримався.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оскільки запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження, то колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики базуються на припущеннях, оскільки наявність заявлених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню з боку обвинуваченого обґрунтовуються фактичними даними, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091010000988 від 19.09.2021 року про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1ст.121 КК.
З ухвали слідчого суддді вбачається, що 19 вересня 2021 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цих кримінальних правопорушеннь.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв'язку, зокрема: відомостями, які містяться в протоколах огляду місця події, протоколах допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом огляду речового доказу, а саме відеозаписів із камер зовнішнього відеоспостереження, які розташовані на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , речовими доказами, які були вилучені у ході оглядів місця події та іншими доказами у їх сукупності.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 КК, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , належать до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, у якому підозрюється ОСОБА_8 .
На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов правильного висновку, що наявні у провадженні докази, свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Також суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя вмотивовано прийшов до висновку, дотримавшись вимог закону, що в даному випадку мають місце відповідні ризики, а саме спроби підозрюваного здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
З вищевикладеного вбачається, що є обґрунтований ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК (переховування від органу досудового розслідування та суду), який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_8 , перебуваючи на волі зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покарання за які передбачено виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки, постійного місця проживання у м. Івано-Франківську останній не має та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того,апеляційний суд вважає, що є обґрунтований ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК (незаконний вплив на свідків). Так, підозрюваний ОСОБА_8 в разі обрання йому іншого менш суворого запобіжного заходу об'єктивно матиме можливість вчиняти тиск на потерпілого ОСОБА_13 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки підозрюваний з ними знайомий, проживає неподалік.
Окрім цього, є обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України КПК (вчинення іншого кримінального правопорушення), який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше засуджений за вчинення злочину проти статевої свободи та недоторканості.
Щодо доводів захиснка про застосування цілодобового домашнього арешту, апеляційний суд визнає їх не слушними. Оскільки підозрюваний ОСОБА_8 не має постійного місця проживання у м. Івано-Франківську останній не має та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що надасть йому змогу безперешкодно покинути межі області. Також, підозрюваний являється чоловіком ОСОБА_11 , із якою спільно проживає, що дасть можливість йому вчиняти тиск на неї.
Врахувуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, вагомість доказів щодо повідомленння підозри, покарання, яке може бути призначено підозрюваному в разі засудження останнього, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що перебуваючи на волі, він може викликати ризики переховування від органів слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дослідивши всі обставини справи та наявність ризиків, що вказані вище, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
Колегія суддів визнає, що тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо нього, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Що стосується доводів захисника щодо незаконності та необґрунтованості ухвали, то такі, на думку колегії суддів, є безпідставними, позаяк судом було належним чином перевірено та досліджено матеріали клопотання, дані, які характеризують особу підозрюваного, а також мотивовані висновки та наведені обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , які б були безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали.
За таких обставин, АС захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката - ОСОБА_9 не підлягає до задоволення.
З урахуванням наведеного та керуючись, ст.ст. 182, 183, 404, 405, 407 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката - ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 21 вересня 2021 року про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 17 листопада 2021 року включно- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_5
ОСОБА_4