проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" вересня 2021 р. Справа № 922/4228/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.
за участю представників:
позивача - Пекар А.О. (ордер серії АI № 1135758 від 26.07.2021)
відповідача - Гарагулі В.А. (довіреність № 27-10 від 30.12.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», м. Харків (код ЄДРПОУ 05762269) (вх. № 1444 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 (суддя Жигалкін І.П.; повне рішення складено 16.04.2021)
за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED), Республіка Кіпр
до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (колишня назва - Акціонерне товариство «Турбоатом») (код ЄДРПОУ 05762269),
про стягнення коштів,
23.12.2020 до Господарського суду Харківської області звернувся позивач - Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED), Республіка Кіпр (далі - позивач; BISCONE LIMITED) з позовною заявою про стягнення з відповідача - Акціонерного товариства «Турбоатом» (код ЄДРПОУ 05762269) суми заборгованості з виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Турбоатом» у 2011 - 2014 роки у загальному розмірі 79 752 893,63 грн, з яких:
-46 520 051,89 грн - заборгованість з виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, в тому числі:
-7 175 910,22 грн за 2011 рік,
-5 187 011,46 грн за 2012 рік,
-16 316 500,40 грн за 2013 рік,
-17 840 629,81 грн за 2014 рік;
-26 017 689,29 грн - інфляційні втрати у зв'язку з простроченням виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020;
-7 215 152,45 грн - три проценти річних від простроченої суми дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі оформленого протоколом №20 від 22.04.2015 рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», яке отримано позивачем тільки 15.09.2020, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства у 2011 - 2014 роки в загальному розмірі 46 520 051,89 грн, а згідно оформленого протоколом № 5-НР від 09.06.2015 рішення наглядової ради ВАТ «Турбоатом», яке отримано позивачем лише 28.09.2020, відповідач був зобов'язаний виплатити позивачу вказану суму дивідендів через депозитарну систему не пізніше 22.10.2015, однак цього не зробив, що зумовило порушення права BISCONE LIMITED на отримання дивідендів, визначене статтями 116 ЦК України, 167 ГК України, 25 Закону України «Про акціонерні товариства» та пунктом 4.2.3. статуту ВАТ «Турбоатом».
Позивач також вказав, що про проведення загальних зборів відповідача 22.04.2015 він дізнався лише у 2020 році з листа відповідача №01/03/43-329 від 27.08.2020, а про прийняті рішення на вказаних зборах та наглядової ради позивачу стало відомо з листів відповідача №01/03/43-383 від 11.09.2020 та №01/03/43-407 від 24.09.2020.
Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат обґрунтовані тим, що правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому до цих правовідносин застосовуються положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та у поданій до суду першої інстанції заяві вих.№ 27-18 від 10.02.2021 (вх. №3404 від 11.02.2021) просив відмовити у задоволенні позовних вимог через пропуск позовної давності позивачем.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 позов Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» до Акціонерного товариства «Турбоатом» задоволено повністю та стягнуто з Акціонерного товариства «Турбоатом» (код ЄДРПОУ 05762269) на користь Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED), Республіка Кіпр суму заборгованості з виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Турбоатом» у 2011 - 2014 роки у розмірі 46 520 051,89 грн, інфляційні втрати у зв'язку з простроченням виплат дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020, в сумі 26 017 689,29 грн та три проценти річних від простроченої суми дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, нараховані за період з 23.10.2015 по 23.12.2020, в сумі 7 215 152,45 гривень. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 735 700,00 гривень.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, розмір заявлених до стягнення сум відповідач не оспорив та не спростував, позовна давність пропущена позивачем з поважних причин, через що порушене право позивача підлягає захисту, а заявлені позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.
Відповідач, АТ «Турбоатом», із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, у визначені ч. 1 ст. 256 ГПК України строки подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права (ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 256, 257, 266, 267 ЦК України) та процесуального права (ст. 162 ГПК України), неповну оцінку судом наданих відповідачем доказів, просить рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача.
Апеляційні вимоги відповідача обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неповно та необ'єктивно оцінив надані відповідачем докази, які свідчать про своєчасне персональне повідомлення позивача про загальні збори акціонерів ВАТ «Турбоатом» з питань щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів за 2011-2014 роки та про результати прийнятих рішень на відповідних зборах, ще у 2015 році, шляхом опублікування повідомлення у щоденному офіційному друкуванні видання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та розміщення протоколу загальних зборів ВАТ «Турбоатом» № 20 від 22.04.2015 на офіційному веб-сайті підприємства відповідача. Вказане на думку відповідача мало наслідком ухвалення судом першої інстанції упередженого рішення про задоволення позову, яке порушує права відповідача, адже фактично позовна давність щодо заявлених до стягнення з АТ «Турбоатом» дивідендів за 2011-2014 роки, 3% річних та інфляційних втрат спливла 22.09.2018, в той час як позивач звернувся до суду за захистом свого права лише наприкінці грудня 2020 року.
Також в апеляційні скарзі відповідач, посилаючись на положення статті 233 Господарського кодексу України, зазначив, що не завдав збитків позивачу, оскільки від несвоєчасної виплати дивідендів ніякі договірні відносини з будь-якими особами не постраждали, і якби для позивача виплата дивідендів була вкрай важлива, він звернувся б до відповідача із заявою про виплату дивідендів та з позовною заявою до суду набагато раніше. Цим відповідач підтверджує, що суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати санкцій.
За доводами скаржника судом першої інстанції не враховано, що стягнення значної суми інфляційних втрат та 3% річних призведе до дисбалансу обігових коштів АТ «Турбоатом», до неможливості підприємства сплачувати заробітну плату робітникам та виконанню податкових зобов'язань, адже протягом останнього року для підприємства склалася несприятлива економічна ситуація, яка погіршується невиконанням основними замовниками продукції АТ «Турбоатом» взятих на себе грошових зобов'язань за укладеними контрактами, що призвело до виникнення значної суми дебіторської заборгованості.
