Справа № 645/3541/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3054/21 Доповідач: ОСОБА_2
27 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 ,
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 01.11.2021 року.
Захисник обвинуваченого, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 , обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник зазначає, що суд продовжив строк тримання під вартою маючи лише обвинувальний акт, реєстр матеріалів та клопотання прокурора, інших доказів, які ю підтверджували чи спростовували участь обвинуваченого у вчиненні злочину чи наявності ризиків, судом не досліджено. Як прокурором так і судом ризики не обгрунтовані. Обвинувачений раніше не судимий, не переховувався, після затримання активно приймав участь у слідчих діях, під час допитів повністю визнав свою провину, має постійне місце проживання, має задовільну характеристику. Впливати на потерпілого, свідків, обвинуваченого не має сенсу. Раніше проходив службу в Збройних Силах України, де отримав мікро контузію, з військової частини надана добра характеристика, працював в ТОВ «Ольховський м'ясокомбінат», є молодою людиною.
Вислухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змою групою осіб.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Висновки суду першої інстанції щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є безпідставними, приймаючи до уваги суспільну-небезпечність вчиненого злочину. Крім того, враховуючи, що у кримінальному провадженні є ще інший обвинувачений, злочин був вчинений із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, з корисливих мотивів не виключена можливість здійснення ОСОБА_6 впливу на потерпілого чи іншого обвинуваченого у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу чи вчинення іншого злочину.
При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, а тому застосування в даному випадку більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім.
Апеляційні доводи захисника не спростовують обгрунтованості прийнятого судом рішення щодо наявності підстав для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Посилання на те, що обвинувачений раніше не судимий, проходив службу в Збройних Силах України, працював в ТОВ «Ольховський м'ясокомбінат» заслуговують на увагу, але не зменшують можливості настання вищевказаних ризиків, враховуючи зміст пред'явленого обвинувачення. Вік обвинуваченого та наявність позитивної характеристики з місця служби, про що зазначає захисник, не є безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Визнання вини та активне сприяння розслідуванню, на що вказує адвокат, можуть бути враховані судом при прийнятті остаточного рішення по справі. Доводи про те, що впливати на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого не має сенсу не виключають ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки судовий розгляд відповідно до ухвали був призначений на 13.09.2021 року, тобто під час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою судовий розгляд ще не був розпочатий. При цьому, відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Відхиляє колегія суддів і доводи захисника про те, що рішення про продовження тримання під вартою суд прийняв, маючи тільки обвинувальний акт, реєстр матеріалів та клопотання прокурора. Разом з тим, оскаржуване рішення прийнято в підготовчому судовому засіданні, а відповідно до вимог ст. 291 КПК України надання суду інших документів, окрім обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, розписки підозрюваного, цивільного позову, до початку судового розгляду забороняється. При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу суд повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування, продовження щодо особи обмежувальних заходів тане вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
З огляду на зазначені для даного провадження обставини, зміст обвинувального акту, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв обгрунтоване рішення про можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та задоволення апеляційних вимог захисника за наведених обставин не вбачається.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді