ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.09.2021Справа № 910/11171/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Дочірнього підприємства «Інтегровані логістичні системи» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДА.УА» про стягнення 70 637,41 грн., без виклику представників сторін
В липні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 61 932,36 грн. основного боргу, 3 406,28 грн. 15% річних, 2 802,11 грн. пені, 2 496,66 грн. інфляційних втрат за договором складського зберігання та надання складських послуг №23/12/2019 від 23.12.2019 року на підставі ст.ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
20.08.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість розрахунків зазначеної суми заборгованості та обсяги послуг у відповідності до яких було здійснено розрахунки, тому вимови позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 61 932,36 грн. за надані послуги зі зберігання товарів за договором складського зберігання і надання складських послуг №23/12/2019 від 23.12.2019 року.
Судом встановлено, що 23.12.2019 року між Дочірнім підприємством «Інтегровані логістичні системи» (далі - зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОДА.УА» (далі - поклажодавець) був укладений договір складського зберігання і надання складських послуг №23/12/2019 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого зберігач зобов'язується на умовах, встановлених даним договором, за винагороду приймати та зберігати передані йому поклажодавцем товари та повертати їх в цілості на підставі заявок поклажодавця, а також надавати необхідні складські послуги вантажно-розвантажувальні роботи, інше, перераховані в узгоджених сторонами заявках. Дані послуги більш точно описані в Додатку №1 до даного договору.
Пунктом 2.1.4 договору передбачено, що зберігач при прийомі товару на зберігання в присутності представника поклажодавця (уповноваженого перевізника), за свій рахунок проводить огляд товарів і визначає їх кількість, зовнішній стан. Зберігач приймає товар на підставі актів прийому-передачі (накладних).
Відповідно до п. 3.1 договору поклажодавець оплачує зберігачу надані послуги, згідно з додатком №1 до даного договору. Тарифи на послуги, вказані в додатку №1 можуть бути переглянуті сторонами за умови перевищення офіційного річного індексу інфляції більш ніж на 10% протягом року або зміни курсу долара США по відношенню до гривні, у результаті чого сторони підписують додаткову угоду до даного договору з новими тарифами. Якщо клієнт або поклажодавець відмовляється від перегляду оплати, то даний договір може бути розірваний в односторонньому порядку протягом одного місяця. У разі погодження нових тарифів, їх дія починається з дати підписання додатку до даного договору, що містить нові тарифи. Розмір оплати може бути змінений з інших причин. Перегляд тарифів може здійснюватися раз в три місяці.
Пунктом 3.2 договору визначено, що вказана в п. 3.1 сума винагороди сплачується поклажодавцем щомісяця. Рахунок за зазначені послуги виставляється до 5-го числа, наступного за місяцем, за який проводиться оплата. Поклажодавець оплачує рахунок протягом 7 днів з дати його виставлення.
Згідно з п. 5.3 договору в разі порушення строку, вказаного в п. 3.2 цього договору, поклажодавець виплачує зберігачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої суми за кожен день прострочки і 15% річних від простроченої суми, а також несе відповідальність згідно зі ст. ГК України. Зазначене не звільняє поклажодавця від обов'язки сплатити зберігачу вартість отриманих послуг.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що в разі порушення терміну, зазначеного в п. 5.1 цього договору, зберігач виплачує поклажодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості втраченого, пошкодженого або відсутнього товару за кожний день прострочки і 15% річних від втраченого, пошкодженого або відсутнього товару, а також несе відповідальність згідно ст.625 ЦК України.
З п.п. 4.1-4.2 договору вбачається, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і продовжує діяти протягом одного року від дати його підписання і в разі відсутності заперечень сторін, автоматично продовжується на той самий строк і на тих же умовах. заяву про припинення договору в односторонньому порядку, має бути зроблено стороною в письмовій формі, не пізніше 30 днів до передбачуваної дати припинення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги за договором складського зберігання та надання складських послуг №23/12/2019 від 23.12.2019 на суму 61 932,36 грн.
Проте, доказів приймання/передачі товару на зберігання, а саме: актів прийому-передачі (накладних) відповідно до п. 2.1.4. договору позивачем суду не надано.
Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів надання послуг за договором на суму 61 932,36 грн., які він просить стягнути з відповідача.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення 61 932,36 грн. та похідних вимогах в частині стягнення 15% річних у розмірі 3 406,28 грн., пені в розмірі 2 802,11 грн. та 2 496,66 грн. інфляційних сум за договором складського зберігання і надання складських послуг №23/12/2019 від 23.12.2019 року слід відмовити.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Суддя С.О.Чебикіна