Окремо відповідач зазначив, що наданий ним до апеляційної скарги лист позивача б/н від 16.02.2021 про вимогу акціонера - Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про обов'язковий викуп акцій, а також положення пункту 2 статті 31 Закону України «Про акціонерні товариства», виключають наявність правових підстав для здійснення АТ «Турбоатом» виплати дивідендів позивачу.
Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 922/4228/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Турбоатом», м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 залишено без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків.
Ухвалами суду від 31.05.2021 та 14.06.2021 задоволені клопотання Акціонерного товариства «Турбоатом» про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
25.06.2021, тобто у визначені судом строки, скаржник надав клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 7334 від 25.06.2021), до якого надав належні докази сплати судового збору в розмірі 1103550,00 гривень.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 у зв'язку з відпустками суддів Істоміної О.А. та Пелипенко Н.М. для розгляду справи № 922/4228/20 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.
Ухвалою суду від 30.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/4228/20; позивачу надано строк для подач відзиву на апеляційну скаргу до 14.07.2021 (включно); справу № 922/4228/20 призначено до розгляду на 27.07.2021 о 12:00 год.
14.07.2021, тобто у встановлені судом строки, позивач засобами поштового зв'язку надіслав відзив на апеляційну скаргу вих. б/н від 14.07.2021 (вх. № 8130 від 16.07.2021), в якому проти доводів скаржника категорично заперечує, просить їх відхилити, апеляційну скаргу залишити без задоволення, як безпідставну, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати те, що:
-відповідач належним чином не повідомляв персонально BISCONE LIMITED про загальні збори акціонерів 22.04.2015 з питань щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів за 2011-2014 роки та, відповідно, про результати прийнятих рішень на відповідних зборах, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів, тож позивач не знав та не міг знати про проведення цих загальних зборів та про підсумки голосування, у зв'язку із чим не був обізнаний про наявність у нього права на отримання дивідендів за вказаний період;
-розміщення оголошення у офіційному друкованому виданні не звільняє акціонерне товариство від обов'язку повідомляти акціонерів про проведення загальних зборів та виплату дивідендів у визначений Статутом спосіб шляхом надсилання персонального повідомлення щодо проведення загальних зборів, а також про їх результати;
-до моменту отримання від відповідача листів (15.09.2020 та 28.09.2020) у позивача не було жодних підстав вважати, що відповідачем - АТ «Турбоатом» приймалися будь-які рішення про виплату дивідендів і у позивача виникло право на їх отримання що свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про поважність причин пропуску позивачем позовної давності стосовно заявлених у цій справі вимог.
Також позивач вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування положень ст. 223 ГК України, на чому наполягає відповідач в апеляційній скарзі, адже в межах цієї справи вимоги про стягнення штрафних санкцій позивачем не заявлялися. Поряд із цим у суді першої інстанції відповідач не наводив жодних заперечень щодо заявленого до стягнення розміру інфляційних втрат та 3% річних, а тому, на думку позивача, не має права заперечувати щодо їх розміру на стадії перегляду справи в апеляційному порядку. Обставини щодо можливого дисбалансу обігових коштів АТ «Турбоатом», на переконання позивача, жодним чином не впливають на зобов'язання останнього щодо компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати позивачу. До того ж будь-яких доказів на підтвердження дисбалансу відповідачем не надано.
Позивач наголошує, що надана до апеляційної скарги вимога Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про обов'язковий викуп акцій від 16.02.2021 у жодному разі не може бути прийнята судом апеляційної інстанції в силу приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України, як доказ, та не може бути врахована в ході перегляду справи №922/4228/20 в апеляційному порядку, оскільки відповідачем не наведено жодних підстав та виняткових обставин, за наявності яких такий доказ не міг бути поданий до суду першої інстанції. В ході розгляду справи №922/4228/20 у суді першої інстанції АТ «Турбоатом» також мало достатньо часу для того, щоб заявити таку підставу для відмови у задоволенні позову, як наявність у АТ «Турбоатом» зобов'язання щодо викупу акцій в порядку ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 у зв'язку з відпустками суддів Попкова Д.О. та Стойки О.В. для розгляду справи № 922/4228/20 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Істоміна О.А.
26.07.2021 до суду від АТ «Турбоатом» надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу (вх. № 8485), де відповідач просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що надані ним до справи реєстри листів від 20.02.2015 та від 10.04.2015, є належним сповіщенням позивача про скликання загальних зборів шляхом надсилання персонального повідомлення згідно п.п.9.2.9. п. 9.2. ст. 9 Статуту ВАТ «Турбоатом». Відбиток печатки відділення поштового зв'язку на реєстрі підтверджує надсилання вказаних листів та сплату послуг УДППЗ «Укрпошта». При цьому розміщення Протоколу загальних зборів ВАТ «Турбоатом» № 20 від 22.04.2015 та повідомлення осіб, що мають право на отримання дивідендів, на офіційному сайті АТ «Турбоатом», є додатковим підтвердженням факту інформування позивача про прийняте загальними зборами ВАТ «Турбоатом» рішення з питань щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів за 2011-2014 роки.
27.07.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшли клопотання, які підписані ЕЦП уповноваженого представника BISCONE LIMITED - адвокатом Пекар А.О., а саме:
1) про повернення доказів (вх. № 8569), в якому позивач просить розглянути це клопотання, не приймати та не враховувати при розгляді апеляційної скарги у даній справі № 922/4228/20 документи, що надані відповідачем до апеляційної скарги, а саме: копію листа (вимоги) Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про обов'язковий викуп акцій від 16.02.2021; копію рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2021 у справі № 922/3339/20; копію рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі № 922/4112/20; копію ухвали Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі № 922/4208/19;
2) про приєднання доказів (вх. № 8570), в якому позивач просить суд апеляційної інстанції прийняти додані до цього клопотання докази, а саме:
-належним чином засвідчену копію пропозиції Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про укладення договору про обов'язковий викуп акцій від 16.03.2021 з додатками та доказами направлення і вручення АТ «Турбоатом»;
-належним чином засвідчену копію позовної заяви Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про визнання договору укладеним;
-належним чином засвідчену копію тексту ухвали про відкриття провадження у справі № 922/1678/21 від 11.05.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень;
-належним чином засвідчену копію відзиву АТ «Турбоатом» на позовну заяву Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про визнання договору укладеним у справі № 922/1678/21.
Позивач просить врахувати зазначені докази, а також наведені у клопотанні обставини при розгляді апеляційної скарги АТ «Турбоатом» на оскаржуване рішення ГСХО від 06.04.2021 № 922/4228/20.
Ухвалою від 27.07.2021 судом апеляційної інстанції задоволені клопотання «Турбоатом» (вх. № 8579 від 27.07.2021) та Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (вх. № 8581 від 27.07.2021) про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи на 09 вересня 2021 року об 11:30 год.
09.09.2021 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства «Турбоатом» надійшли:
-заява (вх. № 10477 від 09.09.2021), в якій відповідач просить при розгляді цієї справи № 922/4228/20 врахувати позицію Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3339/20, в тому числі про те, що під час процедури викупу акцій заборонено сплачувати дивіденди, при чому за будь-який період, оскільки діюче законодавство України не містить посилань та жодних вказівок з цього приводу (будь-то нараховані, але не сплачені дивіденди або ще не розподілені дивіденди тощо).
У судовому засіданні 09.09.2021 оголошено перерву до 16.09.2021 о 14:10 год.
Ухвалою суду від 15.09.2021 задоволено клопотання представника позивача про його участь у судовому засіданні 16.09.2021 о 14:10 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник позивача у судовому засіданні 16.09.2021 заявив такі клопотання:
1) про витребування в порядку ст. 91 ГПК України від АТ «Турбоатом» оригіналу вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про обов'язковий викуп акцій від 16.02.2021 з оригіналами усіх приєднаних до неї додатків, а також копій вказаних додатків для приєднання та долучення їх до матеріалів справи (вх. № 10785);
2) про витребування у АТ «Турбоатом» належним чином засвідчених копій наступних документів (вх. № 10786):
-протоколу №25 позачергових загальних зборів Акціонерного товариства «Турбоатом», які відбулися 22.01.2021;
-повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, яке направлялося Акціонерним товариством «Турбоатом» Компанії з обмеженою відповідальністю - «Біскоун Лімітед» з доказами його направлення та вручення Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед»;
-всіх додатків до вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про обов'язковий викуп акцій від 16.02.2021 та доказів, що підтверджують дату отримання останньої Акціонерним товариством «Турбоатом»;
-витребування у Акціонерного товариства «Турбоатом» оригіналів документів, зазначених у п. 2 цього клопотання, для огляду та встановлення відповідності їх копій оригіналу;
3) про зміну назви відповідача (вх. 10787), в якому позивач просить використовувати у подальшому в процесі провадження у справі №922/4228/20 замість старого найменування відповідача Акціонерне товариство «Турбоатом» (ідентифікаційний код юридичної особи: 05762269) нове найменування - Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (скорочене найменування АТ «Укренергомашини» (ідентифікаційний код юридичної особи: 05762269).
У судовому засіданні 16.09.2021 представником відповідача заявлені такі клопотання:
1) про приєднання до матеріалів справи доказів вих. № 27-281 від 16.09.2021 (вх. № 10789), а саме вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед», Республіка Кіпр у вигляді позовної заяви про обов'язковий викуп акцій, та надання правової оцінки обставинам справи № 922/1678/21, що мають безпосередній вплив на справу № 922/3339/20 задля об'єктивного її розгляду;
2) про зменшення 3% річних та індексації заборгованості (вх. № 10790), в якому відповідач просить у разі залишення рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 без змін:
-перевірити правильність та обґрунтованість розрахунку інфляційних витрат в сумі 26017689,29 грн та 3 % річних в сумі 7215152,45 грн,
-враховуючи майновий стан відповідача, зменшити розмір стягнення інфляційних витрат та 3 % річних;
-застосувати до періоду стягнення інфляційних витрат та 3 % річних загальний строк позовної давності - три роки (а не п'ять років, за які їх розраховано).
У судовому засіданні 16.09.2021, колегією суддів вирішено не приймати наданий відповідачем до апеляційної скарги новий доказ, а саме - вимогу Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» про обов'язковий викуп акцій б/н від 16.02.2021, оскільки відповідачем не наведено жодних підстав та виняткових обставин, за наявності яких такий доказ не міг бути поданий до суду першої інстанції з причин, які б об'єктивно не залежали від відповідача. Обґрунтування та правові підстави неприйняття вказаного доказу викладені судом в ухвалі від 16.09.2021.
У судовому засіданні 16.09.2021 оголошено перерву до 20.09.2021 о 12:00 год.
17.09.2021 до суду від АТ «Турбоатом» надійшло клопотання (вх. № 10851) про застосування у спірних правовідносинах позовної давності, у зв'язку із чим у задоволенні позову відповідач просить відмовити. Також відповідач, посилаючись на відсутність своєї вини у неперахуванні позивачу дивідендів, просить суд апеляційної інстанції відмовити або принаймні зменшити розмір стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
20.09.2021 позивач звернувся до суду із клопотанням (вх. № 10877), в якому просить залишити без розгляду заявлене відповідачем клопотання про приєднання доказів від 16.09.2021 за вих.№ 27-281 та повернути їх заявникові.
Розглянувши у судовому засіданні 20.09.2021 заявлені позивачем клопотання про приєднання додаткових доказів (вх.№ від 8570 від 27.07.2021) та про витребування від відповідача додаткових доказів (вх.№№ 10785, № 10786) колегія суддів дійшла висновку, про залишення їх без задоволення, оскільки документи, які просить долучити та витребувати позивач, не стосуються предмета апеляційного перегляду.
Також колегія суддів вирішила відхилити заяву відповідача (вх. № 10477 від 09.09.2021) про врахування позиції Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/3339/20, що викладені у постанові від 25.06.2021, оскільки цю постанову суд апеляційної інстанції прийняв за інших фактичних обставин, встановлених під час апеляційного розгляду вказаної справи.
Що стосується клопотання позивача про зміну назви відповідача (вх. 10787), то розглянувши вказане клопотання, колегією суддів встановлено зміну назви відповідача з Акціонерного товариства «Турбоатом» (код ЄДРПОУ 05762269) на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269) - 15.09.2021. Вказані зміни підтверджуються витягом з ЄДРПОУ, який долучений судом до матеріалів справи. Місцезнаходження та код юридичної особи не змінились.
Враховуючи те, що у справі наявні докази, які свідчать про зміну назви відповідача, колегія суддів задовольняє клопотання позивача та ухвалює змінити у справі № 922/4228/20 назву відповідача - з Акціонерного товариства «Турбоатом» (код 05762269) на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269).
Представники сторін у судовому засіданні 20.09.2021 надали усні пояснення у справі по суті спору.
Апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини п'ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі та пояснення учасників справи у відповідності до приписів частини першої статті 210 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні 20.09.2021 представників сторін, які підтримали свої правові позиції по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, зважаючи на таке.
Спір у цій справі стосується стягнення з відповідача невиплачених позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Турбоатом» у 2011 - 2014 роки у розмірі 46 520 051,89 грн, а також інфляційних втрат в сумі 26 017 689,29 грн та 3% річних в сумі 7 215 152,45 грн, нарахованих позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь період прострочення їх виплати з 23.10.2015 по 23.12.2020.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі фактичні обставини спору.
Як свідчать матеріали справи, 21.01.2011 Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) набула у власність права на акції Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Турбоатом», а в подальшому на Акціонерне товариство «Турбоатом» та наразі на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269) у кількості 22 181 085 штук, загальною номінальної вартістю 5 545 271,25 грн, що становило 5,25% у статутному капіталі ВАТ «Турбоатом», а 23.05.2011 - Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) додатково набула у власність права на акції ВАТ «Турбоатом» у кількості 1 470 096 штук, загальною номінальної вартістю 367 524,00 грн, що становило 0,35% у статутному капіталі ВАТ «Турбоатом». Вказане підтверджується наявними у справі належним чином засвідченими копіями виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №003017 від 16.12.2020, обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах на 22.10.2013, виписки про стан рахунку у цінних паперах станом на 02.10.2020 №300053-CY20501236 від 05.10.2020, випискою про операції на рахунку в цінних паперах від 05.10.2020 №300053-CY20501236 за період з 22.10.2013 по 02.10.2020 (т. 1 а.с. 47-51).
Отже, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується, що Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) з 23.05.2011 є власником 23 651 181 штук простих бездокументарних акцій ВАТ «Турбоатом» загальною номінальною вартістю 5 912 795,25 грн, що становить 5,5980% у статутному капіталі АТ «Турбоатом» (наразі - Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269).
22.04.2015 відбулись Загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», на яких прийнято рішення, що оформлене Протоколом №20 від 22.04.2015 (т. 1 а.с. 127-144).
По питанню № 9 «Розподіл прибутку товариства за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2011, 2012, 2013, 2014 роках та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог чинного законодавства» вказані Загальні збори вирішили (т. 1 а.с. 135-136):
1.Затвердити порядок розподілу прибутку за 2011 рік:
-до резервного фонду не нараховувати, оскільки його сформовано у повному обсязі;
-нарахувати в фонд виплати дивідендів 30% чистого прибутку товариства, що становить 128 млн. 187 тис. 900 грн., в тому числі на державну частку 96 млн. 428 тис. 223 грн. 68 коп.;
-залишок прибутку використовуватися відповідно до затверджених фінансових планів підприємства.
2.Затвердити порядок розподілу прибутку за 2012 рік:
-до резервного фонду не нараховувати, оскільки його сформовано у повному обсязі;
-нарахувати в фонд виплати дивідендів 30% чистого прибутку товариства, що становить 92 млн. 658 тис. 600 грн., в тому числі на державну частку 69 млн. 701 тис. 861 грн. 59 коп.;
-залишок прибутку використовуватися відповідно до затверджених фінансових планів підприємства.
3.Затвердити порядок розподілу прибутку за 2013 рік:
-до резервного фонду не нараховувати, оскільки його сформовано у повному обсязі;
-нарахувати в фонд виплати дивідендів 50% чистого прибутку товариства, що становить 291 млн. 472 тис. 000 грн., в тому числі на державну частку 219 млн. 257 тис. 362 грн. 67 коп.;
-залишок прибутку використовуватися відповідно до затверджених фінансових планів підприємства.
4. Затвердити порядок розподілу прибутку за 2014 рік:
-до резервного фонду не нараховувати, оскільки його сформовано у повному обсязі;
-нарахувати в фонд виплати дивідендів 50% чистого прибутку товариства, що становить 318 млн. 698 тис. 500 грн., в тому числі на державну частку 239 млн. 738 тис. 261 грн. 50 коп.;
-залишок прибутку використовуватися відповідно до затверджених фінансових планів підприємства.
5.Затвердити розмір річних дивідендів на 1 акцію:
-за 2011 рік - 30,3406 коп.;
-за 2012 рік - 21,9313 коп.;
-за 2013 рік - 68,9881 коп.;
-за 2014 рік - 75,4323 коп.
6. Датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів встановити 23.04.2015.
Встановити термін початку виплати дивідендів за 2011-2014 роки - з 25.05.2015.
В подальшому 09.06.2015 Наглядовою радою ПАТ «Турбоатом» прийнято рішення, що оформлене Протоколом №5-НР від 09.06.2015 (т. 1 а.с. 145).
По питанню 3 порядку денного Наглядовою радою вирішено:
1.Встановити дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2011, 2012, 2013, 2014 років - 23 квітня 2015 року;
2.Виплату дивідендів здійснити у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;
3.Встановити термін початку виплати дивідендів 25 травня 2015 року;
4.Встановити наступний порядок виплати дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності товариства:
-акціонерам, які на дату, на яку складається перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів та обслуговуються на підставі договору з емітентом, виплату дивідендів здійснювати безпосередньо товариством на запит акціонера способами зручними для акціонерів шляхом поштового переказу, перерахування на банківський рахунок акціонера або готівкою в касі товариства;
-іншим акціонерам виплату дивідендів здійснювати товариством через депозитарну систему.
З витягу з переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за акціями/доходу за цінними паперами Акціонерного товариства «Турбоатом» (т. 1 а.с. 46), складеного 29.04.2015, станом на 23.04.2015, BISCONE LIMITED (Кіпр) було включено до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності АТ «Турбоатом» у 2011-2014 роках.
У зв'язку із прийнятим загальними зборами ВАТ «Турбоатом» 22.04.2015 рішенням про виплату дивідендів за 2011-2014 роки у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011-2014 роках через депозитарну систему не пізніше 22.10.2015.
Згідно відповіді АТ «Турбоатом» від 27.08.2020 №01/03/43-329 (т. 1 а.с. 146-148) договір на обслуговування рахунку в цінних паперах між BISCONE LIMITED та АТ «Турбоатом» не укладався.
Позивач, посилаючись на те, що Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) є власником 23 651 181 штук простих бездокументарних акцій АТ «Турбоатом» та була включена до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності АТ «Турбоатом» за 2011-2014 роки, вважає, що останнє було зобов'язане не пізніше 22.10.2015 виплатити BISCONE LIMITED дивіденди за 2011-2014 у розмірі 46 520 051,89 грн, з яких:
-7 175 910,22 грн за 2011 рік (23 651 181 штук * 0,303406 грн),
-5 187 011,46 грн за 2012 рік (23 651 181 штук * 0,219313 грн),
-16 316 500,40 грн за 2013 рік (23 651 181 штук * 0,689881 грн),
-17 840 629,81 грн за 2014 рік (23 651 181 штук * 0,754323 грн).
АТ «Турбоатом» у листі від 27.08.2020 №01/03/43-329 (т.1 а.с. 146-148) зазначило позивачу, що відповідно до рішень загальних зборів акціонерів та в порядку встановленому наглядовою радою товариства виплата дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності за 2011 - 2014 роки здійснювалася безпосередньо акціонерам на підставі заяви, що має банківські реквізити, необхідні для перерахування дивідендів.
З метою реалізації всіх заходів досудового врегулювання спору, 01.10.2020 Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» BISCONE LIMITED звернулася до АТ «Турбоатом» із заявою про виплату дивідендів за результатами фінансового- господарської діяльності за 2011 - 2014 роки, у якій встановила строк на виплату дивідендів - у семиденний строк від дня отримання заяви (т.1 а.с.157-164). Зазначена заява була отримана АТ «Турбоатом» 07.10.2020, однак ні в строк до 14.10.2020, ні станом на дату звернення до суду із позовом у цій справі, дивіденди позивачу не виплачені, як і не надана відповідь на дану заяву. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Вказуючи на те, що дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 - 2014 роки ВАТ «Турбоатом» відповідачем не були виплачені позивачу, Компанія з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) вважаючи свої права, як акціонера АТ «Турбоатом», порушеними звернулася до господарського суду із даним позовом.
В ході розгляду справи відповідач не заперечував, що не виплатив Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) дивіденди за 2011-2014 роки за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 - 2014 роки ВАТ «Турбоатом». Поряд із цим за твердженнями відповідача, що викладені у відповідній заяві, предмет позову у цій справі є безумовним, а кошти у вигляді дивідендів підлягають обов'язковому стягненню на користь позивача (т. 2 а.с. 199). Розмір заявлених до стягнення дивідендів, інфляційних втрат та 3% річних відповідач при розгляді справи не заперечував та не спростовував.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
З огляду на положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосується акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.
Пунктом 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Згідно із частиною четвертою статті 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
З огляду на викладені положення вбачається, що правовою підставою набуття майнових прав акціонера акціонерного товариства (в т.ч. права на одержання дивідендів) є набуття права на відповідну акцію товариства.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Частиною другою статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Положеннями частини четвертої статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.
Відповідно до пункту 4.2.3. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом», затвердженого протоколом № 12 Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» від 14.08.2008, акціонери мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з акціонерів мають особи, які є акціонерами Товариства на початок строку виплати дивідендів.
Однак, незважаючи на те, що 22.04.2015 загальними зборами акціонерів ВАТ «Турбоатом», оформлених протоколом від 22.04.2015 №20, було прийнято рішення про виплату за 2011-2014 дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2011 - 2014 роки, а 09.06.2015 наглядовою радою ПАТ «Турбоатом» прийнято рішення про: встановлення дати складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за 2011-2014 роки - 23.04.2015, строку виплати дивідендів (не повинен перевищувати 6 місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів), терміну початку виплати дивідендів - 25.05.2015 та встановлено порядок виплати дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності товариства, в тому числі, через депозитарну систему, яке оформлене протоколом №5-НР, а також попри те, що BISCONE LIMITED (Кіпр) було включено до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності АТ «Турбоатом» у 2011-2014 роках, і має законне право на отримання частки прибутку (дивідендів), відповідач в порушення визначених пунктом 2 частини 1 статті 116 ЦК України, частини 1 статті 167 ГК України, пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» прав позивача - акціонера з кількістю 23 651 181 штук простих бездокументарних акцій АТ «Турбоатом», не здійснив виплату дивідендів своєму акціонеру - BISCONE LIMITED, чим порушив свої зобов'язання і права такого акціонера на мирне володіння майном.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей у майбутньому, оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами товариства, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, «законне очікування», що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах «Брумареску проти Румунії» (пункт 74), «Пономарьов проти України» (пункт 43), «Агрокомплекс проти України» (пункт 166).
Європейський суд з прав людини визнає, що акції компанії безсумнівно мають економічну цінність та становлять «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу (§ 91 рішення у справі «Sovtransavto Holding v. Ukraine» від 25 липня 2002 року, заява № 48553/99).
Колегія суддів вважає, що за вказаних фактичних обставин спору суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача дивідендів в сумі 46520051,89 грн, адже в даному випадку відповідач, будучи зобов'язаною стороною, порушив покладені на нього обов'язки та створив умови, за яких майнові права позивача у даній справі на отримання дивідендів були порушені. Жодних правових підстав для невиплати відповідачем дивідендів за належними позивачу акціями судом апеляційної інстанції не встановлено.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, з огляду на таке.
За змістом статей 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.
Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За положеннями статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Із вказаної статті випливає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, можуть бути, у тому числі, і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом вказаної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Такі нарахування виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника, який користувався грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому суд першої інстанції правомірно застосував до цих правовідносин положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Правомірність нарахування 3% річних та інфляційної складової на суму несвоєчасно виплачених акціонеру дивідендів також встановлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18015/17.
Встановивши, що на виконання прийнятого загальними зборами акціонерів ВАТ «Турбоатом» рішення, оформленого протоколом № 20 від 22.04.2015, про виплату дивідендів та рішення наглядової ради ПАТ «Турбоатом», затвердженого протоколом № 5-НР від 09.06.2015 про строки виплати таких дивідендів, відповідач не здійснив виплату дивідендів акціонеру - Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) у встановлений строк, а саме до 22.10.2015, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконав свого грошового зобов'язання, і тому позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 26 017 689,29 грн, а також 3% річних в сумі 7 215 152,45 грн за період прострочення виплати дивідендів на суму 46 520 051,89 грн з 23.10.2015 по день подачі позовної заяви у цій справі до господарського суду 23.12.2020. За перевіркою суду апеляційної інстанції розрахунки позивача в цій частині вимог не містять арифметичних та методологічних помилок.
Щодо висновків суду першої інстанції з питань застосування позовної давності, колегія суддів зазначає таке.
За положеннями статей 256, 257, 267 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з частиною п'ятою статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності (вх.№ 3404 від 11.02.2021; т. 2 а.с. 57-59) до вимог позивача про стягнення заборгованості зі сплати дивідендів та нарахованих 3% річних і інфляційних втрат, в яких він просив суд відмовити у задоволенні наведених позовних вимог з підстав пропуску позивачем позовної давності.
Відповідач зазначив, що строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2011 - 2014 роки сплив 22.09.2018, тоді як із вимогами у даній справі позивач звернувся лише наприкінці грудня 2020 року (29.12.2020), тобто із пропуском позовної давності.
На противагу цим доводам, в обґрунтування поважності причин пропущення позивачем позовної давності ним зазначалось те, що акціонеру - Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) взагалі нічого не було відомо про прийняття рішень про виплату дивідендів за вказані роки. Натомість про проведення загальних зборів відповідача 22.04.2015 позивач дізнався з листа відповідача від 27.08.2020 №01/03/43-329, а про прийняте рішення на вказаних зборах та наглядової ради від 09.06.2015, що оформлене протоколом №5-НР (щодо складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за 2011-2014 роки та строки виплати дивідендів - не пізніше 22.10.2015), позивач дізнався з листів відповідача від 11.09.2020 №01/03/43-383 та від 24.09.2020 №01/03/43-407.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
У разі коли судом на підставі досліджених доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, та буде встановлено, що цей строк пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 04.03.2018 у справі № 917/1150/17.
Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Питання поважності причин пропущення позовної давності (наявність обставин, які з об'єктивних, незалежних підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову) вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
При вирішенні питання про захист порушеного права, у разі пропущення позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує дане питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За змістом статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, та не містить критеріїв їх визначення у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження всіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Колегія суддів також враховує, що з урахуванням положень статті 13 Цивільного кодексу України («Межі здійснення цивільних прав») у даному випадку підлягає оцінці добросовісність поведінки як позивача, так і відповідача протягом всього періоду з моменту виникнення права на захист порушеного права (права на позов) і до моменту звернення із позовом з урахуванням характеру спірних правовідносин між сторонами, особливостей їх нормативного регулювання: наданих сторонам прав та покладених на них обов'язків.
Отже, вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення позовної давності судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED), як акціонера ВАТ «Турбоатом» про загальні збори акціонерів ВАТ «Турбоатом» з питань щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів за 2011-2014 роки та про результати прийнятих рішень на відповідних зборах. Тому, враховуючи наявність порушення суб'єктивного цивільного права позивача, що полягає у порушенні корпоративних прав на отримання частини прибутку (дивідендів) відповідача та те, що позовна давність, була пропущена позивачем з поважних причин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права BISCONE LIMITED та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується із даними висновками місцевого господарського суду та відхиляє доводи відповідача про те, що АТ «Турбоатом» належним чином повідомило Компанію з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) про вищевказані загальні збори та виплату дивідендів, надсилаючи відповідачу персональний простий лист з інформацією про скликання зборів, та розміщуючи у друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Відомості №69 (2073) від 10.04.2015; Відомості №54 (2058) від 20.03.2015) інформацію про проведення загальних зборів 22.04.2015, з огляду на нижченаведене.
Частиною першою статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції від 31.01.2015) передбачено, що письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний Фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.
Згідно частини третьої статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції від 31.01.2015) повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити дані щодо повного найменування та місцезнаходження товариства; дати, часу та місця (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів; часу початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; дати складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; переліку питань, що виносяться на голосування; порядку ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.
Відповідно до пункту 9.2.9. Статуту ВАТ «Турбоатом», затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів від 14.08.2008 №12, про проведення Загальних зборів акціонерів держателі простих іменних акцій повідомляються персонально простим листом. Загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням Товариства і в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку України не пізніше як за 45 днів до скликання Загальних зборів акціонерів.
На підтвердження факту належного повідомлення акціонерів про загальні збори акціонерів, що відбулися 22.04.2015, АТ «Турбоатом» надало до справи копії реєстрів листів акціонерів резидентів країн далекого зарубіжжя від 20.03.2015 та від 10.04.2015 (т. 2 а.с. 38-39), а також копії щоденного офіційного друкованого видання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «ВІДОМОСТІ» (№69 (2073) від 10.04.2015; №54 (2058) від 20.03.2015).
Відповідно до пункту 14 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) повідомлення акціонерам - це повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату в письмовій формі у спосіб, визначений статутом товариства.
Однак надані відповідачем копії реєстрів листів акціонерів резидентів країн далекого зарубіжжя від 20.03.2015 та від 10.04.2015, на думку колегії суддів не свідчать про належне письмове персональне повідомлення позивача про загальні збори акціонерів з питань щодо виплати дивідендів за 2011-2014 роки, оскільки копії цих реєстрів не підтверджують вміст відправлених рекомендованих листів.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем також не було надано до справи ані копію самого повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів 22.04.2015, з якого можна було б встановити його відповідність вимогам Закону України «Про акціонерні товариства», ані доказів того, що саме таке повідомлення з належним змістом направлялося позивачу, як акціонеру відповідача.
Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
У частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тягар доказування (onus probandi) лежить на сторонах.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, Статут ВАТ «Турбоатом», затверджений протоколом Загальних зборів акціонерів від 14.08.2008 №12, а також надані позивачем копії реєстрів листів акціонерів резидентів країн далекого зарубіжжя від 20.03.2015 та від 10.04.2015, колегія суддів дійшла висновку, що факт персонального письмового повідомлення позивача про проведення загальних зборів відповідача 22.04.2015 з питань щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів за 2011-2014 роки не доведений відповідачем належними та допустимими доказами згідно статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України.
Аргументи апеляційної скарги відповідача про зворотне є безпідставними, натомість, обґрунтованою є позиція позивача, викладена у відзиві на апеляційну скаргу.
Окрім цього, як убачається з матеріалів справи, відповідач розмістив повідомлення про проведення загальних зборів щодо виплати дивідендів в офіційному друкованому органі (відомостях Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку).
Однак колегія суддів вважає, що розміщення оголошення у офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку жодним чином не звільняло акціонерне товариство від обов'язку повідомляти акціонерів про проведення загальних зборів та виплату дивідендів у визначений Статутом ВАТ «Турбоатом» спосіб, тобто персонально простим листом.
Зазначене підтверджується висновком, викладеним у постанові від 11.08.2020 у справі №910/13193/19, де Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що повідомлення про виплату дивідендів, розміщене в офіційному друкованому органі - бюлетені «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» та на власному сайті не є належним повідомленням акціонера про загальні збори, за відсутності доказів направлення персонального повідомлення.
При цьому, крім наведених вище способів повідомлення акціонерів, АТ «Турбоатом» відповідно до статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства» та пункту 7.10. Статуту ВАТ «Турбоатом» було зобов'язане надсилати повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний Фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу (Відкрите акціонерне товариство «ФОНДОВА БІРЖА ПФТС»), а також опублікувати таке повідомлення в місцевій пресі за місцезнаходженням Товариства, однак жодних доказів на підтвердження вчинення таких дій АТ «Турбоатом» до матеріалів справи також не надано.
Не представлено відповідачем і доказів розміщення повідомлення осіб, які мають право на отримання дивідендів від АТ «Турбоатом» за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011-2014 роки, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати на офіційній веб-сторінці АТ «Турбоатом».
Твердження відповідача про розміщення на його сайті на Інтернет - ресурсі: https://www.turboatom.com.ua/investors/229/230/7763 протоколу загальних зборів ВАТ «Турбоатом» №20 від 22.04.2015 були обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідачем не надано суду відповідно до частини 2 статті 96 ГПК України вказаного електронного доказу в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Не надано відповідачем до справи вказаного електронного доказу і в паперовій копії, посвідченій в порядку передбаченому законом відповідно до частини 3 статті 96 ГПК України, як і не представлено скріншот з його офіційного сайту в обґрунтування наведених тверджень.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що АТ «Турбоатом» порушило не лише порядок повідомлення акціонерів про загальні збори акціонерів, що відбулися 22.04.2015, а й порушило порядок повідомлення акціонерів про підсумки голосування на цих загальних зборах акціонерів, а також порядок повідомлення осіб, які мають право на отримання дивідендів від АТ «Турбоатом» за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011-2014 роки, про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, у зв'язку з чим позивач не знав та не міг знати з 2015 року про те, що у нього виникло право на отримання цих дивідендів та про те, що таке право порушується з боку АТ «Турбоатом».
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла також і до висновку, що такі дії відповідача щодо акціонера - Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) спрямовані саме на невиплату дивідендів, тобто вказують на зловживання правом, тому за відсутності доказів належного повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів та про порядок та строки виплати дивідендів, позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення дивідендів за 2011-2014 роки з поважних причин.
Поряд із цим, як свідчать матеріали справи, про дане порушення позивачу стало відомо тільки 15.09.2020, зокрема після отримання від АТ «Турбоатом» листа від 11.09.2020 №01/03/43-383, до якого було додано копію протоколу №20 Загальних зборів акціонерів ВАТ «Турбоатом» від 22.04.2015. Саме з цієї відповіді позивачу й стало відомо, що загальними зборами ВАТ «Турбоатом» було прийнято рішення про виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності останнього за 2011-2014 роки. Крім цього, лише 28.09.2020 позивач отримав від АТ «Турбоатом» листа від 24.09.2020 №01/03/43-407, до якого було надано витяг з протоколу Наглядової ради ПАТ «Турбоатом» №5-НР від 09.06.2015, з якого BISCONE LIMITED стало відомо про розмір, порядок та строк виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності АТ «Турбоатом» за 2011-2014 роки.
Відповідно до пункту 9.59. Статуту, затвердженого протоколом №20 Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Турбоатом» від 22.04.2015, державну реєстрацію якого проведено 27.04.2015, підсумки голосування оголошуються на Загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Після закриття Загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 (десяти) робочих днів шляхом розміщення на веб-сторінці Товариства в мережі Інтернет.
В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів розміщення підсумків голосування на Загальних зборах акціонерів, що відбулися 22.04.2015, протягом 10 робочих днів після закриття цих загальних зборів.
Враховуючи необізнаність акціонера - Компанії з обмеженою відповідальністю «Біскоун Лімітед» (BISCONE LIMITED) про прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішень про виплату дивідендів та, відповідно, про результати прийнятих рішень на відповідних зборах, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів, колегія суддів дійшла висновку, що такий акціонер не знав і не міг знати про наявність у нього права на отримання дивідендів за спірний період.
Отже аргументи позивача про те, що до моменту отримання вказаних відповідей у BISCONE LIMITED не було жодних підстав вважати, що АТ «Турбоатом» приймалися будь-які рішення про виплату дивідендів та що у BISCONE LIMITED виникло право на їх отримання, підтверджуються фактичними обставинами справи та відсутністю доказів про зворотне.
Приписи пункту 2 частини 1 статті 25, абзацу 1 частини 1 статті 30, абзацу 2 частини 1 статті 30 Закон України «Про акціонерні товариства» декларують рівність прав усіх акціонерів (фізичних осіб, юридичних осіб, держави), зокрема, і у питанні виплати дивідендів.
Підсумовуючи все зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що саме лише розміщення відповідачем повідомлення про проведення загальних зборів у офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не може свідчити про належну обізнаність, у даному випадку, BISCONE LIMITED, як акціонера АТ «Турбоатом» про дату, розмір, порядок та строк виплати йому дивідендів за 2011-2014 року, оскільки, враховуючи встановлені обставини у даній справі, BISCONE LIMITED не було обізнане про наявність у нього права на отримання вказаних дивідендів, що свідчить про поважність причин пропуску строку позовної давності для вимог про стягнення дивідендів, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що порушене право позивача підлягає захисту.
Посилання скаржника у клопотанні (вх. № 10851 від 17.09.2021) на те, що позивач увесь цей час не звертався до відповідача з будь-якими заявами, листами, тощо стосовно виплати належних йому дивідендів не заслуговують на увагу, оскільки ані в Статуті ВАТ «Турбоатом» (у відповідній редакції), ані в ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства» не закріплено такого обов'язку акціонера як висувати окрему письмову вимогу в разі наявності бажання отримати нараховані дивіденди.
Більше того, з моменту прийняття рішення загальними зборами, виплата дивідендів акціонеру стає обов'язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера. Відповідно до частини другої статті 14 Цивільного кодексу України особа (акціонер) не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Таким чином, жодним нормативним актом або прийнятим загальними зборами акціонерів відповідача рішенням не передбачений обов'язок позивача звертатись до відповідача з будь-якою вимогою та надавати будь-які документи, які б були умовою для виплати дивідендів.
Доводи АТ «Турбоатом» про те, BISCONE LIMITED пропустило строк позовної давності колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підкріплені належними, допустимими та вірогідними доказами. Твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не досліджував та не вирішував питання поважності пропуску позивачем позовної давності спростовуються висновками, що наведені безпосередньо в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Окрім іншого, в апеляційній скарзі АТ «Турбоатом», посилаючись на положення статті 233 Господарського кодексу України, зазначає, що не завдавав збитків позивачу, оскільки від несвоєчасної виплати дивідендів ніякі договірні відносини з будь-якими особами не постраждали, і якби для позивача виплата дивідендів була вкрай важлива, він звернувся б до відповідача із заявою про виплату дивідендів та з позовною заявою до суду набагато раніше. За доводами скаржника стягнення на користь позивача сум інфляційних втрат та 3% річних, які є значними, призведе до дисбалансу обігових коштів підприємства та до неможливості останнього сплачувати заробітну плату робітникам та виконанню податкових зобов'язань, тощо.
Однак вказані посилання судом апеляційної інстанції також відхиляються, як безпідставні, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Однак, як свідчать матеріали справи, у відзиві на позовну заяву відповідач не наводив жодних заперечень щодо заявленого позивачем до стягнення розміру інфляційних втрат та 3% річних і такі заперечення не вбачаються із наданих з відзивом доказів. Правові підстави заперечувати проти розміру інфляційних втрат та 3% річних на стадії перегляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не наведені.
Статтею 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Проте BISCONE LIMITED в межах даної прави не заявляло до стягнення з АТ «Турбоатом» жодних штрафних санкцій, а заявило лише суму заборгованості з виплати дивідендів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Ураховуючи викладене, правові підстави для застосування положень статті 233 Господарського кодексу України у суду апеляційної інстанції у даному випадку та на стадії апеляційного розгляду справи відсутні.
Крім цього, АТ «Турбоатом» зазначає про дефіцит обігових коштів, що викликане невиконанням контрагентами відповідача своїх зобов'язань перед АТ «Турбоатом», однак згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Що стосується посилань, викладених у поданому до суду апеляційної інстанції клопотанні від 17.09.2021 вх. № 10851, де відповідач зазначає про те, що у нього відсутня вина за прострочення виконання зобов'язання, в результаті чого наступає юридична відповідальність у вигляді застосування статті 625 ЦК України, то дані заперечення не беруться колегією суддів апеляційної інстанції до уваги, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 в справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 в справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 в справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 в справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 в справі № 910/7086/17, від 04.12.2019 в справі № 910/15714/18).
Відтак, для стягнення з боржника вищенаведених компенсаційних виплат обов'язкова наявність вини останнього у порушенні свого господарського зобов'язання, так само як і причинно-наслідкового зв'язку між діями боржника та відповідними наслідками, імперативними законодавчими приписами не вимагається, що свідчить про необґрунтованість вищенаведених посилань відповідача.
Відносно аргументів відповідача про зменшення розміру стягнення інфляційних втрат, то колегія суддів зазначає, що індекс інфляції, який стягується у разі порушення грошового зобов'язання, має компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій. За вказаних обставин доводи відповідача щодо можливості зменшення інфляційних є необґрунтованими.
Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення відсотків річних, оскільки сума відповідних нарахувань, цілком відповідає розміру простроченого основного зобов'язання, і лише забезпечує компенсацію знецінення грошових коштів позивача за період прострочення відповідачем свого грошового зобов'язання, тобто жодним чином не створює надмірного, необґрунтованого тягаря для боржника. Відсотки річних розраховані позивачем за встановленою у статті 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%. Колегією суддів не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації») одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі «Гарсія Руїс проти Іспанії»).
Аргументи скаржника відносно порушення прав АТ «Турбоатом» внаслідок неповної та необ'єктивної оцінки судом першої інстанції наявних у справі доказів не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно із статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та надаючи правову кваліфікацію обставинам справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам відносно законності та обґрунтованості судового рішення, встановленим у статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 ухвалено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», м. Харків задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», м. Харків (код ЄДРПОУ 05762269) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 у справі № 922/4228/20 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», м. Харків.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 29.09.2021.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.М. Пелипенко