23.09.2021 року м. Дніпро Справа № 904/6075/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 р.
(суддя Бєлік В.Г., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 02.07.2021 р. )
прийнятої за результатами розгляду
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА"
про відшкодування витрат на правову допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА",
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД",
м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 1 126 989,57 грн.
за договором поставки товару № 28/10/13 від 28.10.2013 року
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" заборгованість за договором поставки товару № 28/10/13 від 28.10.2013 року у розмірі 1 126 989,57 грн., з яких: основний борг у розмірі 1 001 390,40 грн., пеня - 72 825,12 грн., 3% річних - 31 987,59 грн., інфляційні втрати - 20 786,46 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 р. позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" основний борг у розмірі 896 370,78 грн., 3% річних у розмірі 30 842,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 786,46 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 220,00 грн..
17.06.2021 р. від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов супровідний лист, у якому ТОВ "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" просило прийняти додаткові пояснення та докази витрат позивача на правничу допомогу, що надавалась Адвокатським бюром "ПРИХОДЬКО ТА ПАРТНЕРИ", та задовольнити клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено обсяг та вартість послуг адвоката, які останній просить стягнути з відповідача. При цьому, права представника за договором про надання правничої допомоги є загальними та не стосуються виключно відносин позивача та відповідача у цій справі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Законом не встановлено обов'язку прописувати у договорі про надання правової допомоги якого саме характеру правова допомога буде надаватись та описувати обставини, що виникли між Позивачем та Відповідачем. Окрім того, судам при розгляді справи необхідно оцінювати докази в сукупності, а не по одному.
Скаржник наголошує на тому, що в акті прийому передачі міститься посилання на договір про надання правової допомоги, а в переліку виконаних робіт міститься посилання на договір поставки, що був укладений між Позивачем та Відповідачем, також міститься детальний опис робіт з якого вбачається, що правова допомога надавалась саме в рамках справи № 904/6075/20, а також до суду першої інстанції було надано довідку щодо аналізу договору поставки товару № 28/10/13, довідку щодо аналізу законодавства, зокрема щодо повернення заборгованості, довідку щодо аналізу судової практики в аналогічних справах у господарських судах, а також довідку щодо аналізу судової практики щодо стягнення витрат на правову допомогу в господарських судах.
Водночас, на думку Скаржника, відмова суду першої інстанції компенсувати витрати на правову допомогу у повному обсязі є нелогічною, оскільки весь перелік робіт описаний в Акті, а саме процесуальні документи складені представником Позивача, містяться в матеріалах справи, що не може заперечувати виконані представником Позивача роботи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що згідно акту № 05/06-21 практично всю роботу виконував помічник адвоката Піпко B.C., який призначений Наказом № 04/10-20 для участі у зовсім іншій справі.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що в Акті прийому-передачі не міститься інформації, згідно якої складені процесуальні документи мають відношення до справи № 904/6075/20.
Товариство також вказує на те, що загальна сума адвокатських витрат є різною. Окрім того, є критична розбіжність між цими загальними сумами та їх деталізації.
Товариство зазначає, що сплачена 11.06.2021 р. за платіжним дорученням № 3032375 сума 87 150,00 грн., на підставі рахунку № 11/06-21 з посиланням на договір про надання правової допомоги № 03/08-20 від 04.08.2020 р. ( який має загальний характер ), не має ніякого відношення ні до акту прийому-передачі робіт та послуг № 05/06-21 від 15.06.2021 р., ні до акту надання послуг № 31/05-21 від 31.05.2021 р., та не пов'язана з розглядом справи № 904/6075/20.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, Позивач зазначив, що помічник адвоката виконував суто технічну роботу в рамках договору. Тобто помічник адвоката є представником Адвокатського бюро, що діє в інтересах клієнта і відповідно факт виконання помічником адвоката технічної та творчої роботи під контролем адвокатів жодним чином не спростовує факт надання правової допомоги, або не є підставою для зменшення судом суми, що має бути компенсована на рахунок Позивача за сплату ним послуг з надання правової допомоги.
У запереченнях на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, представник Відповідача повністю підтримав викладене у відзиві на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу Позивача на залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - ОСОБА_1., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2021 р. відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.08.2021 р..
09.08.2021 р., від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 р. визначено для розгляду справи № 904/6075/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. ( доповідач ), судді: Чус О.В., Орєшкіна Е.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2021 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І. М. (доповідач), судді: Чус О.В., Орєшкіна Е.В., справу № 904/6075/20 прийнято до свого провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2021 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 904/6075/20 залишено без розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2021 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 23.09.2021 р..
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 р. у справі № 904/6075/20 судове засідання, призначене на 23.09.2021 р. на 11:00 год. вирішено провести з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon".
Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із знаходженням його представника на лікарняному.
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.
У судовому засіданні 23.09.2021 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" заборгованість за договором поставки товару № 28/10/13 від 28.10.2013 р. у розмірі 1 126 989,57 грн., з яких: основний борг у розмірі 1 001 390,40 грн., пеня - 72 825,12 грн., 3% річних - 31 987,59 грн., інфляційні втрати - 20 786,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару № 28/10/13 від 28.10.2013 р., а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, послався на те, що Позивач не надав суду жодних доказів настання строків оплати на суму 1 001 390.40 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 р. позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" основний борг у розмірі 896 370,78 грн., 3% річних у розмірі 30 842,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 786,46 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 220,00 грн..
Рішення суду мотивоване тим, що в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, Відповідач не виконав прийнятих зобов'язань та не здійснив остаточну оплату за поставлений товар.
