Справа № 953/7321/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1584/21 Доповідач: ОСОБА_2
20 вересня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляціями підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника- адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2021,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП України в Харківській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12020220460000772 від 16.04.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в межах строку досудового розслідування на 60 діб - до 24.09.2021 включно, без застосування застави.
Зобов'язано уповноважену особу Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради перевірити викладені обставини та вжити заходи щодо влаштування малолітньої дитини, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлення над ним опіки чи піклування, з урахуванням того факту, що батько дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тримається під вартою.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 27.07.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП України в Харківській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 1 - 5).
В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП України в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12020220460000772 від 16.04.2020, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
27.07.2021 року ОСОБА_8 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник- адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2021, постановити нову, якою обрати відносно останнього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Апеляційні скарги обґрунтовують тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, захисника, який просив задовольнити апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, є неспроможними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.04.2020; протокол огляду місця події; показання потерпілого ОСОБА_12 , які містяться в протоколі допиту потерпілого від 16.04.2020; рапорт старшого оперуповноваженого УСР в Харківській області ДСР НПУ майора поліції ОСОБА_13 від 29.05.2020; рапорт старшого оперуповноваженого УСР в Харківській області ДСР Національної поліції України майора поліції ОСОБА_14 від 22.09.2020; показання свідка ОСОБА_15 , які містяться в протоколі допиту свідка від 04.11.2020; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 04.11.2020 та довідкою до протоколу; заяву про вчинення кримінального правопорушення від 05.11.2020; показання потерпілого ОСОБА_12 , які містяться в протоколі допиту від 03.12.2020; протокол огляду від 03.12.2020 з фототаблицею до протоколу огляду від 03.12.2020; протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 23.10.2020; протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контроль особи від 23.10.2020; протокол про результати дослідження інформації, отриманої в ході аудіо контролю особи від 21.12.2020; протокол за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 13.01.2021; протоколи за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відео контроль особи від 13.01.2021; висновок експерта № 10628 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, складеного 12.07.2021; письмові пояснення ОСОБА_16 ; протокол огляду місця поліції від 10.12.2020; протокол огляду предметів від 18.12.2020; акт про пожежу від 10.12.2020; довідка про опитування від 10.12.2020; показання свідка ОСОБА_17 , які містяться в протоколі допиту від 07.06.2021; показання свідка ОСОБА_18 , які містяться в протоколі допиту від 07.06.2021; показання потерпілої ОСОБА_17 , які містяться в протоколі допиту від 07.06.2021; показання потерпілого ОСОБА_18 , які містяться в протоколі допиту від 19.07.2021; висновок експертів № 21183/21184 за результатами проведення комплексної судової експертизи з дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів та пожежно -технічної експертної експертизи від 16.07.2021; аналітичний звіт № б/н до вих. № 299/119-33/01-2021 від 12.05.2021, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, враховуючи що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є особливо тяжке, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, характер інкримінованого злочину та вагомість наявних доказів про його вчинення, особу підозрюваного.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а. с. 219 - 222).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. ст. 177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Доводи захисника в апеляційній скарзі на те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, самостійно виховує малолітнього сина ОСОБА_8 , 2018 р.н., має ряд хронічних захворювань та потребує лікування, не спростовують вірність висновків слідчого судді.
Посилання адвоката на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Кавала проти Туреччини», заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляціях колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2021, щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді