27.09.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1176/21
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Гайворонський О.Г., довіреність №1030-К-О від 15.01.2021 р., адвокат;
від відповідача: Бойко Г.І, ордер серії АЕ №1062766 від 29.03.2021 р., адвокат;
відповідача-2: не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений в телефонному режимі
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 (суддя Бєлік В.Г.) у справі 904/1176/21
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "АМРІТА", м. Дніпро
відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро
про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 505 798,15 грн. за кредитним договором № б/н від 11.06.2015 року.
Позивач - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Амріта" та ОСОБА_1 із позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.06.2015 року у загальному розмірі 505 798,15 грн., з яких: 500 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5 798,15 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021року у справі № 904/1176/21 позов задоволено частково.
Суд закрив провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 305 982,97 грн. за відсутністю предмету спору.
Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "АМРІТА" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.06.2015 року у розмірі 194 017,03 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 910,25 грн.
В решті позову відмовлено.
В частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (відповідач-2) - відмовлено.
Суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "АМРІТА" вих № 1/20-07-21 від 20.07.2021 року про розстрочку виконання судового рішення на шість місяців, розстрочивши Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "АМРІТА" виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення 196 927,28 грн. на 6 місяців з з 21.08.2021 по 21.01.2022 рівними частинами за наступним графіком:
- до 21.08.2021 - 32 821,22 грн.;
- до 21.09.2021 - 32 821,22 грн.;
- до 21.10.2021 - 32 821,22 грн.;
- до 21.11.2021 - 32 821,22 грн.;
- до 21.12.2021 - 32 821,22 грн.;
- до 21.01.2022 - 32 821,18 грн.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 р. по справі №904/1176/21 в частині розстрочки виконання судового рішення на шість місяців й постановити у вказаній частині нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "АМРІТА" в задоволенні заяви вих № 1/20-07-21 від 20.07.2021 року про розстрочку виконання судового рішення на шість місяців.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині розстрочки виконання судового рішення на шість місяців.
Апелянт звертає увагу на те, що надання розстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не встановлені обставини щодо неплатоспроможності боржника, й відсутні достатні докази про його фінансовий стан, а тому розстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку є інструментом ухилення від виконання рішення в повному обсязі протягом шести місяців.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом надано перевагу лише інтересам відповідача, за відсутності врахування інтересів Позивача, а тому розстрочення виконання рішення суду до 21.01.2022 р. не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 р. по справі №904/1176/21 в частині розстрочки виконання судового рішення на шість місяців та відмови в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення на шість місяців.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 у справі 904/1176/21, призначено справу до розгляду на 27.09.2021 на 09 годин 30 хвилин.
В судовому засіданні представником апелянта підтримано доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача-2: Букача Андрія Леонідовича, м. Дніпро в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений в телефонному режимі ( а.с.225, т.1).
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.
В судовому засіданні 27.09.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується відповідачем лише в частині розстрочки виконання судового рішення на шість місяців, то колегія суддів здійснює апеляційний перегляд рішення саме в цій частині.
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2015 року ТОВ "Торгівельний Дім "АМРІТА" (відповідачем-1) в особі директора Кузенного М.А. було підписано з позивачем заяву про відкриття поточного рахунку (заява), відповідно до якої перший відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (Умови), тарифів банку, що розміщені у мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 07.07.2015 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до укладеного договору першому відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 у електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт:банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Позивач вважає, що підписавши вказану заяву, відповідач-1 виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті www.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування.
Таким чином, за твердженням позивача, між позивачем та відповідачем-1 у справі укладено договір банківського обслуговування № б/н від 11.06.2015, а згідно із заявою відповідач-1 взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Позивач надав відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 1 000 000,00 грн., про що свідчать надані позивачем довідка про розміри встановлених кредитних лімітів та виписки з рахунків позивача.
В підтвердження виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 11.06.2015 Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" надано довідку про встановлення ТОВ "ПАК-ПЛЮС" кредитних коштів у межах встановленого ліміту 1 000 000,00 грн. (а.с.38).
Відповідач-1 свої зобов'язання щодо повернення кредитного ліміту не виконав та станом на час звернення до суду за ним рахується заборгованість за кредитом у сумі 500 000,00 грн.
Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 500 000,00 грн., 5 798,15 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом.
За період розгляду позовної заяви відповідач-1 - ТОВ «Торгівельний Дім «АМРІТА» частково погасив заборгованість на загальну суму 305 982,97 грн., про що свідчить довідка АТ КБ «Приватбанк» № 210720SU15510401 від 20.07.2021року, про наявну заборго ваність відповідача-1 перед позивачем у розмірі 194 017,03грн., що стало підставою для закриття провадження у даній частині позовних вимог.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, ТОВ «Торгівельний Дім «АМРІТА» посилався на те, що він вживає всі можливі заходи щодо виконання рішення суду та здійснює часткову оплату боргу, зокрема, з липня 2020 року до грудня 2020 року товариством було погашено заборгованість на суму більш ніж 600 000,00грн. ( тіло кредиту 500 000,00 грн. та відсотки).
Водночас, примусове стягнення однією сумою розміру заборгованості позбавить відповідача ефективно здійснювати господарську діяльність.
Задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що розстрочення виконання рішення суду на шість місяців не порушить прав позивача, оскільки відповідач-1 частково сплатив суму боргу та продовжує її сплачувати, період розстрочення, про який просив відповідач є помірним. При цьому, суд врахував надані відповідачем докази часткового припинення господарської діяльності відповідача внаслідок запровадження в країні карантинних заходів, та збалансованість матеріальних інтересів сторін.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).
Зі змісту даної норми слідує, що в залежності від обставин справи, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, суд вправі відстрочити або розстрочити його виконання.
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).
Обґрунтовуючи клопотання про розстрочення виконання рішення, відповідач зазначив, що він вживає всі можливі заходи щодо виконання рішення суду та здійснює часткову оплату боргу. Водночас, примусове стягнення однією сумою розміру заборгованості позбавить відповідача можливості ефективно здійснювати господарську діяльність.
На підтвердження необхідності надання розстрочки відповідач надав суду копії звітів 1-ДФ по працівникам за 3,4 квартал 2020 року, з яких вбачається, що внаслідок запровадження на території України з 12 березня 2020 року карантинних заходів, що вплинуло на можливість здійснення господарської діяльності, підприємство звільнило працівників.
В той же час, відповідач вживає заходи щодо погашення заборгованості, оскільки за час розгляду справи ним здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 305 982,97 грн., про що свідчить довідка Позивача № 210720SU155510401 від 20.07.2021 року.
Як роз'яснено у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Оскільки відповідач-1 частково сплатив суму боргу та продовжує її сплачувати, період розстрочення, про який просить відповідач є помірним, розстрочення виконання рішення суду на шість місяців не порушить прав позивача, а тому з огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням принципу збалансованості матеріальних інтересів сторін, суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення та надання розстрочки виконання рішення на шість місяців рівними частинами з дня ухвалення рішення відповідно до ст. 331 ГПК України.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскаржуючи рішення суду, апелянт не наводить жодного аргументу на спростування наведених обставин щодо можливості надання розстрочки виконання судового рішення, окрім посилань на загальні положення законодавства.
Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 у справі № 904/1176/21 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.09.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя М.О.Дармін