печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50325/21-к
підготовчого судового засідання
24 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
перекладача - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження відносно вчинення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
20.09.2021 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
21.09.2021 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просила призначити справу до судового розгляду.
Захисники - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не заперечували проти думки прокурора щодо призначення кримінального провадження в судове засідання.
Потерпіла ОСОБА_9 в підготовче судове засідання не з'явилася, про день, місце і час підготовчого судового засідання повідомлялася належним чином, будь-яких заяв про неможливість проведення розгляду кримінального провадження у її відсутність до суду не подала, а тому судом з урахуванням думки інших учасників підготовчого судового засідання, які не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання у відсутність потерпілої, визнано можливим проводити підготовче судове засідання за відсутності потерпілої ОСОБА_9 .
Крім цього, прокурор у підготовчому засіданні оголосила письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , яке долучається до матеріалів справи.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пославшись на те, що клопотання не обґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає, ризики зазначені в клопотанні не обґрунтовані, обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання та враховуючи його стан здоров'я, просив застосувати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримали думку захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, потерпіла, обвинувачені, їх захисники та перекладач.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що інкримінований обвинуваченому ОСОБА_10 злочин вчинений з корисливих мотивів, у випадку доведеності винуватості йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, дані про його особу, зокрема його вік та стан здоров'я, розмір майнової шкоди.
Окрім цього, з огляду на наведені обґрунтування ризиків прокурором, суд дійшов висновку про наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а відтак, про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , строк тримання під вартою на 60 днів.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_7 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, вчиняти вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити чи змінити речові докази, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), на даний час, не відпали, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу,в розмірі, що не буде завідомо непомірним для обвинуваченого, однак достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України,в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України визначені в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2021 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 369 КПК України,
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно вчинення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України на 04.10.2021 року на 12.00 год.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілого, обвинувачених та їх захисників, перекладача.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді взяття під варту (тримання під вартою), продовживши строк запобіжного заходу на 60 діб, а саме до 22.11.2021 року (включно), з можливістю внесення застави, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 400 грн., та покладенням визначених в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2021 року обов'язків.
Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником до Київського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1