10.06.10 р.Справа № 13/30-10 (33/140-09 (6/278-08(А11/37(А6/18(14/140))-07))
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Галілей”, м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Лобойківська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області
відповідача-2: Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
відповідача-3: Петриківська районна державна адміністрація, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області
відповідача-4: Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2:
Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання рішення сільської ради недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
відповідач-2 не з'явився;
відповідач-4: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
третя особа: Яковенко Є. О. - представник Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, довіреність від 04.03.2008 р. №5874/10/10-029;
У судовому засіданні розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, оригінал звукозапису знаходиться на диску СD-R № HR106JS60421085634.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Галілей” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 1 - Лобойківська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, відповідача 2 - Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, відповідача 3 - Петриківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, відповідача 4 - Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2- Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області про визнання рішення сільської ради недійсним та про витребування майна з чужого незаконного володіння.
09.06.2010 р. до господарського суду надійшло клопотання Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 09.06.2010 р. про проведення судової почеркознавської експертизи договорів купівлі-продажу від 28.08.2000 р., угоди від 12.02.2001 р. до договору купівлі-продажу від 28.08.2000 р., договору поставки від 01.08.2001 р.
Заявник зазначив, що як свідчить із печатки проставленої на вищезазначеному договорі від 28.08.00 р. від продавця діяло товариство з іноземними інвестиціями "Галілей", яке на момент складання та підписання договору не існувало. Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області вважає, що вищезазначений Договір купівлі-продажу, складено (оформлено, роздруковано) не 28.08.00 р. (датою яка зазначена у даному Договорі, як час його складання), а продукція (товар) перелічена у цьому Договорі не продавалась та не одержувалася сторонами Договору, що підтверджує відсутність Акту приймання-передачі товару за кількістю, комплектністю та якістю (згідно технічного паспорту, сертифікату, посвідчення про якість, розрахунку-фактури, специфікації т.п.) у порушення вимог пункту 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою від 25.04.1966 р. №П-7 Державний арбітраж СРСР та пункту 6 вищезазначеного Договору. При цьому, враховуючи вищевикладене, ідентифікувати обладнання перелічене у Договорі купівлі-продажу, який датований 28.08.00 р. з будь-яким іншим обладнанням не можливо (у т.ч. на яке заявлено позивачем вимогу про право власності). Враховуючи викладені факти щодо складання Договору купівлі-продажу від 28.08.00 р. заявник вказує на те, що він прямо пов'язаний з Угодою датованою 12.02.01 р., Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області вважає, що вищезазначена Угода складена (оформлена, роздрукована) не 12.02.01 р. Заявник пояснив, що вищезазначений Договір поставки, який датований 01.08.01 р. прямо пов'язаний зі спірним майном щодо якого заявлені вимоги ТОВ з II "Галілей" (надано позивачем до матеріалів справи саме на обґрунтування своїх позовних вимог) викликає сумніви як доказ у справі №13/30-10(33/140-09(6/278-08(А11/37(А6/18(14/140))-07).
Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребує спеціальних знань.
Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що не має можливості на даний час надати суду оригінали документів про які заявив у клопотанні представник Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.
Представник позивача зазначив, що за змістом листа Вищого господарського суду України N 01-8/2651, 27.11.2006 «Про деякі питання призначення судових експертиз»судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому представник позивача вказав на той факт, що предметом розгляду даної справи не є дійсність договорів на які вказує у своєму клопотанні представник третьої особи, тому необхідність у експертному дослідженні відповідних договорів відсутня. Представник позивача заперечував проти проведення експертизи, та просив розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи документів. При цьому представник позивача зазначив, що факти які підтверджуються договорами також підтверджуються й первинними банківськими документами про перерахування грошових коштів за вказаними договорами.
Представники відповідачів 1, 2 підтримали заявлене клопотання.
Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» п. 8 вказано, що відповідне витребування і дослідження судом зразків, документів тощо повинно, як правило, передувати винесенню ухвали про призначення судової експертизи. З огляду на той факт, що в ході розгляду даної справи судом були оглянуті оригінали договорів та документів, копії яких було залучено до матеріалів справи, та повернуто стороні, суд в судовому засіданні витребував у представника позивача оригінали даних документів. На вимогу суду представник позивача, вказав на неможливість надання ним даних документів суду. Представник позивача вказав що, він побоюється надавати оригінали документів до експертної установи, та фактично не може це зробити бо дані документи знаходяться у директора позивача, який в даний час знаходиться на Західній Україні і не може надати йому цих документів.
Крім того, позивач ґрунтує свої вимоги посиланням не лише на договори, а й на, видані з боку контрагентів за вказаними договорами, податкові накладні та видаткові накладні ( т. 13, а.с. 71, 72, 73, 74, 75, 77,78), оригінали яких суд оглянув в судовому засіданні.
В своєму клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи представник третьої особи просив встановити фактичний час складання (оформлення, роздрукування) договорів.
З огляду на вказане проведення судової-почеркознавчої експертизи є неможливим, оскільки оригінали договорів позивач фактично відмовився надавати суду.
Крім того, призначення судово-почеркознавчої експертизи, на думку суду є недоцільним, оскільки, згідно наказу Міністерство юстиції України N 53/5, 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису, цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Згідно наказу Міністерства юстиції України N53/5 від 08.10.1998 р. «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», також існує можливість проведення технічної експертизи документів. При цьому, питання які входять до кола компетенції експерту, зокрема, є (пункт 24.4.) визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.
Питання щодо встановлення фактичного часу складання (оформлення, роздрукування) документів не міститься в орієнтовному переліку питань. Тому, ставити на розгляд експерта питання про встановлення фактичного часу складання документу (оформлення, роздрукування) суд вважає неможливим.
Крім того, відповідно до вимог ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або договором, а вимоги про визнання вказаних договорів недійсними в даному спорі не було заявлено сторонами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд вважає за необхідне відхилити клопотання представника Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області Яковенко Є. О., оскільки експертизі підлягають оригінали документів, а до матеріалів справи залучено їх копії, що не надає можливості розглянути це питання по суті.
Керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Клопотання Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про призначення судової експертизи від 09.06.2010 р. - відхилити.
Суддя Ю.Ю. Первушин