вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.09.2021м. ДніпроСправа № 904/4286/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Білана О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (м. Дніпро)
до Національної металургійної академії України (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Говоруха В.П.
від відповідача: Ковріга О.І.
Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» звернулося з позовом до Національної металургійної академії України про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, що утворилась в січні 2020 року за договором №46 від 01.01.2020 в сумі 29710,85грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №46 від 01.01.2020 про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині оплати послуг з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. Сума основного боргу склала 24858,77грн, інфляційні втрати - 2460,19грн, 3% річних - 868,35грн, пеня - 1523,54грн.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що договір не набрав сили, оскільки сторонами не було дотримано процедури щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг та опублікування цього договору в системі електронних закупівель. Послуги за договором не отримувались і оплата не здійснювалась.
В судовому засіданні 21.09.2021 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В матеріалах справи міститься копія листа Національної металургійної академії України від 27.12.2019 № 19-07-150 на адресу ТДВ «Дніпрокомунтранс» з проханням укласти договір на вивезення твердих побутових відходів на перший квартал 2020 року за адресами:
1. Металургійна академія (корп. 1, 2, 3) - учбові корпуса академії, житлові будинки - пр. Гагаріна, 4. Кількість контейнерів - 1 (вивезення 2 р. на тиждень - вт, чт).
2. Інженерний корпус - житловий будинок пр. Гагаріна, 17, кількість контейнерів - 1 (вивезення 2р. на тиждень - пн, чт).
3. Військова кафедра Набережна Перемоги, 38а, кількість контейнерів - 1 (вивезення 1 р. на тиждень - вт).
4. Гуртожитки №№ 1, 4, столова № 102 - вул. Винниченка, 1, кількість контейнерів - 3 (вивезення 4р. на тиждень - пн, ср, пт, сб).
5. Гуртожиток № 2 - пр. Гагаріна, 11, кількість контейнерів - 2 (вивезення 4р. на тиждень - пн, вт, чт, сб).
6. Гуртожиток №5 - пр. Гагаріна, 13, кількість контейнерів - 2 (вивезення 4р. на тиждень - пн, вт, чт, сб).
Крім того, в листі відповідач гарантував оплату.
Також, справа містить копію договору №46 від 01.01.2020 про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ), укладеного між товариством з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (виконавець) та Національною металургійною академією України (споживач).
Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов'язується надати послугу з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів, надалі ТПВ та послуги, відповідно до адреси об'єктів і періодичності вивозу, вказаних у заявці, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах цього договору.
Крім того, сторони підписали додаток № 1 до зазначеного договору, яким визначили адреси встановлення контейнерів, їх кількість, об'єм, дні вивезення.
Предметом доказування по даній справі є обставини, пов'язані з укладенням між сторонами договору, наданням послуг позивачем та наявністю чи відсутністю заборгованості відповідача за отримані послуги.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 24858,77грн - основного боргу та відмовити в частині стягнення 1523,54грн - пені, 868,35грн - 3% річних, 2460,19грн - інфляційних втрат з таких підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як зазначалось вище, у справі наявна копія договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) №46 від 01.01.2020.
На виконання зазначеного договору позивачем у січні 2020 року були надані відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 24858,77грн, про що складено акти про фактичне виконання послуг № 20/003022 на суму 15572,57грн та № 20/003024 - 9286,20грн.
Також, в матеріалах справи містяться шляхові листи спеціального автомобіля позивача від 01.01.2020 № 93916336, від 02.01.2020 №№ 93916357, 93916371, від 03.01.2020 № 93916384, від 04.01.2020 № 93916390, від 06.01.2020 № 93916413, від 07.01.2020 № 93916424, від 08.01.2020 № 93916435, від 09.01.2020 № 93916449, від 10.01.2020 № 93916471, від 11.01.2020 № 93916484, від 12.01.2020 № 93916499, від 13.01.2020 №№ 93916512, 93916537, від 14.01.2020 № 93916527, від 15.01.2020 № 93916553, від 16.01.2020 № 93916575, від 17.01.2020 №№ 93916595, 93916619, від 18.01.2020 № 93916611, від 20.01.2020 № 93916634, від 21.01.2020 № 93916647, від 22.01.2020 № 93916660, від 23.01.2020 № 93916682, від 24.01.2020 № 93916702, від 25.01.2020 № 93916709, від 26.01.2020 № 93916719, від 27.01.2020 № 93916728, від 28.01.2020 № 93916742, від 29.01.2020 № 93916768, від 30.01.2020 № 93916782, від 31.01.2020 № 93916806 та маршрутні картки за січень 2020 року, що відповідає даним, вказаним в акті виконаних робіт та підтверджується документами первинного обліку. В маршрутних картках чітко зазначені адреси об'єктів відповідача за якими позивачем надавалися послуги з вивезення відходів.
