08.06.10р.Справа № 35/159-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДВТП
"Укрчорметавтоматика",
м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп НТЗ",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 96 585,64 грн.
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
Від позивача: Дєєва.Г.Ю., представник, дов. № 50-10 від 16.02.2010р.
Від відповідача: Мовсесова Г.Г., представник, дов. № 24-5-35 від 01.02.2010р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 01.06. до 08.06.2010р.
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції у розмірі 84 489,12 грн, пеню - 9 498,59 грн, 3% річних - 2 597,93 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем умов договору № 560080496 від 24.01.2008р. та з метою забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти Відповідача в межах ціни позову.
Позивач надав клопотання, в якому виклав повне найменування сторін, та просить врахувати це при винесенні рішення, надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути борг за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції у розмірі 84 461,14 грн, пеню -14 126,78 грн, 3% річних - 3 910,62 грн з тих же підстав.
Представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач не заперечує проти боргу 70 407,60 грн, вказує, що при розрахунку річних та інфляції позивачем не враховані строки виникнення зобов'язань, та на його думку інфляційні втрати будуть становити 9 275,67 грн та річні 2337,20 грн. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, про застосування якого надав заяву, та просить в її стягненні відмовити. Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочення виконання рішення суду на чотири місяці рівними частками з посиланням на світову фінансову кризу, наявність великої дебіторської заборгованості.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ДВТП "Укрчор- метавтоматика" - підрядник (надалі Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - замовник (надалі Відповідач) було укладено договір підряду №560080496 від 24.01.2008р. строком дії -до 31.12.2008р. (п. 8.1 договору). До договору було укладено додаткові угоди №1, №2 від 03.11.2008р., №3 від 27.11.2008р., якою зокрема було продовжено строк дії договору до 30.04.2009р.
Згідно п. 1.1. даного договору Позивач зобов'язався виконати комплекс робіт по налагоджуванню електрообладнання основних цехів заводу, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах даного договору.
Позивач на виконання умов договору виконав підрядні роботи, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками акти здачі-приймання робіт на загальну суму 509 743,20 грн.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За умовами п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди №2) замовник зобов'язаний сплатити за виконані роботи протягом 60-ти днів з дати підписання актів приймання-передачі. Із них, відповідно до умов додаткової угоди №3 від 27.11.2008р. сторони визначили, що борг за виконані на 01.11.2008р. роботи (який складав 104 251,20 грн) замовник оплачує з грудня 2008р. по квітень 2009р. включно щомісячно по 20% вартості робіт.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору виконав частково, сплативши 439 335,60 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи та визнається сторонами. Заборгованість становить 70 407,60 грн, що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем, а саме за актами: №АПП-08/09 за вересень 2008р. на суму 416,40 грн;
№АПП-20/09 за вересень 2008р. на суму 7575,60 грн;
№АПП-03/10 за жовтень 2008р. на суму 10556,40 грн;
№АПП-04/10 за жовтень 2008р. на суму 3524,40 грн;
№АПП-05/10 за жовтень 2008р. на суму 14085,60 грн;
№АПП-08/10 за жовтень 2008р. на суму 6030,00 грн;
№АПП-20/10 за жовтень 2008р. на суму 8062,80 грн;
№АПП-05/11 за листопад 2008р. на суму 8071,20 грн;
№АПП-07/11 за листопад 2008р. на суму 12085,20 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та він підлягає стягненню з відповідача.
Умовами п. 5.1. договору передбачена сплата пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт в розмірі обліковою ставки НБУ. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач не врахував ці положення та нарахував пеню з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., тобто відносно заборгованості за кожним актом більше ніж за шість місяців.
Статтею 258 Цивільного кодексу України для стягнення неустойки (пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосо-вується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем у відзиві заявлено про пропуск позивачем позовної давності щодо стягнення пені та надано заяву про її застосування. Позивач звернувся до суду 20.04.2010р., тобто з пропуском строку позовної давності щодо стягнення пені з 01.01.по 19.04.2009р. З огляду на вище приведені положення, пеня за період прострочення платежів з 20.04.2009р. по 20.10.2009р. з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становитиме 5 326,15 грн. В стягненні пені в сумі 8800,63 слід відмовити.
В зв'язку з простроченням виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за січень 2009р.- березень 2010р. включно становлять 14 053,54 грн, 3% річних за період прострочення платежу з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. - 3910,62 грн та вірно розраховані позивачем в межах заявленого ним періоду.
Суд вважає, що позивач правомірно нараховує пеню, інфляційні втрати та річні на заборгованість 124 407,60 грн до 19.02.2010р., а доводи відповідача в цій частині відхиляє з наступних підстав. Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно платіжного доручення №11688 від 31.07.2008р. відповідач сплатив позивачу 75 000,00 грн з призначенням платежу «передплата за обладнання згідно дог. №511081680 від 21.07.2008р.». І тільки листом №013735 від 19.02.2010р. розпорядився частиною цих коштів в сумі 54 000,00 грн та просив їх зарахувати в погашення боргу за спірним договором. Позивач не мав права самостійно зарахувати ці кошти в погашення іншого зобов'язання, ніж зазначено в призначенні платежу, оскільки таке право належить тільки власнику майна. Посилання відповідача на лист №11/07-1741 від 30.11.2009р. суд не приймає до уваги, оскільки не надано доказів його направлення позивачу, а останнім не підтверджено його отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних на його замовлення робіт, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.
З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрун-товані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в частково в сумі боргу -70 407, 60 грн, пені -5 326,15 грн, 3% річних -3910,62 грн, інфляційних втрат - 14 053,54 грн. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Суд вважає клопотання позивача про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, таким, що не підлягає задоволенню, так як умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі і грошові кошти), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення господарського суду. Таких обґрунтованих припущень позивачем не наведено.
Частиною 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суду надано право при прийнятті рішення відстрочити чи розстрочити його виконання. Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому повинні бути враховані матеріальні та інші інтереси сторін, ступінь виконання рішення суду, можливість його виконання в майбутньому, тощо.
Посилання відповідача на світову фінансову кризу, відсутність грошових коштів та значну дебіторську заборгованість не є тими винятковими обставинами, що зумовлюють розстрочення виконання рішення суду, оскільки наслідки світової фінансової кризи вплинули не лише на відповідача, а рівною мірою і на інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. В разі відсутності грошових коштів стягнення може бути звернено на інше майно, що належить боржнику на праві власності чи господарського відання в установленому законом порядку. Заявником не надано доказів про відсутність грошових коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення, заборгованість існує майже півтора року і за цей час відповідач не сплачував коштів на її зменшення.
За таких обставин суд не знаходить підстав для надання розстрочення виконання рішення суду та клопотання відповідача судом відхиляється.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньо-дніпровський трубопрокатний завод" - 49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова,21, код ЄДРПОУ 05393116 (р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровське виробничо-технічне підприємство "Укрчорметавтоматика" - 49001, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова,5, код ЄДРПОУ 00192465 (р/р невідомі) борг -70407,60 грн (сімдесят тисяч чотириста сім грн 60 коп), пеню -5326,15 грн (п'ять тисяч триста двадцять шість грн 15 коп), 3% річних -3910,62 грн (три тисячі дев'ятсот десять грн 62 коп), інфляційні втрати -14 053,54 грн (чотирнадцять тисяч п'ятдесят три грн 54 коп), витрати по сплаті державного мита -936,98 грн (дев'ятсот тридцять шість грн 98 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -215,70 грн (двісті п'ятнадцять грн 70 коп).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Рішення підписано 09.06.2010р.