До ухвалення рішення, Позивачем було подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 83 000,00 грн..
Від Позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов супровідний лист, у якому він просив прийняти додаткові пояснення та докази витрат Позивача на правничу допомогу, що надавалась Адвокатським бюром "ПРИХОДЬКО ТА ПАРТНЕРИ", та задовольнити клопотання представника Позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 р. було призначено судове засідання з розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення на 29.06.2021 р..
В якості доказів витрат Позивача на правничу допомогу, останім наданий Договір про надання правової допомоги № 03/08 від 04.08.2020 р., укладений між Адвокатським бюром "ПРИХОДЬКО ТА ПАРТНЕРИ" (далі - Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" (далі - Клієнт), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, Адвокатське бюро зобов'язується надати Клієнту консультаційні та правові послуги по захисту його прав та інтересів, в т.ч. підготовці позову до суду та здійсненню представництва інтересів Клієнт в судових інстанціях, правоохоронних органах, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується виплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 1.2. Договору, при здійсненні своїх повноважень, обумовлених виконанням даного Договору, Адвокатське бюро (в особі керуючого або уповноваженого ним представника) має право від імені Клієнта вчиняти наступні дії: звертатися із запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання цілей вказаного договору документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати Помості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій здійснюється захист,
представництво або надаються інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які супроводжуються, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, які потребують спеціальних знань; користуватись іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавали письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, отримувати виконавчі листи, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом
На доказ вартості та обсягу виконаних робіт позивачем надано акт прийому-передачі робіт та послуг № 05/06-21 від 15.06.2021.
Крім того, згідно Наказу про створення групи адвокатів від 20.10.2020 р. №04/10-20 (а.с.73 у 1-му томі), група адвокатів створена "з метою здійснення комплексних заходів професійної правничої допомоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення.", тобто за іншою справою, яка не має відношення до Відповідача.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду слід залишити без змін виходячи з наступного.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у судах апеляційної і касаційної інстанцій заявник надав суду Договір про надання правової допомоги № 03/08 від 04.08.2020 р., укладений між Адвокатським бюром "ПРИХОДЬКО ТА ПАРТНЕРИ" (далі - Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" (далі - Клієнт), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, Адвокатське бюро зобов'язується надати Клієнту консультаційні та правові послуги по захисту його прав та інтересів, в т.ч. підготовці позову до суду та здійсненню представництва інтересів Клієнт в судових інстанціях, правоохоронних органах, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується виплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як слушно зазначив суд першої інстанції - зі змісту цього пункту договору не вбачається, що правнича допомога надається саме за відносинами, які виникли внаслідок неналежного виконання Відповідачем всоїх зобов'язань за договором поставки, що був предметом розгляду у справі № 904/6075/20.
В якості доказу вартості та обсягу виконаних робіт, Позивачем надано акт прийому-передачі робіт та послуг № 05/06-21 від 15.06.2021 р..
Згідно акту № 05/06-21 ( де загалом адвокатами та помічником витрачено 83 години) помічником адвоката Піпком B.C. виконано особисто самостійно 8 пунтків з 18. На а.с. 12-17 том 3 містяться довідки з даними про перелік та обсяг робіт, виконаних помічником адвоката Піпком B.C. Виходячи з них, вбачається, що практично всю роботу виконував помічник адвоката Піпко B.C., який призначений Наказом № 04/10-20 для участі у зовсім іншій справі.
Разом з тим, в справі № 904/6075/20 відсутні документи, які дають законних повноважень адвокату Перепельченку для участі у даній справі. На підтвердження його повноважень надані: Договір № 03/08-20 від 04.08.2020 p., про надання правової допомоги на користь ТОВ «ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА», який підписаний Приходько А.А.
Разом з тим, Ордер № 1016721 на а.с. 74 т.2 на адвоката Перепельченко А.А. виписаний від імені АБ «Приходько та партнери» на представництво інтересів ТОВ «ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА». Проте, згідно Наказу № 04/20 від 20.10.2020 р.(т.1 а.с. 73) адвокат Перепельченко А.О. входить о складу адвокатської групи з метою здійснення комплексних заходів професійної правничої допомоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення». В Акті прийому-передачі робіт та послуг № 05/06-21 від 15.06.2021 р. (т.3 а.с. 7-8) не міститься інформації, згідно якої складені ним процесуальні документи мають відношення не лише до Позивача, пов'язані зі справою № 904/6075/20.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції вказаний акт прийому-передачі робіт та послуг № 05/06-21 від 15.06.2021 р. не є належним та допустимим доказом надання правничої допомоги саме за правовідносинами, що виникли саме між Позивачем та Відповідачем та за наслідками розгляду справи № 904/6075/20
Крім того, згідно Наказу про створення групи адвокатів від 20.10.2020 р. № 04/10-20 ( а. с.73 том 1 ), група адвокатів створена "з метою здійснення комплексних заходів професійної правничої допомоги щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення.", тобто за іншою справою, яка не має відношення до Відповідача.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в порушення приписів статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", наданий Позивачем договір про надання правової допомоги не містить порядку обчислення гонорару ( фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати.
Ураховуючи наведене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, керуючись статтями 126, 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Позивачем не доведено обсяг та вартість послуг адвоката, які останній просить стягнути з Відповідача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.
Враховуючи, що судовий збір при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, не сплачується ( постанова Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 р. у справі № 240/6150/18 ), витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг відповідно до ст.129 ГПК України судом апеляційної інстанції не розподіляються.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ КОМПАНІ УКРАЇНА" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 р. у справі № 904/6075/20 залишти без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.09.2021 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна