28 вересня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019260230000174 від 05.10.2019 р., №12019260230000183 від 02.11.2019 р., №12019260230000200 від 12.12.2019 р., відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодністровськ, Чернівецької області, громадянина України, українця, не працюючого, освіта повна загальна середня, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-09.06.2003 р. Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
-07.04.2004 р. Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;
-01.02.2007 р. Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.1 ст. 395 КК України до штрафу в розмірі 510,00 грн.;
-22.08.2008 р. Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 121, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі;
ЄУНСС №719/598/19 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-кп/822/351/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185,
ч.1 ст. 122 КК України
-18.08.2015 р. Новодністровським міським судом Чернівецької області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту;
-30.03.2017 р. Новодністровським міським судом Чернівецької області за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який 06.07.2017 р. змінено Апеляційним судом Чернівецької області на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, провадження за ч.2 ст. 307 КК України - закрито, засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до 2 місяців арешту, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги.
На вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області від 08 липня 2021 року захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Цим вироком, ОСОБА_7 , - визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч.2 ст. 185 КК України і за його вчинення призначено покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці;
- ч.3 ст. 185 КК України і за його вчинення призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 остаточну міру покарання - позбавлення волі строком на 3 роки.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з дати затримання.
ОСОБА_7 - виправдано за ч.1 ст. 122 КК України у зв'язку із недоведеністю його вини.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на загальну суму 3269,00 г н. (три тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Доводи апеляційної скарги учасника провадження.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , в своїй апеляційній скарзі вважає, що вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області ухвалений з порушенням вимог ч.1 ст. 370 КПК України, оскільки винесений без урахування дійсних обставин справи та ухвалений помилково, тому його не можна вважати чинним і він підлягає скасуванню.
Зазначає, що стороною обвинувачення в ході досудового слідства та судового розгляду справи, не доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину за епізодом від 11.10.2019 року, а надані досудовим слідством докази вини ОСОБА_7 є неналежними і ґрунтуються тільки на показах потерпілого ОСОБА_9 , який на той час перебував в стані алкогольного сп'яніння, а допитані в ході судового слідства свідки, ніяким чином не підтверджують його вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Не погоджується і з обґрунтуванням у вироку кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України за епізодом від 05.10.2019 року, оскільки ні під час досудового слідства, ні в суді, не було чітко встановлено у потерпілих чи були двері автомобіля постійно відкриті навстіж. Не дано відповіді і на питання: чи вони просто прикривалися, т.я. потерпілі в ньому зберігали товар, яким торгували на ринку і їм часто приходилося заходити в автомобіль. В цьому випадку також не приходиться говорити про наявність в автомобілі охоронної сигналізації, так як в даній ситуації автомобіль не був і не міг бути під охоронною сигналізацією.
Вважає, що суд проігнорував той факт, що у справі фактично відсутні докази вини ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах. Наявні самі припущення та сумніви, а тому обвинувальний вирок є незаконним.
Аналіз показів свідків та досліджених доказів у їх сукупності з встановленими ознаками та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, дозволяє поза розумним сумнівом дійти висновку щодо не доведеності стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому в вину кримінальних правопорушень.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, під час не знятої та не погашеної судимості, 11 жовтня 2019 року о 22 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири за адресом: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_10 та в якій на той час перебував ОСОБА_9 , після спільного розпивання алкогольних напоїв, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету особистого збагачення, корисливий мотив, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон ОСОБА_9 марки «Nokia», модель «Lumia 920 Black RM-821», imei НОМЕР_1 , вартість якого станом на момент проведення дослідження - 30.11.2020 р. могла становити 741,67 грн.. В подальшому ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення залишив та викраденими речами розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 741, 67 грн..
