Апеляційне провадження № 11-сс/818/1273/21 Доповідач: ОСОБА_1
Справа № 638/9078/21 Слідчий суддя: ОСОБА_2
№ 1-кс/638/1430/21
Категорія: у порядку КПК України
16 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2021 про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021221200000781 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченому частиною 1 статті 204 КК України,
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2021 у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021221200000781 від 11.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 КК України - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2021 про відмову у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021221200000781, про арешт майна, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на вилучене під час проведення огляду місця події від 11.06.2021 майно: належні ОСОБА_7 три каністри з речовиною невідомого походження з характерним запахом бензину; належний ОСОБА_8 транспортний засіб ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 та три ключи з брелком від транспортного засобу ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалась на те, що вказаний огляд місця події було проведено за участю ОСОБА_7 , який представився володільцем автомобіля. Під час огляду зауважень та доповнень від учасників не надходило.
Під час судового засідання, в ході якого слідчим суддею розглядалося клопотання прокурора про накладення арешту на майно, був присутній ОСОБА_7 та його представник, ОСОБА_7 підтвердив належність йому трьох каністр з бензином, вказав, що використовував їх для власних цілей, а саме заправляння транспортного засобу ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у нього в володінні.
Крім цього, прокурор зазначала, що нормами чинного КПК України не передбачено обов'язкової вимоги щодо винесення слідчим або прокурором постанови про визнання певних речей речовими доказами. Разом з цим, слідчим СВ ХРУП № 3 постановою від 11.06.2021 було визнано речовими доказами вилучене під час огляду місця події майно.
Повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги учасники апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції не з'явилися. Прокурором на електронну адресу Харківського апеляційного суду надіслано заяву про розгляд вказаної справи за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, та повідомлено, що постановою старшого слідчого з ОВС 2-го ВПКР СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області від 08.09.2021 кримінальне провадження № 120212212000000781 від 11.06.2021 закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Враховуючи стислі строки, регламентовані частиною 2 статті 422 КПК України, колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасників судового провадження, належним чином повідомлених про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя виходив із тих обставин, що прокурором в обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, зазначено щодо необхідності саме збереження речових доказів у кримінальному провадженні. При цьому, оглядом в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження не встановлено наявності постанови прокурора або слідчого про визначення зазначеного у клопотанні майна речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім цього, слідчий суддя зазначав, що прокурором не надано в судовому засіданні доказів звернення з відповідним клопотанням в порядку частини 3 статті 233 КПК України про проведення огляду транспортного засобу, в ході якого було вилучено майно, зазначене у клопотанні. З огляду на викладені обставини, слідчий суддя вважав, що прокурор не довів необхідність арешту майна, оскільки вилучення вказаного майна відбулось з порушенням норм процесуального права і таке майно є недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим відсутні підстави для його збереження.
З таким висновком слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження вбачається, що СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021221200000781 від 11.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 КК України.
Відомості до ЄРДР внесені за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, щодо тих обставин, що 11.06.2021 до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 319, невстановлена особа незаконно зберігає з метою збуту незаконно виготовлені підакцизні товари.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.06.2021, проведеного на ділянці, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 319, за заправкою AND, за участю ОСОБА_7 , який представився володільцем автомобілю ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 , та з його дозволу, було виявлено та вилучено три каністри з речовиною невідомого походження з характерним запахом бензину, транспортний засіб ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 та три ключи з брелком від цього транспортного засобу.
Постановою слідчого ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 від 11.06.2021 визнано в якості речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12021221200000781 від 11.06.2021 наступні предмети: транспортний засіб ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 , три каністри з речовиною невідомого походження з характерним запахом бензину; три ключи з брелком від транспортного засобу ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_1 та передано на відповідальне зберігання до спеціального майданчика, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Відповідно до вимог частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, передбаченому кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором не надано в судовому засіданні доказів звернення з відповідним клопотанням в порядку частини 3 статті 233 КПК України про проведення огляду транспортного засобу, в ході якого було вилучено майно, зазначене у клопотанні, не містять таких даних і матеріали кримінального провадження.
Статтею 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурор не довів необхідність арешту майна, оскільки вилучення вказаного майна відбулось з порушенням норм процесуального права і таке майно є недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим відсутні підстави для його збереження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування на даний час не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, -
Апеляційну скаргу Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.06.2021 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: