Справа № 758/12897/21
14 вересня 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Рибалка Ю. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати у розмірі 26 840,89 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Ознайомившись зі змістом заяви про видачу судового наказу та доданими документами, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо: заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до ст. 117 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із ч. 1 ст. 117 КУпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Звертаючись до суду з цією заявою стягував обґрунтовує її тим, що оскільки боржником не було виплачено при звільнені стягувачу заробітну плату, з боржника підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпПУ.
Разом з цим, в заяві стягувачем не зазначено суму середнього заробітку, який вона просить стягнути з ДП «Сервісно-видавничий центр», не додано до заяви про видачу судового наказу, довідки про середньоденну заробітну плату, розрахунку заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу, зокрема, повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Проте, всупереч п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, заявник на підтвердження викладених в заяві обставин не надав до неї докази, які б їх підтверджували.
Також, зі змісту ст. 161 ЦПК України випливає, що для видачі судового наказу вимоги заявника мають стосуватися лише стягнення грошової суми. Спори, що виникають на підставі інших вимог, розглядають за правилами позовного провадження. У п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України законодавець зазначив, що лише на підставі однієї з вимог ст. 161 може бути видано судовий наказ. Другою дуже важливою умовою для застосування наказного провадження є необхідність, щоб із заяви та поданих документів заявника вбачалося виникнення або порушення права грошової вимоги, а вимоги заявника мають бути безспірними.
Відтак, безспірними є вимоги заявника, що випливають із зазначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Отож, вимоги заявника викладаються у заяві про видачу судового наказу та підтверджуються відповідними документами, які своєю чергою мають бути вагомими, переконливими і такими, що не викликають підозри щодо їх достовірності.
Разом з цим, з наданих заявником документів не вбачається безспірність грошових вимог, оскільки обставини на які вона посилається не підтверджені доказами.
Виходячи з вищенаведеного, з матеріалів заяви не вбачається відсутність спору щодо суми стягнення, оскільки заявницею не додано достатніх документів, які б підтверджували їх безспірність.
Відтак, судом вбачається порушення вимог ст. 163 ЦПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, у видачі такого наказу слід відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 163,165,166,353 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяЮ. В. Рибалка