Вказане діяння ОСОБА_7 містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Окрім того, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, під час не знятої та не погашеної судимості, 05 жовтня 2019 року о 13 год. 10 хв., перебуваючи на міському ринку м. Новодністровськ, Чернівецької області, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, таємно проник через закриті двері до салону автомобіля марки «Мерседес-бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був у законному користуванні ОСОБА_11 , звідки викрав: мобільний телефон марки «ZTE», модель «Blade X3 T620 A452 Gold», бувший у використанні 3 роки, у робочому стані без суттєвих пошкоджень, ринкова вартість якого на момент вчинення правопорушення могла становити 649,75 грн., чохол до мобільного телефону з написом «Never stop dreaming», бувший у використанні 3 роки, у робочому стані без суттєвих пошкоджень, ринкова вартість якого на момент вчинення правопорушення могла становити 59,15 грн., ліхтарик чорного кольору, марку та модель не встановлено, бувший у використанні 2 роки, в робочому стані без суттєвих пошкоджень, ринкова вартість якого на момент вчинення правопорушення могла становити 103,40 грн., що належать ОСОБА_11 , а всього на загальну суму 812,30 грн..
В той же час, ОСОБА_7 , діючи єдиним злочинним умислом, з салону вищевказаного автомобіля викрав: одну пару нових спортивних чоловічих штанів марки «TOVTA», моделі «RK8808», ринкова вартість яких станом на 30.11.2020 р. могла становити 218,07 грн., ліхтарик світлодіодний марки «Right Hausen», модель «Ever HN 31.5.03.2 3W + 20 SMD LED», ринкова вартість якого станом на 30.11.2020 р. могла становити 139,82 грн., що належать ОСОБА_12 , а всього на загальну суму 357, 89 грн..
В подальшому ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув та викраденими речами розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 збитків на загальну суму 1170,19 грн..
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 185 КК України.
Крім того, згідно зміненого обвинувального акту (т.4 а.п.213-219) ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти життя і здоров'я особи, 11 грудня 2019 року біля 20 год. 00 хв., перебуваючи на міському ринку м. Новодністровськ, Чернівецької області, під час розпивання спиртних напоїв в ході виниклої суперечки із ОСОБА_13 , діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, кулаками рук та ногами наніс близько двадцяти ударів в область обличчя та тулуба останнього, штовхав, кидав на землю, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді: закритого піднадкісткового перелому восьмого ребра зліва по підпахвенній лінії, закритого перелому кісток носу, рани скроневої ділянки волосистої частини голови справа, синці верхнього та нижнього повіка правого ока, верхнього та нижнього повіка лівого ока, по задньому краю лівої здохвинної кістки, садна правої завушної ділянки голови, правої вушної раковини, скроневої ділянки голови справа, спинки носу, верхньої губи зліва, нижньої губи зліва, підборіддя по середній лінії, в проекції сьомого ребра по правій середньо-ключичній лінії, по верхньому краю крила здохвинної кістки зліва, в проекції лівого кульшового суглобу, в проекції другого поперекового хребця, правої поперекової ділянки спини, тильної поверхні лівого зап'ястя китиці руки та суглобових поверхонь пальців, тильної поверхні лівого зап'ястя китиці руки та суглобових поверхонь пальців, передньої поверхні правого колінного суглобу, передньої поверхні лівого колінного суглобу, які згідно висновку експерта №170 від 13.12.2019 р. виникли від щонайменше 20 разової дії твердих тупих предметів або ударів об такі, цілком можливо внаслідок травматичної дії кулаків рук або ніг, взутих у тверде взуття, з послідуючим падінням потерпілого з висоти власного зросту на тверду поверхню та неодноразовому скольжінню по ньому та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, тобто в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Позиції учасників апеляційного провадження в судових дебатах.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 підтримав свої апеляційні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав наведених в апеляційній скарзі. Просив скасувати вирок суду першої та закрити кримінальне провадження. В частині закриття провадження за обвинуваченням по ст. 122 ч.1 КК не заперечував.
Прокурор, в судовому засіданні апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Мотиви суду при прийнятті рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги учасника провадження, міркування сторін кримінального провадження з приводу доводів наведених в скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, з'ясувавши аргументи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в поданій апеляційній інстанції оспорюються обставини, які досудовим слідством та судом кваліфіковано, як вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, то колегія суддів не наводить доказів на підтвердження тих обставин, які ніким не оспорено, а саме за ч.1ст. 122 КК України.
