вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" вересня 2021 р. Справа№ 910/360/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Зубець Л.П.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі судового засідання Позюбан А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча»
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021
у справі № 910/360/21 (суддя: Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 580352, 42 грн,
представники учасників справи в судове засідання не з'явились
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 580352, 42 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 в справі № 910/360/21 позовні вимоги ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до АТ «Українська залізниця» про стягнення 580 352,42 грн задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» 400 353, 95 грн - штрафу, а також 8 705, 29 грн - судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 в справі № 910/360/21 в частині відмови у стягненні з АТ «Українська залізниця» на користь ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 553, 02 грн та прийняти нове, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм процесуального права. Так, апелянт вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що адвокат Костікова О.О. не підтвердила факт того, що є членом АО «Всеукраїнська адвокатська допомога» та має право надавати послуги від імені цього об'єднання. Однак, в Єдиному державному реєстрі адвокатів України розміщена інформація що вказаний адвокат здійснює свою діяльність в зазначеному об'єднанні. Оскільки така інформація є загальнодоступною, апелянт стверджує, що місцевий господарський суд не був позбавлений можливості перевірити її. При цьому, позивач звертає увагу на те, що в господарському процесі повноваження адвоката підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того апелянт з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верхового Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, вказує на помилковість висновків суду щодо відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з підстав ненадання доказів їх оплати стороною.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021, апеляційна скарга у справі № 910/360/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, поновлено ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на оскаржуване рішення; учасникам справи запропоновано подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання та повідомлено строки на їх подання; розгляд справи призначено на 12.07.2021.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 справу № 910/360/21 за апеляційною скаргою ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 розгляд справи відкладено на 22.09.2021.
В судове засідання 22.09.2021 представники сторін не з'явились, про час та місце повідомлялись у встановленому законом порядку, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.
Згідно п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржниками доводів та вимог, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 в частині вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки питання правомірності прийняття оскаржуваного рішення в частині, що стосується суті спору, жодною із сторін не порушено, а судом апеляційної інстанції підстав для виходу за меже доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справу переглянуто в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України.
Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права. Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем в підтвердження розміру понесених стороною судових витрат до матеріалів справи було надано копію договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, який укладений з Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога", копії додаткових угод №230 від 22.12.2020, №229 від 16.12.2020; копію Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2021 до додаткової угоди №229 від 16.12.2020 до договору №845 від 30.03.2018.
30.03.2018 між ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (клієнт за договором) та Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога" (адвокатське бюро за договором) укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 (далі - договір), згідно умов якого «Клієнт» доручає, а «Адвокатське об'єднання» приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають в процесі господарської діяльності «Клієнта» в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2 договору зміст, умови та строки виконання покладених «Клієнтом» на «Адвокатське об'єднання» завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору.
За змістом п. 2.1 договору для виконання покладених «Клієнтом» на «Адвокатське об'єднання» завдань він надає повноваження, що реалізуються «Адвокатським об'єднанням» виключно на підставі окремих довіреностей, виданих «Клієнтом» для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками «Адвокатського об'єднання».
Відповідно до п. 2.3 договору безпосереднє представництво інтересів «Клієнта» можуть здійснювати всі адвокати, що є учасниками «Адвокатського об'єднання». «Адвокатське об'єднання» може залучити до надання правової допомоги «Клієнту» інших адвокатів та інших фахівців в галузі права на договірних засадах, за попереднім погодженням з «Клієнтом».
Згідно п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 230 від 22.12.2020) загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 400 000 грн.
Вартість послуг за виконання покладених «Клієнтом» на «Адвокатське об'єднання» завдань складає 5 000,00 грн без ПДВ за місяць. Сторони мають право шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання «Адвокатським об'єднанням» додаткових завдань за додаткову плату, розмір якої узгоджується в додатковій угоді.
16.12.2020 між сторонами укладено додаткову угоду № 229 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30.03.2018, якою визначено порядок оплати юридичних послуг «Адвокатського об'єднання» за надання юридичних послуг у справі про стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 580 352,42 грн.
Встановлено наступну вартість послуг:
- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції; збір доказів (підготовка письмових документів: листів, запитів, тощо); перевірка та підготовка документів; складання процесуальних документів (клопотань, заяв, скарг, тощо); складання та подання заперечень, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, письмових пояснень; підготовка та подання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заперечення проти відкриття апеляційного провадження; підготовка та подання касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження - 525,50 грн за годину;
- участь в судовому засіданні господарського суду - 1000,00 грн - одне судове засідання;
- участь в судовому засіданні апеляційного господарського суду - 3 000,00 грн - одне судове засідання;
- участь в судовому засіданні касаційного господарського суду - 4 000,00 грн - одне судове засідання.
Таким чином, сторонами в додатковій угоді узгоджено як фіксований розмір гонорару за представництво інтересів клієнта в суді так і погодинну оплату за надані послуги, перелік яких неведений вище, що відповідає приписам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України.
Згідно п. 3.1 додаткової угоди № 229 від 16.12.2020 оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акта надання послуг (акта прийому-передачі наданих послуг) і отримання «Клієнтом» рахунків від «Адвокатського об'єднання».
За змістом п.п. 6.1 додаткової угоди № 229 від 16.12.2020 правова допомога вважається наданою після підписання акта надання послуг (акта прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками.
09.03.2021 між сторонами підписано акт № 1 приймання-передачі наданих послуг, згідно якого «Адвокатським об'єднанням» надано, а позивачем прийнято послуги на суму 10 533,02 грн згідно договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018 та додаткової угоди № 229 від 16.12.2020.
Відповідний перелік послуг наведений в розрахунку розміру винагороди, перелік та розмір вартості яких узгоджується з положеннями додаткової угоди № 229 від 16.12.2020. «Адвокатським об'єднанням» виставлено позивачу рахунок № 99 від 09.03.2021 на загальну суму 10 533,02 грн.
Так, відмовляючи в задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу місцевий господарський суд виходив з того, що станом на час подання позовної заяви строк оплати послуг настав, однак доказів їх сплати таких як платіжне доручення тощо чи докази зарахування таких коштів на рахунок адвокатського об'єднання позивачем не надано.
Колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду, оскільки наведені документи не є визначальними у прийнятті судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на загальні принципи господарського судочинства щодо оцінки поданих доказів як в їх сукупності (групи доказів), так і кожному окремо.
Крім того, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що судові витрати, що пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, у разі підтвердження обсягу надання цих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Також є передчасними висновки суду щодо настання строку оплати послуг станом на час подання позовної заяви, оскільки за змістом п. 3.1 додаткової угоди № 229 від 16.12.2020 оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акта надання послуг. Тоді як позов пред'явлений до суду в січні 2021, а акт № 1 приймання-передачі наданих послуг підписаний між сторонами в березні 2021. Тобто строк оплати не міг бути визнаний таким що настав як на час подання позову, так і на час подання стороною позивача додаткових доказів, зокрема зазначеного акта, згідно клопотання від 10.03.2021.
Відносно висновків місцевого господарського суду щодо неподання позивачем доказів того, що адвокат Костікова О.О. є представником Адвокатського об'єднання "Всеукраїнська адвокатська допомога" судова колегія зазначає, що наведене не може бути покладено в основу висновку про відмову в стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки по-перше наведеним не спростовується надання адвокатом послуг з правої допомоги. По-друге в матеріалах справи наявна видана ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча» довіреність № 162 від 28.10.2020 (а.с. 291 том 1), яка надає адвокату Костіковій О.О. повноваження на представництво інтересів товариства у даній справі. До того ж положеннями п. 2.3 договору передбачена можливість залучення інших адвокатів, що не є учасниками «Адвокатського об'єднання». По-третє, згідно розміщеної в Єдиному державному реєстрі адвокатів України інформації, яка є загальнодоступною, форма здійснення адвокатської діяльності вищенаведеного адвоката є його участь в Адвокатському об'єднанні "Всеукраїнська адвокатська допомога".
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем в своїй сукупності документи щодо надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу в рамках розгляду спору у даній справі в суді першої інстанції, є належними і допустимими доказами в підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених ст. 126 ГПК України. А тому підлягають відшкодуванню стороні, частково на користь якої ухвалено судове рішення.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення тощо.
Таким чином, оскільки ціна наданих Адвокатським об'єднанням послуг (гонорар) була узгоджена з позивачем у визначеному сторонами розмірі, надані представником позивача документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат, а також з огляду на відсутність вмотивованих заперечень відповідача про зменшення розміру судових витрат, судова колегія приходить до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Беручи до уваги те, що позовні вимоги у даній справі задоволені частково, судові витрати, що пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, за загальним правилом підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам. А саме з відповідача підлягають стягненню названі судові витрати в сумі 7 265,68 грн.
Крім того, за результатами перегляду справи в апеляційному порядку Північним апеляційним господарським судом встановлено, що в порушення п. 3) ч. 4 ст. 129 ГПК України ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відшкодовано усю суму судового збору, сплаченого стороною згідно платіжного доручення № 4500121756 від 28.12.2020 в сумі 8 705,39 грн. У зв'язку з цим, судове рішення в цій частині підлягає зміні.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що викладені позивачем в його апеляційній скарзі доводи щодо оскаржуване рішення в частині вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм процесуального права, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського міста Києва від 27.04.2021 в частині вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню у відповідній частині на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України. Суд апеляційної інстанції в цій частині ухвалює нове рішення про часткове задоволення заяви ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 265,68 грн. Також новому розподілу підлягає і судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції, а саме з відповідача слід стягнути збір в сумі 6 005,31 грн (в розмірі пропорційно задоволених вимог).
Апеляційну скаргу ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 суд апеляційної інстанції задовольняє частково.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 в частині вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/360/21 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/360/21 в частині вирішення питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу скасувати, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Позовні вимоги Приватного акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 580 352,42 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська (Єжи Гедройця), будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Приватного акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) 400 353 (чотириста тисяч триста п'ятдесят три тисячі) грн 95 коп. - штрафу, а також 6 005 (шість тисяч п'ять) грн 31 коп. - судового збору, 7 265 (сім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн 68 коп. витрат на професійну правничу допомогу».
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
4. Матеріали справи №910/360/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді Л.П. Зубець
Є.Ю. Пономаренко
Повний текст постанови складено 28.09.2021