Справа № 761/29659/21
Провадження № 3/761/8017/2021
31 серпня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак Микита Анатолійович розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 222156, ОСОБА_1 , 30.07.2021 року о 14 год. 40 хв., по бул. Тараса Шевченка, 50 в місті Києві керував автомобілем «Chevrolet» державний номер НОМЕР_1 будучи тимчасово обмежений у праві керування транспортним засобом, відповідно до постанови Добровеличівського РВ ДВС у Кіровогорадській області від 19.08.2019 року ВП № 56319017, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Постановою державного виконавця від 19.08.2019 року у ВП № 56319017, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Разом з тим, постановою державного виконавця від 30.07.2021 року скасовано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами від 19.08.2019 року.
Згідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Під час розгляду справи за доказами, що містяться в матеріалах справи не встановлено, що матеріали справи містять докази порушення ОСОБА_1 ПДР України, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки станом на 30.07.2021 року обмеження у керуванні транспортним засобом було скасовано.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях особи.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, в зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 247 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СУДДЯ М.А. РИБАК