Отже, твердження захисника про те, що в діях його підзахисного ОСОБА_7 відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, є необґрунтовані.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, оцінити за своїм внутрішнім переконанням та дати остаточну оцінку, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку.
Оцінка доказів згідно зазначеної статті є компетенцією суду, який постановив вирок.
Колегією суддів при перевірці вироку суду І інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи та вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України і висновок про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому діянь відповідає сукупності зібраних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дано остаточну юридичну оцінку, яка ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що викладено та наведено докладні мотиви в судовому рішенні, всупереч тверджень сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України й недоведеності його вини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції також дотримано і вимоги кримінального процесуального закону щодо аналізу та оцінки доказів. Суд у вироку, відповідно до вимог ст. 374 КПК України, зазначив джерело доказу, фактичні дані, що стосуються обставин кримінального провадження, а також зазначив, які обставини даними доказами спростовуються або підтверджуються. Остаточну оцінку доказам суд дав з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, а висновки суду, викладені у вироку, виключають сумніви в їх достовірності.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено даних стосовно того, що під час збирання (формування) та процесуального закріплення покладених в основу прийнятого судового рішення доказів було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали апеляційному суду підстави для визнання їх недопустимими.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта, оскільки висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчинене повторно та за ч.3 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у інше сховище, за обставин та в обсязі, встановленому у судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між собою, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Судом було вичерпано всі можливості для отримання доказів, які мали значення для встановлення обставин в даному кримінальному провадженні, як на користь підсудного, так і на підтвердження його винності та прийнято обґрунтоване рішення.
Так, в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, не визнав в повному обсязі та показав, що дійсно випивав разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на квартирі останнього. Пригадав, що, будучи на кухні, просив у ОСОБА_9 телефон, щоб подзвонити, однак той йому телефон не дав; припускає, що вони навіть спільно шукали телефон у квартирі. В подальшому, коли йшов додому, то на сходовій клітці між 1 та 2 поверхом в під'їзді дому ОСОБА_10 знайшов мобільний телефон, який був вимкнений. Зазначив, що вирішив почекати власника на лавці під під'їздом, однак, просидівши біля 15 хв., зрозумів, що телефон ніхто не шукає, а тому забрав останній собі та невдовзі продав за 200 грн..
Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину не визнав в повному обсязі та показав, що коли в жовтні 2019 р., перебуваючи на міському ринку м. Новодністровськ, підійшов до свого велосипеда, який залишив біля однієї із торгових палаток, до нього звернулись незнайомі йому люди та почали вимагати повернути викрадені речі. Зазначив, що крадіжку не вчиняв, в салон автомобіля не заходив, натомість, почувши про таку, запропонував потерпілим допомогу, щоб відшукати речі. Заперечував, що признавався у вчиненому, а потерпіла та свідки, напевно, його неправильно зрозуміли.
Однак, не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень судом 1-ї інстанції правильно оцінено як метод захисту. Винність підсудного підтверджується показаннями потерпілих та ряду свідків, які давали свідчення під присягою та були допитані безпосередньо в судовому засіданні, а також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, за епізодом від 11 жовтня 2019 року, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України підтверджується показами потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також матеріалами кримінального провадження:
- витягом з кримінального провадження №12019260230000183 від 02.11.2019 р.;
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 01.11.2019 р.;
- заявою ОСОБА_14 від 04.11.2019 р. та протокол добровільної видачі від 04.11.2019 р., згідно яких останній добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Nokia Lumia 920», imei НОМЕР_1 ;
- протоколом огляду речей від 04.11.2019 р. із фотознімками;
- постановою про визнання речовим доказом та прилучення його до кримінального провадження від 04.11.2019 р.;
- висновком експерта №602-Р від 30.11.2020 р., згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «Nokia», модель «Lumia 920 Black RM-821», бувшого у користуванні, станом на момент проведення дослідження - 30.11.2020 р. становить 741,67 грн..
За епізодом від 05 жовтня 2019 року, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, доводиться показами потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , поясненнями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та рядом матеріалів кримінального провадження досліджених судом першої інстанції:
- витягом з кримінального провадження №12019260230000174 від 05.10.2019 р.;
- протоколами прийняття заяв від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про кримінальне правопорушення від 05.10.2019 р., згідно яких невідомо особа через незачинені двері проникла до салону автомобіля та викрала мобільний телефон із стартовим пакетом та ліхтарик чорного кольору, що належать ОСОБА_11 , та дві пари нових спортивних штанів, великий ліхтарик та сало, що належать ОСОБА_12 ;
- протоколом огляду місця події від 05.10.2019 р., згідно якого оглядалась території міського ринку м. Новодністровськ, де розташований автомобіль «Мерседес-бенц» (Спрінтер), реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, торгові палатки, біля однієї із яких велосипед «AZIMUT», сірого кольору, на прилеглій до ринку території в кущах на відстані 90 м від місця злочину, навпроти церкви було виявлено викрадені речі;
- протоколом огляду від 06.10.2019 р.;
- постановою про визнання речовим доказом та прилучення до кримінального провадження;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2019 р., згідно яких ОСОБА_19 та ОСОБА_18 зазначили, що зможуть впізнати особу по фотознімку за формою обличчя, носа та за наявною бородою;
- протокол огляду від 20.10.2019 р. диску CD-R Verbatim, 700 МВ, серійний номер LH3155VJ1004457D3, на якому міститься відеозапис слідчого експерименту за 19 жовтня 2019 р.;
- постановою про визнання речовим доказом та прилучення до кримінального провадження як речовий доказ від 20.10.2019р., згідно якої один відеозапис слідчого експерименту від 19.10.2019 р. за участю свідка ОСОБА_19 на ринку м. Новодністровськ, який записаний на диск із написом Verbatim, 700 МВ, серійний номер LH3155VJ1004457D3, визнано речовим доказом;
- відеозаписом з диску CD-R «Verbatim», 700Mb/52х/80min, серійний №LH3155VJ21004457D3;
- висновком експерта №602-Р від 30.11.2020 р., згідно якого встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону марки «ZTE», модель «Blade X3 T620 F452 Gold», бувшого у користуванні три роки, у робочому стані, без суттєвих пошкоджень, на момент вчинення правопорушення, станом на 05.10.2019 р. могла становити 649,75 грн. та іншими матеріалами.
Отже, перевірені апеляційною інстанцією показання потерпілих та свідків, а також досліджені судом матеріали в даному кримінальному провадженні, повністю узгоджуються із сукупністю досліджених доказів в частині місця правопорушення, його наслідків та часу, що свідчить про їх правдивість та відповідність фактичним обставинам.
Що стосується доводів сторони захисту в частині відсутності в діях ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення (в автомобіль), то вони не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції є надуманими та не спростованими, оскільки суд першої інстанції у своєму вироку надав вичерпне, повне та змістовне обґрунтування з приводу таких тверджень сторони захисту, з якими погоджується й колегія суддів.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчинених ним злочинах, оскільки це жодним чином не підтверджено ні в суді першої інстанції, та не спростовано в суді апеляційної інстанції та є голослівними.
За встановленими судом фактичними обставинами провадження, виходячи із сукупності зазначених та інших досліджених у судовому засіданні доказів, які отримали відповідну правову оцінку у вироку, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції поза розумним сумнівом, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 185 КК України та за ч.3 ст. 185 КК України.
Апеляційним розглядом також встановлено, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставини, що пом'якшують та наявність обтяжуючої обставини покарання - рецидив злочинів, що останній вчинив не тяжкий та тяжкий злочин проти власності в період не знятої та не погашеної судимості, в тому числі за раніше вчиненні злочини проти власності, вину у вчиненому не визнав та не розкаявся, є особою молодого віку, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, однак у 2019 році перебував під адміністративним наглядом, має постійне місце проживання, але ніде н7е працює, обставини вчинення злочину, поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчинення злочину і дійшов вірного висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі, строком на три роки.
Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Окрім цього, під час апеляційного розгляду колегією суддів не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що по кримінальному провадженні допускалися істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування судового рішення, та які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424, 426 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області від 08 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той самий строк і порядок з дня отримання копії ухвали.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3