Наведені докази дозволяють погодитись з твердженням позивача про те, що ним були надані відповідачу послуги з вивезення відходів у січні 2020 року на суму 24858,77грн.
В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 74 ГПК України та не спростовані зазначені обставини.
Стосовно строку виникнення у відповідача обов'язку оплатити наведені послуги суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5.3 договору, оплата послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт за попередній місяць.
Суд зазначає, що акти про фактичне виконання послуг № 20/003022 на суму 15572,57грн та № 20/003024 - 9286,20грн не підписані відповідачем. Позивачем не надані докази направлення та отримання вказаних актів відповідачем.
Таким чином, позивачем не доведено виконання п. 5.3 договору щодо надання актів як умова виникнення у відповідача обов'язку оплатити надані послуги.
Також, позивач посилається на те, що направив відповідачу претензію від 19.05.2020 №1102 щодо оплати заборгованості та повторно акти наданих послуг.
Однак, ТДВ «Дніпрокомунтранс» знову ж таки не надає доказів направлення такої претензії та актів.
Враховуючи те, що позивачем не доведено направлення на адресу відповідача актів наданих послуг та претензії суд вважає, що обов'язок відповідача оплатити надані послуги виник у зв'язку з пред'явленням позивачем 20.04.2021 позову по даній справі.
Позивач вказує на необхідність стягнення з відповідача в тому числі 1523,54грн - пені нарахованої за період з 14.10.2020 по 14.04.2021, 868,35грн - 3% річних з 29.02.2020 по 14.04.2021, 2460,19грн - інфляційних втрат з березня 2020 року по березень 2021 року.
Суд вважає необґрунтованим нарахування зазначених сум за наведені періоди, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача обов'язку сплатити основний борг до пред'явлення позову.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наведене є підставою для задоволення позову в частині стягнення 24858,77грн - основного боргу та для відмови в частині стягнення 1523,54грн - пені, 868,35грн - 3% річних, 2460,19грн - інфляційних втрат, оскільки зазначені суми нараховані в періоди до моменту виникнення у відповідача зобов'язання оплатити надані послуги.
З приводу посилань відповідача на те, що договір не набрав сили, оскільки сторонами не було дотримано процедури щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг та опублікування цього договору в системі електронних закупівель, суд зазначає наступне.
На думку суду підписаний сторонами договір від 01.01.2020 №46 про надання послуг з поводження з побутовими відходами в частині вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) є оспорюваним і відповідач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про визнання недійсним такого договору в разі порушення порядку укладення.
Відповідачем не спростований факт надання позивачем послуг і сума основного боргу підлягає оплаті.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позов в частині стягнення 24858,77грн - основного боргу та відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 1523,54грн - пені, 868,35грн - 3% річних, 2460,19грн - інфляційних втрат.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» до Національної металургійної академії України про стягнення заборгованості за договором №46 від 01.01.2020 в розмірі 29710,85грн задовольнити частково.
Стягнути з Національної металургійної академії України (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 4, ідентифікаційний код 02070766) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (49107 м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26, ідентифікаційний код 02128158) 24858,77грн - основного боргу, 1899,31грн - витрат по сплаті судового збору, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок - НОМЕР_1 в AT «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346, ІПН 021281504023, код ЄДРПОУ 02128158.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Національної металургійної академії України на користь товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» 1523,54грн - пені, 868,35грн - 3% річних, 2460,19грн - інфляційних втрат.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.09.2021.
Суддя В.О. Татарчук