Справа № 629/4703/20 Суддя суду 1 інстанції: Попов О.Г.
Провадження № 33/818/450/21
22 вересня 2021 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., за участю ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.11.2020, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1975 року народження,
- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 19.09.2020 о 08 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала підприємницьку діяльність, а саме продаж комбікорму, без державної реєстрації як суб'єкт господарювання.
Не погодившись з постановою районного суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та направити адміністративне провадження на новий розгляд іншому складі суду.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з'ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
Визнаючи ОСОБА_1 винною суд першої інстанції послався на протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №307993 від 21.09.2020; рапортом; поясненнями.
За ч. 1 ст. 164 КУпАП, передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що регулюються у сфері господарської діяльності. Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Статтею 7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» містить перелік видів господарської діяльності, які потребують отримання ліцензії.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» ліцензуванню підлягають, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №307993 від 21.09.2020, 19.09.2020 о 08 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно частиною 2 статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто за порушення карантинних обмежень в частині заборони здійснення господарської діяльності в певний час доби відповідальність несуть саме суб'єкти господарювання, підприємці та посадові особи, які виконують розпорядчі функції.
Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_1 , працює на посаді реалізатора, тобто є найманим працівником (а. с. 15).
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання та не є суб'єктам відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за обставинами події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №307993 від 21.09.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Враховуючи викладене, постанова судді суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Отже, наявність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
У зв'язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.11.2020 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з збігом строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко